Сенаторка Емілія Вандич, СНДМ - Ватикан
У суботу, 18 квітня 2026 року, завершуючи свій візит до Камеруну, який став другим етапом його Апостольської подорожі до Африки, Папа Лев XIV провів Святу Месу на одному з аеродромів столиці, Яунде. Він висловив вдячність всім присутнім за теплий прийом та за спільні миті радості і віри. Розмірковуючи над євангельським уривком про заспокоєння бурі, Папа підкреслив, що "віра не звільняє нас від буремних подій і випробувань, і в деякі моменти може здаватися, що страх бере верх. Проте ми знаємо, що навіть у таких ситуаціях, як це сталося з учнями на Галилейському морі, Ісус завжди залишається з нами".
Святіший Отець зазначив, що цей момент описується трьома євангелистами, кожен з яких акцентує на різних аспектах, враховуючи аудиторію, до якої звертається. Святий Марко (див. 6,45-52) зображує учнів, які з великими зусиллями борються з вітром під час веслування. Проте, коли Господь з’являється на човні, буря спокійніє. Святий Матей (див. 14,22-33) згадує апостола Петра, який вирушив по воді, але, охоплений страхом, почав тонути. Ісус хапає його за руку, рятує і дорікає йому за сумніви. Розглядаючи уривок з Євангелія від Івана, прочитаний сьогодні (див. Ів 6,16-21), Папа вказав, що євангелист акцентує на Спасителеві, який йде по воді, наближаючись до учнів і говорить: "Це я, не бійтеся" (вірш 20). Він також підкреслює, що "вже настала ніч" (вірш 17). За словами Лева XIV, темрява та "глибокі води" в єврейському контексті символізують сили зла: підземний світ, хаос, небезпеку, смерть, які неможливо подолати самостійно. Проте, згадуючи про "чудеса виходу", вони також сприймаються як шлях, через який Бог потужною рукою визволяє свій народ із рабства.
В цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що "протягом століть Церква не раз переживала бурі та "протилежні вітри", і ми теж можемо зрозуміти ті почуття страху та сумніву, які відчували учні під час переправи через Тиверіадське озеро". Він сказав, що у моментах, що "коли нам здається, що ми тонемо, пригнічені ворожими силами, коли все здається темним, а ми почуваємося самотніми й беззахисними, Ісус завжди з нами, - сильніший за будь-яку силу зла; у кожній бурі Він приходить до нас і повторює: "Я тут з тобою: не бійся"". Саме тому, за словами Папи, "ми піднімаємося після кожного падіння і не даємо жодній бурі зупинити нас, а йдемо вперед, з мужністю та впевненістю, завжди".
Папа Римський запевнив, що "Ісус завжди поруч з нами". Проте, "Він не завжди одразу вгамовує бурю, а приходить до нас у часи небезпеки, закликаючи нас, у радості та в горі, залишатися разом, бути солідарними, як учні на одному човні; не спостерігати з відстані за тими, хто страждає, а наближатися до них і підтримувати один одного". Папа підкреслив, що "ніхто не має залишатися на самоті зі своїми проблемами, і кожна спільнота повинна прагнути створювати та підтримувати структури солідарності та взаємодопомоги, щоб у часи криз — будь то соціальні, політичні, медичні чи економічні — всі могли надавати і отримувати допомогу відповідно до своїх можливостей і потреб". Він акцентував, що "слова Ісуса 'це я' нагадують нам про важливість кожного внеску в суспільстві, яке базується на повазі до гідності людини, адже кожен має свою унікальну цінність, незалежно від свого статусу чи становища в очах суспільства".
Далі Святіший Отець зазначив, що заклик "не бійтеся" має глибокий соціальний та політичний підтекст. Це є спонуканням до колективного вирішення проблем і викликів, зокрема тих, що стосуються бідності та справедливості, через активну громадянську позицію та відповідальність. За словами Папи, віра об'єднує духовну і соціальну сфери, надаючи християнину можливість бути активним учасником суспільства, який готовий реагувати на потреби найуразливіших. Він також підкреслив важливість "колективного підходу, який поєднує духовний та етичний виміри Євангелія в основі інституцій та структур, перетворюючи їх на інструменти загального блага, а не на поля конфлікту, особистих інтересів чи арен безглуздої конкуренції".
Коментуючи читання з Книги Діянь апостолів, Папа зазначив, що учні, прислухаючись до голосу Святого Духа та до страждань людей, не лише уникнули внутрішніх суперечностей у своїй спільноті, але й, під впливом божественного натхнення, надали їй нові засоби для розвитку. Вони перетворили кризу на можливість збагачення та зростання для всіх. Лев XIV підкреслив, що іноді життя сім'ї та суспільства вимагає "сміливості змінити усталені звички і структури, щоб гідність людини завжди була в центрі уваги, а нерівність і маргіналізація були подолані". Адже, ставши людиною, Бог "з'єднав себе з найменшими, що робить турботу про бідних основоположним вибором для нашої християнської ідентичності" (пор. Апостольське звернення Evangelii gaudium, 198; Апостольське звернення Dilexi te, 16-17).
Прощаючи вірних Камеруну, Святіший Отець закликав їх "зберігати в своїх серцях спогади про чудові миті, які вони пережили разом; навіть у складних ситуаціях продовжувати знаходити місце для Ісуса, дозволяючи Його присутності щоденно освітлювати і відновлювати нас". Він висловив бажання, щоб "Церква Камеруну, яка є живою, молодою, багатою на дари та ентузіазм, активною у своїй різноманітності та гармонії", "далі процвітала", а протилежні вітри, "яких ніколи не бракує в житті, ставали можливістю для зростання у радісному служінні Богові та ближнім, у спілкуванні, слуханні, молитві та прагненні до спільного розвитку".
#Євреї #Суспільство #Християнство #Етика #Вітер #Гідність #Африка #Євангеліє #Рим #Віра #Євангеліє від Івана #Вода #Вірш (поезія) #Ватикан #Лев #Ентузіазм #Святий Дух #Святий Петро #Галілейське море #Ісус #Бог #Рабство #Єпископ #Папа #Христос (заголовок) #Камерун #Марк (євангеліст) #Яунде #Діяння апостолів
