У цьому місці вбивали незгодних з радянською владою
Тюрма на Лонцького – це історичний об'єкт у Львові, що колись слугував в'язницею, де у минулому столітті радянська і нацистська влади жорстоко переслідували патріотів. Це місце вважається одним із найстрашніших в Україні, оскільки воно зберігає в собі трагічні свідчення минулого. У Львові також знаходиться "Бригідки" – найстаріша в'язниця в Україні.
"Телеграф" представить розповідь про це місце, його минуле та події, які там відбувалися, а також про те, що нині знаходиться на території колишньої в'язниці.
В кінці 19 століття на роздоріжжі вулиць Леона Сапеги (нині — Степана Бандери) та Коперника була зведена будівля австро-угорської жандармерії. Проект у стилі неоренесансу розробив архітектор Юрій Яновський. А сама в'язниця була побудована в період з 1918 по 1920 роки, коли Львів входив до складу Польщі.
У стінах тюремного комплексу перебував Четвертий підрозділ Головної комендатури поліції, що займався боротьбою проти так званих "антидержавних" угруповань, зокрема Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України.
Неформально в'язниця на Лонцького виконувала функцію місця для розправи над політичними в'язнями. У 1935 році вона була перетворена на слідчий ізолятор. У 1936 році тут утримували українських патріотів, які боролися за незалежність, зокрема Степана Бандеру, Ярослава Стецька та Миколу Лебедя.
У період з 1939 по 1941 роки, коли Львів зазнавав радянської окупації, в його стінах функціонувало НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ). У 1941 році, коли Третій Рейх розпочав наступ на Радянський Союз, співробітники НКВД вчинили розстріл майже тисячі ув'язнених, серед яких переважали українці, поляки та євреї.
За часів нацистської окупації будівля слугувала в'язницею гестапо. Тут розташовувалися айнзац-групи СД. Натомість у 1944-1991 роках тут діяв слідчий ізолятор НКВС, КДБ (Комітет державної безпеки) і МДБ (Міністерство державної безпеки).
З 2009 року тут діє національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів. Експозиція передбачає 3 частини: історію споруди, побут в'язнів і масові розстріли у червні 1941 року. Там можна побачити пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію. Частину камер обладнали під виставкові зали.
Головною темою експозиції є масові розстріли в'язнів наприкінці червня 1941 року. В одному із приміщень є кадри із кінохроніки, де демонструється тюрма після відходу радянських військ зі Львова. Також є фото і українські газети з того кривавого періоду.
Серед камер, де перебували в'язні, однією з найстрашніших була "камера смертників". Там люди чекали на виконання вироку, яким часто був розстріл. Для контрасту в іншому залі розмістили тогочасні пропагандистські плакати, на фоні яких лунають радянські пісні, наприклад "Широка моя страна родная". Це зробили для того, щоб показати, яку пропаганду вела радянська влада і водночас, як вона жорстоко знищувала усіх незгодних.
У кінці експозиції розмістили стелу пам'яті закатованих у 1941 році. Також можна почути спогади колишніх в'язнів.
Раніше "Телеграф" повідомляв про сучасний стан Поліського, розташованого в зоні відчуження Чорнобиля. Цей населений пункт колись був центром чорної металургії.
#Євреї #Нацизм #Поліція. #Друга Польська Республіка #Телеграф #Радянський Союз #Львів #КДБ #Реклама #Нацистська Німеччина #В'язниця. #Австро-Угорщина #Військова окупація #Політв'язень #Організація Українських Націоналістів #Польський народ #Проголошення незалежності України 1991 #Історія України #Побут #Архітектор #НКВС #Західна Україна #Степан Бандера #Чорнобильська зона відчуження #Жандармерія #Ярослав Стецько #Бригідки #Яновський Юрій Іванович #В'язниця на вулиці Лонцького #Архітектура епохи Відродження Відродження #Міністерство державної безпеки (Радянський Союз)
