Політична криза в Румунії: чому зростає вплив ультраправих сил?

У Румунії праві радикали на кшталт кандидата в президенти Келіна Джорджеску поширюють шокуючі ідеї - і таким чином знаходять чималу підтримку. Це спричинило нову політичну кризу в країні. Як таке стало можливим?

Протягом тридцяти п’яти років після падіння режиму Чаушеску Румунія зазнала кількох політичних криз. Серед них варто згадати насильницьке придушення протестів шахтарів у 1990-1991 роках, відомих як "Мінеріади", а також кризу 2012 року, що стала результатом тривалого протистояння між корумпованими політичними групами та тодішнім президентом Траяном Бесеску.

На сьогоднішній день Румунія знову переживає серйозну кризу, викликану скасуванням президентських виборів, запланованих на листопад 2024 року. Однак ця ситуація має свої унікальні риси. Вперше з 1990 року праворадикальні, антизахідні та проросійські рухи набули такої великої популярності, а суспільство в Румунії виглядає настільки розчарованим.

Ця атмосфера знайшла своє відображення в насильницьких нічних протестах, які відбулися в Бухаресті в минулу неділю. Прихильники правих радикальних партій влаштували безлад у центрі міста, розгромлюючи магазини та кафе, а також вступаючи в конфлікти з поліцією. Хоча в цих заворушеннях взяли участь лише кілька сотень людей, подібні сцени не траплялися в румунській столиці вже багато років.

Приводом для протестів слугувало рішення Центральної виборчої комісії Румунії (BEC), яка не допустила проросійського правого радикала Келіна Джорджеску (Calin Georgescu) до участі в повторних президентських виборах, призначених на травень. Офіційне пояснення такого рішення: Джорджеску деякими своїми заявами порушив вимогу щодо посади президента, який зобов'язаний захищати конституцію та демократію, а отже, не може балотуватися. Крім того, Конституційний суд уже скасував вибори через нього, що автоматично унеможливлює його повторну участь.

Розслідування проти змовників

Джорджеску здобув перемогу в першому турі президентських виборів наприкінці листопада 2024 року, і, згідно з актуальними соціологічними дослідженнями, продовжував залишатися найсильнішим кандидатом у наступних етапах голосування. Спочатку Конституційний суд підтвердив легітимність виборів, але згодом анулював їх, вказавши на появу нових доказів. Зокрема, Джорджеску звинувачують у незаконному фінансуванні своєї передвиборчої кампанії, а також в можливому втручанні Росії через кібератаки на його підтримку. Перше звинувачення вже було підтверджено, тоді як друге залишається непідтвердженим.

Справа Джорджеску здобула значний міжнародний резонанс, особливо після згадки про неї віцепрезидента США Джея Ді Венса. Під час Мюнхенської конференції з питань безпеки в лютому він назвав цей випадок "доказом" недемократичності Європи. У свою чергу, його підтримав мільярдер і спеціальний радник президента США Ілон Маск, який у соціальній мережі X охарактеризував усунення румунського ультраправого кандидата з виборів як "безумство". Сам Джорджеску вважає цю заборону "прямим ударом по основах світової демократії" і заявляє, що "Європа перетворилася на диктатуру, а в Румунії встановилася тиранія".

Не лише скандал, пов'язаний із Джорджеску, викликає напруженість у румунському суспільстві. Минулого тижня спеціалізована прокуратура DIICOT, що займається питаннями організованої злочинності та тероризму, оголосила про розслідування стосовно групи із шести осіб, серед яких є 101-річний генерал у відставці. Їх підозрюють у спробі здійснення державного перевороту. У цій справі кілька тижнів тому було видано ордер на арешт румунського найманця Гораціу Потри, але наразі його місце перебування залишається невідомим.

"Влад Цепеш" для країни "Гетія"

Джорджеску та потенційні змовники є жахливими та гротескними персонажами. Він — затятий прихильник "теорії змови", який відкрито проголошує своє бажання знищити "систему" і політичну еліту. Джорджеску стверджує, що вже займає пост президента Румунії, і що весь румунський народ через нього прагне досягти найвищих державних посад. Він представляє себе як християнського месію, обіцяючи перетворити Румунію на світову наддержаву. Також він озвучує намір, що в якості президента виступатиме за розподіл "вигаданої держави" України між Румунією, Росією, Угорщиною та Польщею.

Не менш дивні концепції пропонують так звані "путчисти", змова яких нібито була розкрита минулого тижня. Вони іменують себе "Командою Влада Цепеша" — на честь середньовічного волоського князя Влада III (1431-1476), який став прообразом графа Дракули. Натомість Румунії вони прагнуть створити нову державу під назвою "Гетія", яка буде управлятися військовими, "енергетично-інформаційною силою" та "радою мудреців".

Тривале затримання впровадження реформ

Однак основою поточної політичної кризи в Румунії є не ця абсурдна нісенітниця, яка нагадує фашистську легіонерську ідеологію міжвоєнного періоду або маніакальну диктатуру Чаушеску. За цією ситуацією ховається хронічний дефіцит політичної волі до проведення реформ, а також відсутність адекватного, прозорого та стабільного управління з боку політичної еліти, що в свою чергу викликає численні проблеми.

Незважаючи на те, що протягом останніх десятиліть Румунія в цілому показує значний макроекономічний прогрес, багато сільських районів залишаються в глибокій відсталості, а чимало місцевих мешканців покидають ці території. Корупційні схеми, nepotism, збагачення еліти, політичний вплив на судову систему та брак прозорості в державному управлінні продовжують бути поширеними проблемами. Відновлення інфраструктури в Румунії відбувається повільно і часто без належного планування.

Ще однією суттєвою проблемою є брака реформ у сфері освіти та некомпетентне висвітлення подій багатьма засобами масової інформації. Праві радикали, зокрема Джорджеску, активно розповсюджують у соціальних мережах, зокрема на TikTok, а також під час своїх виступів та інтерв'ю, відверті неправдиві відомості та фейки, на які журналісти практично не реагують.

Суперечливі вчинки уряду

Президент Румунії Клаус Йоганіс, який нещодавно оголосив про свою відставку, у 2014 році обіцяв реалізувати серйозні реформи в державі. Проте, фактично він виявився ізольованим у стінах президентського палацу. Протягом його двох термінів на посаді судова реформа фактично зупинилася, а зусилля в боротьбі з корупцією значно ослабли. Країна неодноразово стикалася з політичними кризами. На фоні цього, а також відсутності альтернатив у політичному спектрі, підтримка трьох праворадикальних партій помітно зросла — на парламентських виборах у грудні 2024 року вони отримали близько 35 відсотків голосів.

З огляду на все це політичну еліту Румунії нині запідозрили в намаганні усунути Джорджеску недемократичними способами. Справді, багато аспектів вжитих щодо Джорджеску заходів викликають запитання. Наприклад, з 2022 року Джорджеску перебуває під слідством за підозрою у прославлянні профашистського й антисемітського "Руху легіонерів" - проте в листопаді 2024 року це не стало причиною для його відсторонення від участі в президентських виборів. Також про плани заколоту, що їх виношували члени "Командо Влад Цепеш", можна було роками вільно читати в інтернеті, але спецслужби та прокуратура не вживали жодних заходів.

11 березня Конституційний суд Румунії виніс остаточне рішення, що Джорджеску не має можливості брати участь у президентських виборах, запланованих на травень. Суд ухвалив відхилити його апеляцію проти рішення виборчої комісії.

Коментуючи цю ситуацію, публіцистка Йоана Ене Доджою з порталу Spotmedia ще раніше заявляла: "Це не означає, що все добре і можна рухатися далі. Ми перебуваємо у глибокій кризі, з ослабленою, притупленою демократією, поляризованим суспільством, деградованими інституціями та величезною взаємною недовірою між виборцями і політичною верхівкою. Це великі проблеми, і Джорджеску тільки виграв від них". Якщо ці проблеми не розв'язати, то, застерігає Доджою, це лише питання часу, коли з'явиться нова постать, котра скористається ними на свою користь.