Політична криза в Румунії: причини зростання популярності ультраправих партій.

У Румунії праворадикальні діячі, подібні до кандидата в президенти Келіна Джорджеску, активно пропагують екстремістські концепції, що призводить до зростання їхньої популярності. Це стало причиною виникнення нової політичної кризи в державі. Яким чином це стало можливим?

Протягом тридцяти п’яти років після падіння режиму Чаушеску Румунія зазнала кількох політичних криз. Серед найзначніших подій варто згадати жорстоке придушення шахтарських протестів 1990-1991 років, що отримали назву "Мінеріади", а також тривалу кризу 2012 року, коли тривала запекла боротьба між корумпованими політичними угрупованнями та тодішнім президентом Траяном Бесеску.

На даний момент Румунія знову стикається з серйозною кризою, яка виникла внаслідок скасування президентських виборів, запланованих на листопад 2024 року. Проте ця ситуація суттєво відрізняється від попередніх. Вперше з 1990 року праворадикальні, антизахідні та проросійські групи отримали таку значну підтримку, а румунське суспільство ніколи не було таким розчарованим.

Віддзеркаленням цієї атмосфери стали насильницькі нічні протести в Бухаресті минулої неділі. Прихильники праворадикальних партій влаштували безчинства в центрі міста, громили крамниці та кафе, вступали в сутички з поліцією. Хоча в заворушеннях брали участь лише кілька сотень учасників, але такі сцени не спостерігалися в румунській столиці вже багато років.

Приводом для масових протестів стало рішення Центральної виборчої комісії Румунії (BEC), яка не допустила проросійського праворадикала Келіна Джорджеску до участі у повторних президентських виборах, запланованих на травень. Офіційна причина цього рішення полягає в тому, що Джорджеску своїми заявами порушив вимоги до кандидата на пост президента, який повинен захищати конституційні принципи та демократію, і тому його кандидатура була відхилена. Крім того, Конституційний суд вже скасував вибори через його дії, що автоматично виключає можливість його повторної участі.

Джорджеску здобув перемогу в першому турі президентських виборів, які відбулися наприкінці листопада 2024 року, і, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, залишався найсильнішим кандидатом у майбутніх голосуваннях. На початку Конституційний суд визнав вибори легітимними, але згодом скасував їх, пояснюючи це новими доказами. Зокрема, Джорджеску звинувачують у незаконному фінансуванні його виборчої кампанії, а також у можливому втручанні Росії, яка нібито здійснювала кібератаки на його підтримку. Перше звинувачення вже отримало підтвердження, тоді як друге досі залишається без доказів.

Справа Джорджеску привернула значну увагу на міжнародній арені, особливо після коментаря віцепрезидента США Джей Ді Венса. Під час Мюнхенської конференції з питань безпеки у лютому він охарактеризував цю ситуацію як "свідчення" недемократичності Європи. Додатково, Джорджеску отримав підтримку від мільярдера та спеціального представника президента США Ілона Маска, який у соцмережі X назвав усунення румунського ультраправого кандидата з виборів "абсурдом". Сам Джорджеску розцінює це рішення як "прямий напад на основи світової демократії" і зазначає: "Європа стала диктатурою, а в Румунії встановилася тиранія".

Не лише скандал навколо Джорджеску тримає румунське суспільство в напрузі. Нещодавно спеціальна прокуратура DIICOT, що займається боротьбою з організованою злочинністю та тероризмом, оголосила про розслідування групи з шести осіб, включаючи 101-річного генерала у відставці, яких підозрюють у змові з метою державного перевороту. У цій же справі кілька тижнів тому був виданий ордер на арешт румунського найманця Гораціу Потри, але наразі його місцезнаходження залишається невідомим.

Як Джорджеску, так і потенційні змовники є жахливими та гротескними постатями. Джорджеску – прихильник "теорії змови", який відкрито проголошує свій намір знищити "систему" та політичну еліту. Він запевняє, що вже є президентом Румунії, а від його імені на найвищу державну посаду балотується весь румунський народ. Він представляє себе як християнського месію та обіцяє перетворити Румунію на світову наддержаву. Крім того, він стверджує, що в якості президента виступатиме за розподіл "вигаданої держави" України між Румунією, Росією, Угорщиною та Польщею.

Не менш дивні ідеї висловлюють так звані "путчисти", змова яких, за інформацією, була викрита минулого тижня. Вони самі себе називають "Команда Влада Цепеша", на честь знаменитого волоського правителя Влада III (1431-1476), що став прообразом графа Дракули. Натомість Румунії вони прагнуть заснувати нову державу під назвою "Гетія", яка буде управлятися військовими, "енергетично-інформаційною силою" та "радою мудреців".

Проте причина сучасної політичної кризи в Румунії полягає не в цій абсурдній нісенітниці, що нагадує фашистську легіонерську ідеологію міжвоєнного періоду або маніакальну диктатуру Чаушеску. Справжнім корінням проблеми є хронічний брак політичної волі до реформ, а також відсутність ефективного, прозорого та стабільного управління з боку політичної еліти, що веде до безлічі труднощів.

Попри те, що Румунія демонструє значний макроекономічний прогрес протягом останніх десятиліть, багато сільських територій залишаються на периферії розвитку, оскільки численні мешканці виїжджають в пошуках кращих можливостей. Проблеми, такі як корупція, nepotism, збагачення еліт, політичний вплив на судову систему та брак прозорості в державному управлінні, досі є розповсюдженими. Інфраструктурні проекти в країні реалізуються повільно і часто без чіткої стратегії.

Ще однією великою проблемою є відсутність реформ в освітній системі та некомпетентне висвітлення подій багатьма ЗМІ. Праві радикали, такі як Джорджеску, активно поширюють у соціальних мережах, зокрема TikTok, а також під час виступів та інтерв'ю, відверту брехню та фейки, на які журналісти майже не реагують.

Президент Румунії Клаус Йоганіс (Klaus Iohannis), який нещодавно залишив свою посаду, обіцяв у 2014 році кардинальні зміни в країні, проте виявився пасивним, перебуваючи у стінах президентського палацу. Протягом двох термінів його правління реформи в судовій системі застопорилися, а боротьба з корупцією втратила активність, що призвело до регулярних урядових криз. На цьому фоні, в умовах відсутності політичних альтернатив, підтримка трьох праворадикальних партій помітно зросла — на парламентських виборах у грудні 2024 року вони отримали близько 35% голосів.

Враховуючи всі ці обставини, політична еліта Румунії підозрюється у спробах усунути Джорджеску недемократичними методами. Дійсно, багато аспектів заходів, вжитих стосовно Джорджеску, викликають сумніви. Наприклад, з 2022 року він перебуває під слідством через підозру у пропаганді профашистського та антисемітського "Руху легіонерів", але навіть у листопаді 2024 року це не завадило йому брати участь у президентських виборах. Також інформація про змови, які планували члени "Командо Влад Цепеш", роками була доступна в інтернеті, але жодних дій з боку спецслужб і прокуратури не було вжито.

11 березня Конституційний суд Румунії виніс остаточне рішення, згідно з яким Джорджеску позбавлений права участі у президентських виборах, запланованих на травень. Суд не підтримав його апеляцію щодо рішення виборчої комісії.

Обговорюючи цю ситуацію, публіцистка Йоана Ене Доджою з порталу Spotmedia раніше зазначала: "Це зовсім не означає, що все йде добре і ми можемо спокійно продовжувати. Ми знаходимося в серйозній кризі: демократія ослабла і стала менш ефективною, суспільство поділене, інституції деградують, а взаємна недовіра між виборцями і політичною елітою досягла критичного рівня. Це суттєві виклики, з яких Джорджеску лише виграє". Доджою попереджає: якщо ці питання залишаться невирішеними, нова постать, яка використає їх у своїх інтересах, може з'явитися досить швидко.