Вижити після Голокосту: свідчення порятунку євреїв Львова.

27 січня ми вшановуємо Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. За оцінками, в Україні загинуло близько 1,5 мільйона євреїв. Проте, незважаючи на жахливі умови трирічної нацистської окупації, деяким вдалося вижити. Їх рятували люди різних національностей, зокрема українці, поляки та навіть німці. У Львові офіційно визнано 128 Праведників народів світу, хоча насправді їх було значно більше. Напередодні цього пам’ятного дня музей "Територія терору" представив експонати, що належали врятованим львівським євреям та їхнім рятівникам. ZAXID.NET розповідає три історії порятунку.

Нариси львівського гетто (фото ZAXID.NET)

У 2023 році в музей "Територія терору" підкинули документи, що належали львівській єврейській сім'ї Розенталь, що загинула в Голокост. Та, як з'ясувалося згодом, старша дочка вижила і до смерті прожила у Львові. Працівниця музею Дарія Пазушенко знайшла тих, хто знав і врятував її.

Лікарі Отто та Хелена Розенталь проживали у Львові на вулиці Кармелітській (тепер Просвіти), 8, разом зі своїми дітьми — Кароліною та Зиґмунтом. Коли їх примусово виселили до гетто, мати вирішила передати старшу доньку родичці-польці Евеліні Вінцковській. Зиґмунт був ще зовсім малим і часто плакав за матір'ю, що створювало небезпечну ситуацію. На жаль, Розенталі загинули у львівському гетто у 1943 році. Проте Кароліна, народжена у 1932 році, змогла пережити жахи Голокосту.

Матеріали родини Розенталь (фото ZAXID.NET)

У 1944 році родичка з Польщі покинула Львів, і Кароліна повернулася до свого будинку, який до війни повністю належав її родині. Проте, там вже оселилися інші мешканці. На першому поверсі, де колись розташовувався медичний кабінет її батька, жила Ганна Михальченко, яка раніше працювала в родині Розенталів. Кароліна вирішила залишитися з ними і мешкала там до створення власної сім'ї. Вона і дочка пані Анни Лідія стали близькими, немов сестри. Кароліна Розенталь не емігрувала після війни, здобула медичну освіту і вийшла заміж за поляка. Вона померла у 1999 році.

Її історію допомогла відтворити Лідія Михальченко, яку відшукали музейники. "Вона надала нам фотографії Розенталів і розповіла їхню історію", - каже Дарія Пазушенко.

У селі Монастир-Лішнянський, що на території Дрогобиччини, єврейська родина знайшла порятунок завдяки сім'ї Івана та Юлії Федів, які мали зв'язки з УПА. Юлія разом із донькою виконували роль зв'язкових, а їхній син брав участь у бойових діях УПА і загинув у криївці через зраду.

"На їхньому обійсті стояли дві хати - одна стара, інша нова. Німці забрали нову хату під свій штаб, а в старій, що знаходилася всього за п'ять метрів від цього штабу, мешкали євреї", - ділиться інформацією головна зберігачка фондів музею Інна Гнилицька.

Нагорода родини Івана Федіва (фото ZAXID.NET)

Протягом двох років єврейська родина знаходилася в укритті під дахом. Врятованими стали Самуель і Сара Ліс зі своєю маленькою донечкою Марією Мая, а також Софія Цукерберг. За їхнє порятунок у 2018 році Іван Федів та його сім'я отримали нагороду Праведника народів світу.

Мая Ліс-Турлейська у Львові на церемонії вручення відзнак Праведників народів світу

А Мая Ліс-Турлейська, та сама дівчинка, яку врятували, у 2020 році приїхала до Львова разом зі своїми дітьми та онуками, щоб особисто висловити подяку за отриману допомогу.

Михайло Вуля, єврей разом зі своєю матір'ю, отримали порятунок від німецької журналістки Еріка Гуч. Вона прибула до Львова в 1941 році, щоб писати матеріали про аграрний сектор. Еріка жила поруч із родиною Вуля, стала їхньою подругою, і коли єврейську сім'ю змусили переїхати до гетто, вона вирішила прихистити їх у себе.

"Вони мешкали на вулиці Коперника, 5, над крамницею 'Трембіта'. Сусідка з Німеччини повідомила, що їй надають нове житло — трикімнатну квартиру, куди вона планує забрати Голду з її сином. Протягом усієї німецької окупації вони залишалися там", – ділиться Інна Гнилицька.

За свідченнями Михайла Вуля, у будинку на вул. Тершаковців було 10 квартир, де жили практично одні німці. "Двірник був українець і одна українська сім'я жила на останньому поверсі, дуже скромні люди, інтелігентні", - розповів історикам музею "Територія терору" Михайло Вуль, якому на той час було 7 років.

Врятований юнак Михайло Вуль (зображення з музейних архівів)

На сайті Яд Вашем пише, що Голда прибирала в будинку і прала речі сусідів, щоб заробити грошей, а Еріка Гуч забезпечувала їх їжею. Деякі сусіди знали, що Голда та її син були євреями, але не доносили на них: "Еріка вчила Михайла німецької мови і допомагала йому з домашніми завданнями, а він навчав її польської. Так їм вдалося пережити війну непоміченими".

Михайло Вуль розповідає свою історію (фото музею "Територія терору")

У 2012 році, за свідченнями Михайла Вуля, німецька громадянка Еріка Гуч була посмертно удостоєна звання Праведника народів світу.