Кобзарі та лірники користувалися особливою мовою, яка залишалася втаємниченою. Сьогодні деякі з її слів стали відомі під терміном "блатні".

Українська мова — це справжня скарбниця, що вирізняється своєю оригінальністю. У її глибинах прихована ще одна, давня таємнича мова, якою користувалися сліпі народні виконавці України.

Сергій Купрієнко поділився цікавою інформацією на своїй Facebook-сторінці. На межі XIX і XX століть українські фольклористи зафіксували унікальну мову незрячих народних виконавців, відомих як лебієві (кобзарі, бандуристи, лірники). Цей термін "лебії" та "любки" також стосувався жебраків і людей похилого віку. Мова, яку назвали "лебійською", використовувалася для спілкування між ними та їхніми поводирями.

Звідки та коли виникла лебійська мова, невідомо -- ніхто не пам'ятав, коли та як вона з'явилася. Її слова були створені лірниками на основі української, новогрецької, циганської, румунської, мадярської, тюркської, старогебрейської, єврейської, московської, старо-слов'янської, шведської та інших мов.

Ця таємна мова охоплювала величезну територію — від Галичини та Західного Поділля до Могилева та Брянська. Її варіанти варіювалися залежно від конкретного регіону. Лебійська мова формувалася та функціонувала згідно з нормами розмовної української мови того часу. Окрім запозичених слів, в її лексиконі багато термінів виникали завдяки асоціативним зв’язкам: "віз" перетворювався на "котень", а "бити" набувало форм "кулати", "копсати" та "боксати".

Одна з перших літературних згадок про цю мову з'являється у статті"Дѣдовська (жебрацька) мова". Її було розміщено у львівському часописі "Зоря" за липень 1886 року. Автор припустив, що біглі кріпаки, ховаючись від переслідувань, "вдавали з себе жебраків, а для того, щоб приховати зміст своїх розмов, у яких висловлювалися їхні плани, спрямовані проти панів, вигадали особливу мову... ".

Секретна мова функціонувала не менше ніж до 1930-х років, коли поступово традиції кобзарства та лірництва були жорстко придушені. Радянська влада сприймала їх як загрозу та "пропаганду" "періоду гетьманів і козацького романтизму".

Раніше "Телеграф" повідомляв про те, як коректно вжити українське слово "позорище". У словниках не знайдете варіантів, таких як позорища, стидоби чи ганьбища.

#Євреї #Словник #Телеграф #Радянський Союз #Грецька мова #Львів #Реклама #Українська мова #Швеція #Ромський народ #Галичина (Східна Європа) #Гетьман #Румунська мова #Романтизм #Часопис #Поділля #Кобзар #Кріпацтво #Тюркські мови #Пауперизм #Бандурист #Зоря (часопис) #Могилів-Подільський #Брянськ

Читайте також