"Моїй гідності не надали захисту."

У пʼятницю, 28 листопада, Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу Президента після обшуків, проведених НАБУ та САП. ZAXID.NET пропонує ознайомитися з біографією однієї з найзначніших і водночас найбільш суперечливих фігур в епоху президентства Володимира Зеленського.

Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року у Києві. У 1995 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю "юрист-міжнародник" і того ж року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (адвокатською практикою, за власними словами, займався з 1991 року).

У період з 1991 по 1995 рік я був зайнятий в юридичній компанії "Проксен", яка мала ліцензію №1 на здійснення юридичної практики в Україні. У цій ролі я надавав консультації великим міжнародним компаніям, які прагнули вийти на український ринок.

У 1995 році разом із партнерами заснував ЗАТ "Юридична служба "Б.Е.Р.С. і партнери"".

У 1997 році заснував "Міжнародну юридичну компанію", що зосередилася на захисті прав інтелектуальної власності та авторських прав, надаючи свої послуги таким компаніям, як Inter Media Group, Disney, Pixar і Universal. У тому ж році приєднався до International Bar Association (IBA) та Асоціації правників України.

У 2012 році започаткував власний продюсерський бізнес, створивши медіа-компанію Garnet International Media Group. Як продюсер, він взяв участь у роботі над такими фільмами, як "Сквот32", "Правило бою" та спільною українсько-словацькою стрічкою "Межа". З 2017 року став членом Української кіноакадемії, а згодом приєднався до Європейської кіноакадемії. Протягом співпраці своєї компанії з телеканалом "Інтер" у 2010-2011 роках, він познайомився та завів дружбу з Володимиром Зеленським, який тоді обіймав посаду генерального директора каналу.

У період з 2007 по 2014 рік працював асистентом народного депутата від "Партії регіонів" Ельбруса Тедеєва.

У 2019 році Єрмак приєднався до передвиборчого штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського. Після перемоги Зеленський призначив його своїм помічником з міжнародних питань (контакти зі США та РФ, "нормандський формат"). Єрмак очолював переговорну групу, яка організувала повернення 35 українців-в'язнів Кремля. Того ж року став членом Національної інвестиційної ради і наглядової ради "Укроборонпрому".

У лютому 2020 року Зеленський призначив Єрмака керівником Офісу президента, усунувши Андрія Богдана. У медіа це пов'язували з внутрішньою боротьбою за вплив на президента. У 2020 році він також очолив Комісію державних нагород та геральдики.

Згідно з розслідуваннями Bihus.info, у 2022 році під час свого перебування на посаді Андрій Єрмак зосередив у своїх руках значну частину центральної влади, призначаючи близьких людей — колишніх бізнес-партнерів, радників та давніх знайомих. Як зазначала "Українська правда", до кінця 2022 року в Україні не залишилося жодного органу влади, на який би голови Офісу президента не мав впливу.

У 2023 році Bihus.info повідомили, що Артем Колюбаєв, продюсер та давній бізнес-партнер Андрія Єрмака, після 2019 року почав активно інвестувати в будівельний сектор. Його діяльність пов'язана з нардепом від ОПЗЖ Вадимом Столаром, який є одним з найвпливовіших представників колишньої проросійської партії "Опозиційна платформа - За життя", а також із Віктором Медведчуком, що підозрюється у державній зраді.

Журналісти зазначали, що після того, як Зеленський прийшов до влади, а Єрмак отримав підвищення, справи Колюбаєва почали стрімко розвиватися. Зростання бізнес-активності в структурах, пов'язаних із середовищем Медведчука та Столара, відбулося паралельно з різким зміцненням політичного впливу Єрмака.

У 2025 році Андрій Єрмак потрапив до списку Politico 28, що представив найвпливовіших осіб Європи. Він був відзначений у категорії "Мрійники" — це ті, хто формує політичні стратегії та впливає на прийняття важливих рішень у регіоні на тривалу перспективу.

Після 24 лютого 2022 року Андрій Єрмак залишився в столиці України. Він згодом зізнавався, що до останнього моменту не вірив у можливість повномасштабного вторгнення, незважаючи на численні попередження західних розвідок. Як зазначає The Washington Post, Єрмак звертався до світових лідерів, надсилаючи їм знімки загиблих дітей та зруйнованих будівель, закликаючи до активнішої підтримки України.

У тому ж році він був обраний на посаду голови Координаційного штабу, який займається гуманітарними та соціальними питаннями, з метою надання підтримки людям, які опинилися в складних життєвих ситуаціях через війну.

Народний депутат від партії "Слуга народу" Гео Лерос у березні 2020 року опублікував відеозапис, на якому чоловік, що нагадує брата голови Офісу президента Дениса Єрмака, нібито займається торгівлею державними посадами, зокрема в Київській митниці, "Укрзалізниці" та Міністерстві інфраструктури. Після цього Андрій Єрмак звернувся до Державного бюро розслідувань (ДБР) і Служби безпеки України (СБУ) з проханням перевірити автентичність запису. Денис Єрмак підтвердив його справжність, проте охарактеризував відео як "нарізку" з фраз, вирваних з контексту. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочала кримінальне провадження щодо фактів торгівлі посадами, але згодом справу передали до поліції, змінивши кваліфікацію на шахрайство. ДБР, у свою чергу, висунуло підозру Гео Леросу за відмову спростувати звинувачення в наклепі.

Скандал, пов'язаний із провалом спецоперації щодо арешту найманців ПВК "Вагнер", виявився одним із найрезонансніших.

Операція, яка мала кодову назву "Авеню", планувалася українськими спецслужбами спільно з партнерами (але офіційно це не підтверджено).

У липні 2020 року групу "вагнерівців" мали посадити в літак, який мав здійснити посадку в Києві, де всіх учасників планували затримати. Проте спецоперація була несподівано відкладена. За словами екскерівника ГУР МО Василя Бурби, операцію перенесли після консультацій Зеленського з Єрмаком. Саме це, на думку Бурби, могло призвести до її зриву.

Bellingcat у розслідуванні також писав, що ініціатором перенесення був Єрмак - нібито щоб не зірвати переговори про припинення вогню на Донбасі.

Офіс президента тривалий час заперечував сам факт спецоперації. У підсумку Зеленський визнав її існування.

У 2021 році у ЗМІ з'явилась інформація про святкування дня народження Єрмака на державній дачі, куди гостей доставляли гелікоптерами ДСНС. Згодом журналісти повідомили, що серед гостей був австрійський бізнесмен Карл Контрус, який є співвласником дніпропетровського заводу "Трансмаш", що ремонтує залізничний транспорт для "Укрзалізниці". Водночас у Росії бізнесмен є засновником компанії ППМТ, яка ремонтує і російські залізниці.

Однак пізніше в інтерв'ю для OBOZREVATEL Карл Контрус зазначив, що ніколи не зустрічав Єрмака і не мав з ним жодних знайомств, а у Карпатах у день святкування опинився зовсім випадково.

У жовтні 2019 року журналісти "Схем" повідомляли, що Андрій Єрмак у 1990-2000-х роках мав бізнес-зв'язки з російським громадянином Рахамімом Емануїловим, який пов'язаний з московською громадою гірських євреїв. У Росії його фірма "Інтерпромторг" була серед засновників "Інтерпромбанку" - установи, частка в якій пов'язувалась із однокурсником Путіна Ільгамом Рагімовим.

Згідно з інформацією з українських реєстрів, Єрмак і Емануїлов володіли частками у двох компаніях в Україні - "Інтерпромфінанс Україна" та "М.Є.П.".

У жовтні 2019 року Єрмак у розмові з журналістами зазначив, що Емануїлов - "старий знайомий його батька", і що його роль полягала лише в юридичній реєстрації компанії в Україні. Він підкреслив, що "компанія так і не займалась жодною господарською діяльністю".

10 листопада 2025 року НАБУ та САП повідомили про масштабну корупційну схему у сфері енергетики, яку назвали операцією "Мідас". За версією детективів, злочинна організація отримувала "відкати" від підрядників "Енергоатому" - від 10% до 15% вартості контрактів. Через бек-офіс у центрі Києва, за даними слідства, пройшло понад 100 млн доларів.

Тоді ж з’явилися на світ так звані "плівки Міндіча" — аудіозаписи діалогів, в яких бере участь підприємець Тимур Міндіч, колишній партнер по бізнесу Володимира Зеленського.

На записах фігурує особа під псевдонімом Алі-Баба. Нардеп Ярослав Железняк стверджує, що Алі-Баба - це Андрій Єрмак, і на записах він роздає вказівки щодо тиску на НАБУ та може фігурувати у спробах підірвати інституційну незалежність НАБУ і САП у 2025 році. Железняк наголосив, що Єрмак також може стояти за

Андрій Єрмак і Офіс Президента назвали записи фейком. Проте 18 листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП провели обшуки у Єрмака в межах провадження щодо корупції в енергетиці. Цього ж дня Андрій Єрмак подав у відставку, про що повідомив Володимир Зеленський. А в коментарі для американської газети New York Post Єрмак заявив, що має намір піти на фронт.

"Мене осквернили, і мою гідність не захистили, попри те, що я перебуваю в Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблеми для Зеленського, я йду на фронт [...] Мене обурює бруд, який мені висловлюють, і ще більше обурює відсутність підтримки з боку тих, хто знає правду", - цитує New York Post Андрія Єрмака.

Він підкреслив перед журналістами, що є чесною особою, після чого перестав реагувати на їхні дзвінки.