Лора Лумер: творець безладу. Чому її варто остерігатися більше, ніж ультраправої проросійської Марджорі Ґрін - Адам Кінзінгер.

США завжди готові до несподіванок. Як самопроголошена провокаторка перетворилася з маргінальної теоретикині змов на президентську каральницю, та чому навіть Марджорі Тейлор Ґрін відчуває перед нею страх, пояснює колишній республіканський конгресмен Адам Кінзінгер.

На мою думку, Лаура Лумер — це справжня фігура. Наприклад, її нещодавні коментарі щодо конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін вражають. У своїх онлайн-публікаціях Лумер охарактеризувала Ґрін як "лицемірну християнку Єзавеллю", "повію", "білого сміття з села" та "гучну сучку". І це ще далеко не всі її висловлювання.

У відповідь Ґрін відстрілялася: "Лаура Лумер - найбільш нестабільна особа й найгірший тягар, які будь-коли заходили до Овального кабінету".

Якщо й доводиться ставати на чийсь бік у цій сварці, то на бік Ґрін. (На все буває перший раз.) І тим самим я приєднуюся до багатьох інших, кого тривожить зростаючий вплив Лумер, і хто ставить собі запитання: хто ця жінка і чому Дональд Трамп її слухає?

Якщо ви не слідкуєте за праворадикальним екстремізмом, можливо, ви вперше почули про Лауру Лумер у вересні 2024 року, коли вона з'явилася разом із Трампом на Граунд-Зіро під час церемонії вшанування пам'яті жертв 9/11. Незважаючи на попередження своїх радників уникати спілкування з нею, Трамп запросив Лумер на дебати напередодні події і навіть взяв її з собою на своєму літаку до місця меморіалу.

Як зазначали журналісти, Лумер є рішучою ісламофобкою та прихильницею теорій змови, яка стверджувала, що теракти 11 вересня були "внутрішньою операцією", організованою урядом США. Вона характеризувала мусульман як "дикунів" і називала іслам "раком людства". Її присутність на меморіалі викликала обурення, але це не зменшило її впливу. Натомість вона стала однією з неофіційних радниць Трампа, виконуючи роль самопризначеної "інспекторки лояльності": вона доповідала йому про "нелояльних" та спостерігала за їх звільненням. Її зростання популярності підживлюється вмінням привертати увагу будь-якими засобами.

Перед своїм союзом з Трампом Лумер була помітною постаттю "другого ешелону", яка іноді потрапляла до основного потоку консервативних медіа. Вона двічі намагалася потрапити до Конгресу у штаті Флорида: вперше в 2020 році, коли здобула перемогу на праймериз серед республіканців, але зазнала поразки від демократки Лоїс Франкел з результатом 60:40. Вдруге це сталося у 2022 році, коли вона програла в праймериз республіканців з відривом у сім голосів. Незважаючи на це, в цілому їй вдалося залучити понад $1,1 млн для своїх кампаній.

Цей фінансовий ресурс став можливим завдяки відданій спільноті фанатів, які захоплюються "обуренням як формою розваги". Лумер почала формувати цю аудиторію ще у 2014 році, розміщуючи в Facebook антимусульманські висловлювання, що привернули увагу правих медіа. Під час навчання в Університеті Беррі вона приєдналася до Project Veritas - відомої своєю репутацією фабрики "викривальних" відео. Тут вона вдавалася до різноманітних хитрощів, наприклад, з'являлася на виборчій дільниці в бурці, вимагаючи бюлетень на ім'я Гуми Абедін, асистентки Гілларі Клінтон, а також намагалася обманути працівників штабу Клінтон, щоб отримати незаконні пожертви.

До 2017 року Лумер розпочала свій шлях як самостійна підприємниця, повністю занурившись у виробництво обурення. Вона здійснила гучний вихід на сцену нью-йоркського "Shakespeare in the Park" під час постановки "Юлія Цезар", розбила табір на газоні поблизу резиденції Ненсі Пелосі, зірвала "Марш жінок" у Вашингтоні та протестувала проти імміграційної політики, одягнувши серапе біля дому губернатора Каліфорнії.

На кожному етапі Лумер наслідувала стратегію Трампа: використовуй шокуючі заяви та видовища, щоб привернути до себе увагу, а потім трансформуй цю скандальну популярність у політичний вплив. Як і її кумир, вона не боялася висловлювати те, про що інші лише думали: висміювала темношкірих жінок, поширювала расистські стереотипи про індійців і називала ліберальних євреїв "тіми, що самі себе ненавидять". Її лояльність до Трампа зросла, коли вона почала тролити його суперників в інтернеті, в результаті чого отримала його підтримку.

Трамп, який завжди цінував тих, хто йому служить, охарактеризував її як "чудову жінку, справжню патріотку". Минулого квітня він запросив її до Білого дому, де, як повідомляється, вона надала список осіб, яких вважала ненадійними. У результаті, протягом кількох годин, було звільнено декілька посадовців адміністрації, включаючи трьох працівників Агентства національної безпеки, кандидата на посаду Головного хірурга США та керівника з вакцинації Федерального агентства з контролю за продуктами та ліками. З того часу Лумер стала своєрідним "центром" для проведення чисток у найближчому оточенні Трампа.

І це повертає нас до її сварки з Марджорі Тейлор Ґрін - іншою самопроголошеною послідовницею Трампа. Ніхто достеменно не знає, з чого все почалося, але іскрою могла стати критика Ґрін на адресу Лумер за образу кавалера "Медалі Пошани" торік у серпні. Суперечка швидко переросла в взаємні образи, і Лумер опустила планку ще нижче, навіть твердячи, що Ґрін нібито невдовзі перейде до демократів і балотуватиметься від них.

Іронія тут просто разюча. Ще не так давно саме Ґрін була екстремісткою, що купалася в увазі Трампа. Тепер на її тлі Лумер виглядає чи не радикальнішою і має реальний вплив як самопризначена "наглядачка за лояльністю" президента. У Ґрін є мандат конгресвумен, але Лумер може зайти до Овального кабінету й домогтися звільнення людей. Поки вона улюблениця Трампа, і доки це так, її слід побоюватися.