Лауреатом Премії Шевельова 2024 року визнано Мирослава Лаюка.

Оголошення переможця Премії Юрія Шевельова відбулося 17 грудня. Мирослав Лаюк був удостоєний цієї відзнаки за свою книгу "Бахмут".

Спеціальна відзнака Капітули цьогоріч була присуджена Василеві Махну, а Спеціальну відзнаку Радіо Культура отримав Станіслав Асєєв.

Телеканал Еспресо - інформаційний партнер Премії імені Юрія Шевельова.

Імена лауреатів традиційно були оголошені на урочистій церемонії в Києві 17 грудня, в день, коли святкується день народження видатного мовознавця, історика української літератури та есеїста Юрія Шевельова. Вручення Премії відбулося в стінах Києво-Могилянської Бізнес-Школи. Модератором заходу стала телеведуча телеканалу КИЇВ24 Ілона Довгань.

До переліку фіналістів Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року ввійшли Юлія Буйських, "На захід від Бугу" (Видавництво 21), Мирослав Лаюк, "Бахмут" (Ukraїner), Антон Санченко, "На чорноморській хвилі: 33 століття копаного моря" (Богдан).

"Хоч ця книжка називається іменем міста, це -- книжка про людей. Для мене книжки в цей час -- це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент, - сказав у своїй промові Мирослав Лаюк. -- У книжці "Бахмут" я розповідаю, як ми з Данилом Павловим вивозили з-під фронту 86-річну жінку. Нещодавно я був в нашої героїні, яка живе зараз самотньо в Києві, на її 88-річчі. Вона казала, що передовсім їй не вистачає смаку рідної солі. Нагадаю, з окупацією Соледару під Бахмутом в Україні з'явились проблеми з сіллю. І ця замінена їй не така. Смак гірший. Смак речовини, яка формувалась мільйони років тому. І вона знову питала, як я думаю, коли вона зможе повернутись до Бахмута?"

Мирослав Лаюк - це не лише письменник, а й викладач і ведучий, який здобув численні нагороди, серед яких "Коронація слова", "Літакцент року" та Міжнародна премія імені Олеся Гончара. Його роман "Баборня" потрапив до Довгого списку літературної премії Книга року ВВС-2016, а твір "Бахмут" став фіналістом Книги року BBC-2024. Мирослав активно бере участь у поетичних фестивалях та літературних заходах у таких країнах, як Південна Африка, Австрія, Хорватія, Чехія, Литва та Польща. Його творчість була переведена та видана більш ніж десятьма мовами.

"Ця книга складається з двох основних частин. Перша частина має репортажний характер, тоді як друга є чистою есеїстикою без жодних домішок. На мою думку, поєднання цих двох форм творчості справляє ефект, який Аристотель описував як властивий трагедії", - зазначив Олексій Панич, член Капітули, філософ, перекладач і провідний науковий співробітник видавництва "Дух і Літера". У своєму відгуку на книгу "Бахмут" Олексій також підкреслив, що в цій праці відчувається ефект очищення: "Цей самий стародавній 'катарсис', який Аристотель вважав невід'ємною частиною трагедії, що 'через співчуття та страх приносить очищення від страждань'. Страждань тут багато, і було б добре, якби вони викликали у читачів і співчуття, і страх. Проте 'рамка' авторського бачення та контексти, які в ньому присутні, як українські, так і європейські, створюють своєрідне 'очищення' для нас у сприйнятті цих страждань."

Переможець був нагороджений статуеткою Бронзового Ангела, створеною скульпторкою Світланою Карунською, а також отримав грошову винагороду та диплом лауреата.

"Коли є утилітарна задача залучення майбутніх лауреатів в ту хорошу, цікаву, інтелектуально-синтетичну гру, вона виконується. Тому що неможливо відірватись від такого цікавого і захоплюючого явища, як есей, український есей", - сказав декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Цьогоріч у межах Премії була вручена Спеціальна відзнака Капітули Василеві Махну "за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння".

Під час урочистостей вп'яте було вручено Спеціальну нагороду Радіо Культура. Ім'я лауреата оголосила письменниця, радіоведуча та журналістка Олена Гусейнова. Нагороду отримав Станіслав Асєєв за свою книгу "Мельхіоровий слон, або людина, яка думала".

Нагадаємо, що у 2024 році до числа номінантів на отримання Премії увійшло 9 книг.

Оцінювання проводила Капітула, до складу якої увійшли: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН та голова Капітули; Оля Гнатюк, професорка НаУКМА та Варшавського університету, яка є дослідницею; Олексій Панич, філософ і провідний науковий співробітник видавництва "Дух і Літера", а також перекладач; Роман Веретельник, літературний критик, перекладач і літературознавець; Олег Коцюба, керівник видавничої програми Українського наукового інституту при Гарвардському університеті, також є літературознавцем; Тамара Гундорова, членкиня-кореспондентка НАНУ, що працює в Інституті Літератури; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, критик і доцент Національного університету "Києво-Могилянська Академія"; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурного проекту "Читомо"; Андрій Бондар, письменник, есеїст, перекладач і лауреат Премії 2021 року; Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач та лауреат Премії 2022 року; Олександр Михед, письменник, есеїст, перекладач і лауреат Премії 2023 року.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько ("Одної і тої самої"), Андрій Портнов ("Історії для домашнього вжитку"), Костянтин Москалець ("Сполохи"), Олександр Бойченко ("Більше/менше"), Вахтанґ Кебуладзе ("Чарунки долі"), Андрій Любка ("Саудаде"), Володимир Єрмоленко ("Плинні ідеології"), Діана Клочко ("65 українських шедеврів. Визнані й неявні"), Тарас Лютий ("Культура принад і спротиву") та Андрій Бондар ("Ласощі для Медора"), Андрій Павлишин ("Нам і далі загрожує вічність"), Олександр Михед (2023, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення").

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.