Під час виступу 21 серпня перед депутатами кандидатці на посаду прем'єр-міністра Інзі Ругінене довелося почути багато неприємних запитань щодо готовності її уряду співпрацювати з популістами та навіть із проросійськими політиками
21 серпня в литовському Сеймі стартувало офіційне обговорення нової кандидатури на пост глави уряду.
Голосування щодо призначення Інги Ругінене на пост голови уряду повинно відбутися до 26 серпня. Проте перед цим керівництво Соціал-демократичної партії Литви повинно визначитися з вибором своїх коаліційних партнерів. Не зважаючи на сподівання, соціал-демократи вирішили зберегти співпрацю з популістською та недружньою до України партією "Зоря Німану".
Однак це виявилося не єдиною сенсацією литовської коаліціади.
Є значна ймовірність, що до складу нової коаліції може увійти відверто проросійська політична сила, чини представники якої виступали за скасування санкцій проти Росії та Білорусі. Більш того, деякі з них навіть закликали до бомбардувань столиці України.
Як це могло трапитися? І чи існують ризики для підтримки України з боку Вільнюса?
Наприкінці липня Литва стала свідком політичної події, яка викликала широкий резонанс: прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас, перебуваючи на своїй посаді всього сім з половиною місяців, вирішив піти у відставку.
Відставка була викликана серією корупційних скандалів, які торкнулися як прем'єра, так і його близьких. Основним каталізатором політичної кризи стало рішення коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" вийти з коаліції.
Лідер "демократів" і спікер парламенту Саулюс Скверняліс оголосив про можливий вихід з коаліції, якщо Палуцкас не залишить свою посаду.
Цей тиск дав свої результати, однак коаліційна криза продовжувала посилюватися.
Соціал-демократи швидко дійшли згоди щодо кандидатури нового прем'єра: за менш ніж тиждень вони оголосили, що на цю важливу позицію висувають голову Міністерства соціального захисту та праці Інгу Ругінене.
Дійсно, якщо призначення нового прем'єра мало на меті заспокоїти незадоволених, то цей задум явно не увінчався успіхом.
Суть справи не зводиться лише до того, що Ругінене відвідувала Росію двічі - у 2015 та 2018 роках, щоб зустрітися з родичами. Значно більше питань виникло внаслідок інформації, наданої Державною службою безпеки, щодо потенційних загроз, пов'язаних із діяльністю чоловіка кандидатки на посаду прем'єр-міністра. Зокрема, було зазначено, що він підтримував ділові зв’язки з компаніями, керівництво яких активно підтримує Російську Федерацію.
Щоправда, як визнає президент Литви Гітанас Науседа, у спецслужб немає інформації "про фактори ризику, які мають прямий зв'язок з національною безпекою". "Просто ділові зв'язки, можливі зв'язки з конкретними особами, погляди цих осіб", - уточнив він.
Вже напередодні голосування опозиція закликає надати депутатам інформацію від спецслужб стосовно Ругінене, адже наразі лише президент мав доступ до цих даних.
Однак важко вірити, що цей крок може змінити хід призначення. Президент Науседа, аналізуючи всі доступні дані, запевняє, що є підстави вважати, що Ругінене зможе ефективно виконувати свої обов'язки на посаді прем'єр-міністра.
Інша справа, що пропозиція кандидатури нової прем'єрки виникла в обставинах, коли склад коаліції досі не визначений.
І те, що можна з упевненістю констатувати на даний момент, це те, що керівна коаліція Литви незабаром зазнає змін.
Попередня коаліціада у Литві принесла гучну сенсацію - попри те, що соціал-демократи впевнено виграли вибори і мали широкий вибір потенційних коаліційних партнерів, до формування уряду було запрошено не лише вже згаданий "Демократичний союз "В ім'я Литви", а й євроскептичну партію "Зоря Німану".
Ця партія відзначається явним популізмом, а її лідер Ремігіюс Жемайтайтіс знаходився під розслідуванням через антисемітські висловлювання. Крім того, раніше він робив заяви, що містять антиукраїнські настрої, зокрема виступав за зменшення допомоги Україні.
Не дивно, що участь такого партнера в коаліції спричинила масові вуличні протести, а президент Науседа висунув вимогу, що згідно з квотою "Зорі Німану" міністерські посади мають обіймати лише незалежні експерти.
Попри всі ці запобіжники, присутність у коаліції "Зорі Німану" стала джерелом регулярних скандалів. Зокрема, у січні, обговорюючи параметри держбюджету, Жемайтайтіс вкотре закликав до зменшення допомоги Україні.
У відповідь на запрошення відвідати місце, де можна побачити наслідки російської агресії, він заявив, що не має жодних зобов'язань їхати туди. Він також зазначив, що можливими причинами для такого візиту можуть бути лише хабарництво, корупція, торгівля зброєю або зрада держави.
Ось чому актуальна реорганізація уряду здавалася відмінною можливістю вільнитися від "Зорі Німану".
Тим більше, як вважалося, запросити їх до коаліції було особистою ініціативою попереднього прем'єра. А відповідно, його наступниці зовсім необов'язково триматися за цей альянс.
"Безсумнівно, що Палуцкас і Жемайтайтіс - нерозривна політична команда, яка залишиться єдиною до самого завершення. Ми можемо лише припускати, що саме є тією силою, яка об'єднує їх," - досить відверто натякнула на причини цього союзу лідерка опозиційної партії "Ліберальний рух" Вікторія Чміліте-Нільсен.
Наприкінці, раніше згадуваний голова Сейму та керівник коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" Саулюс Скверняліс знову висловив свій політичний ультиматум.
17 серпня він заявив, що вимагає виключити з коаліції "Зорі Німану", інакше демократи ухвалять рішення про вихід з коаліції самостійно.
Однак, другий ультиматум виявився не таким ефективним, як перший. У Соціал-демократичній партії повідомили, що "Зоря Німану" залишиться в коаліції, тоді як демократам доведеться знайти нового партнера.
"Побачимо, як все складеться, але насправді нашим колишнім великим партнерам просто потрібна підконтрольна виборча система. Партнери, які б беззастережно підтримували їх до останнього подиху, незважаючи на дії соціал-демократичних політиків," - зазначив Скверняліс, коментуючи це рішення.
А от президент Науседа вважає, що збереження у складі коаліції "Зорі Німану" не має альтернатив. "Чи хочемо ми, щоб уряд був здатний приймати рішення, чи ми хочемо дострокових виборів до Сейму?" - риторично запитує він.
За словами Науседи, "рік тому ситуація була іншою". "Соціал-демократи тоді мали набагато ширший і вагоміший вибір, аніж зараз. По суті, зараз вибір зведений до мінімуму", - вважає президент.
Слід зазначити, що з чисто математичної точки зору коаліція не вимагає наявності третьої сторони. Соціал-демократи та популісти разом мають 72 голоси, що перевищує необхідні 71 для утворення більшості. Однак, така більшість виглядає досить нестійкою, тому потреба у додатковому учаснику залишається актуальною.
Проте, на відміну від ситуації, яка спостерігалась минулого року, наразі не виявилося бажаючих приєднатися до такої коаліції. Фактично, лише одна політична сила висловила готовність до цього.
Йдеться про партію "Союз селян та зелених Литви". Це одна з найстаріших партій країни, чия історія сягає ще періоду до радянської окупації. Однак зараз її репутація істотно зіпсована керівництвом олігарха Рамунаса Карбаускіса.
Перший етап переговорів завершився безрезультатно - "селяни" висунули ряд вимог для свого приєднання до коаліції, які буде вкрай важко реалізувати. Згідно з оцінками Міністерства фінансів, виконання цих вимог призведе до значного зростання бюджетного дефіциту, що може ускладнити співпрацю з Єврокомісією.
У цей момент учасники процесу вирішили зробити перерву для подальших переговорів, висловлюючи сподівання на можливість досягнення компромісу.
Також звертає увагу єдина зовнішньополітична вимога "селян" - відновити дипломатичні відносини з Китаєм. Проте цей крок відповідає намірам уряду - розмови про розмороження відносин із Пекіном ведуться від початку повернення есдеків до влади.
Проте, існує ще одна вимога "сільських мешканців", яка може викликати значні труднощі.
Вже після виборів парламентська фракція "селян" об'єдналася з депутатами від дуже специфічної політичної сили, яка має назву "Виборча акція поляків Литви - Спілка християнських родин".
На даний момент спільна фракція складається з 11 депутатів: 6 із них є членами "Союзу селян та зелених", двоє є незалежними, які обрані за списками "селян", а трьох представляють "поляки".
І як стверджує формальний лідер "Союзу селян та зелених" Ауреліюс Веріга, входження до коаліції можливе лише всією фракцією. "Або всі, або ніхто. Ми справді команда, наші колеги добре справляються, ми працюємо разом і за жодних обставин не налаштовані розривати фракцію", - стверджує він.
Суть проблеми полягає в тому, що "Виборча акція поляків" вважається найвідомішою проросійською політичною силою в Литві. Її керівник, Вальдемар Томашевський, який наразі є євродепутатом, неодноразово потрапляв у центр уваги через використання "колорадської" стрічки та висловлювання на підтримку Путіна, включаючи виправдання анексії Криму. Крім того, він активно підтримує ідеї щодо послаблення санкцій проти Росії та повного скасування обмежень для Білорусі.
Ще далі пішов його однопартієць Збігнев Єдинський, який у 2014 році навіть закликав НАТО бомбити Київ, щоб зробити Україну більш поступливою до вимог РФ.
Навіть у посольстві Польщі доводилося робити окремі заяви, підкреслюючи, що ця політична сила не має жодного стосунку до задекларованого захисту прав польської меншини.
Наразі Вальдемар Томашевський переконує, що у разі включення до коаліції його партія лобіюватиме лише соціальні ініціативи. Однак дуже сумнівно, що вони мовчатимуть під час розгляду зовнішньополітичних питань.
Не випадково 26 серпня, коли планується голосування за нового прем'єра, під стінами парламенту відбудеться захід під назвою "День ганьби".
"Невідворотний день ганьби настане, коли соціал-демократи, знову зрадивши свої обіцянки, передадуть владу партії "Зоря Німану", якою керує наклепник і брехун. До них також приєднаються ті, хто слідує указівкам Томашевського, політика, що виступає проти запровадження санкцій проти Росії та Білорусі," - зазначили організатори.
Sure! Here’s a unique version of your text: #####
"Я підтримую Україну в її боротьбі до самої перемоги. Інакше бути не може", - заявила Інга Ругінене відразу після висунення на посаду прем'єра.
Однак із такою коаліцією виконати цю обіцянку буде складно. Це особливо стосується умов, коли бойові дії заморожені і розпочато мирні переговори.
Зокрема, лідер "Зорі Німану" Ремігіюс Жемайтайтіс вже заявив, що за жодних обставин не підтримає відправлення литовських військ в Україну.
Якщо його роль у складі нової коаліції буде підтримана голосами "пропутінських поляків", здолати цей спротив буде вкрай складно.
Особливо в умовах, коли коаліція та президент вживають всіх заходів, щоб уникнути проведення дострокових виборів.
#День (Київ) #Друга Польська Республіка #Антисемітизм #Демократія #Коаліція #Україна #Китай (регіон) #Росія #Радянський Союз #Сейм #Німан #Литва #Саулюс Сквернеліс #Соціал-демократична партія Литви #Шведська соціал-демократична партія #Соціал-демократія #Прем'єр-міністр #Президент (державна посада) #НАТО #Володимир Путін #Президент Литви #Корупція #Європейська комісія #Антиукраїнські настрої #Вільнюс #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Опозиція (політика) #Популізм #Агресивна війна #Пекін #Білорусь #Польський народ #Галицьке русофільство #Київ #Державний бюджет #Ультиматум #Міністр (уряд) #Соціал-демократи (Данія)
