Пост, опублікований ізраїльським меморіальним центром, присвячений вшануванню пам'яті жертв Голокосту, викликав сильну реакцію з боку польських урядовців і знову підняв старі суперечки про історичну термінологію.
Так, у своєму повідомленні в X (колишній Twitter) Яд Вашем заявив:
"Польща стала першою державою, в якій євреїв зобов'язали носити певний знак, аби відокремити їх від інших людей."
У Польщі ці слова одразу сприйняли як хибне формулювання, що нібито ототожнює польську державу з нацистською Німеччиною. Коментатори та посадовці наголосили: у той період Польща була окупована, а всі антиєврейські закони та репресивні заходи впроваджували виключно німецькі окупаційні структури.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у своєму коментарі звернувся до Яд Вашем із проханням переглянути формулювання:
"Чи можете уточнити, що саме ви маєте на увазі під терміном 'Польща, що була під окупацією Німеччини'?"
Речник Міністерства закордонних справ Мацей Вевір оприлюднив відповідь, у якій наводиться заява польського музею Аушвіц-Біркенау. Він акцентував увагу на тому, що Яд Вашем, як провідна світова інституція, зобов'язаний особливо точно формулювати історичні факти та підкреслювати, що саме Німеччина стала ініціатором антисемітських законів.
Євродепутат Аркадіуш Муларчик висловив своє негативне ставлення до цих повідомлень, підкресливши, що Польща є "першою жертвою", а не спільником у скоєнні злочинів.
"Голокост був німецьким злочином - факт, який не підлягає дискусії", - підкреслив він.
Після хвилі критики Яд Вашем опублікував уточнюючий допис, де вже прямо зазначив, що символи євреїв були запроваджені німецькою владою. Однак це не заспокоїло польських посадовців: багато хто наполягав, що формулювання все ще нечітке й мало би містити слова "німецька окупаційна влада" або "Польща під німецькою окупацією".
Конфлікти між Варшавою та Тель-Авівом з приводу термінології Голокосту тривають вже близько десяти років. Для Польщі важливо підкреслити, що під час Другої світової війни вона не мала контролю над своєю територією та не впроваджувала антиєврейських законодавчих актів — це здійснював нацистський окупаційний режим.
Специфічно загострилися ці дискусії у 2018 році, коли було прийнято так званий "закон про Голокост", що вводив кримінальну відповідальність за висловлення думок про "польську відповідальність". Незважаючи на подальше пом'якшення цього закону, напруга в двосторонніх відносинах залишилася.
Напруженість у стосунках між країнами посилилася й після загибелі в Газі польського гуманітарного працівника Даміана Соболя у 2024 році. Варшава заявила, що Ізраїль не сприяв розслідуванню інциденту, що ще більше охолодило дипломатичні контакти.
#Євреї #Німеччина #Нацизм #Антисемітизм #Німецька мова #Голокост #Міністерство закордонних справ (Україна) #Нацистська Німеччина #Польська мова #Ізраїль #Тель-Авів #Варшава #Військова окупація #Польща #Радослав Сікорський #Концентраційний табір Аушвіц #Єврейські гетто, створені нацистською Німеччиною #Яд Вашем