Більше ніж 7 000 книг на теми архітектури, дизайну, мистецтва та культури. У Львові відновили унікальну бібліотеку з рідкісними виданнями.

Найдавніші екземпляри налічують близько 200 років.

Цю інформацію надає пресслужба Львівської обласної військової адміністрації, повідомляє DailyLviv.com.

У Львові уже з 20 жовтня запрацює відкритий дослідницький простір "Візарій". За підтримки Українського культурного фонду відновили, систематизували й частково оцифрували великий архів про архітектуру, дизайн, мистецтво і культуру. Його з кінця 1950-х збирали у Львівській спілці архітекторів.

Тепер, після відновлення, з фондом можна буде безплатно попрацювати у читальній залі дослідницького простору "Візарій" у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова вежа" (вул. Підвальна, 4). Переглянути оцифровану версію видань та замовити потрібні позиції (без абонементної видачі) можна буде на сайті-каталозі.

Загалом команда проєкту нарахувала понад 7 000 видань XIX-XXI ст. Серед раритетів: великий презентаційний альбом з кресленнями та інтер'єрами Віденської опери періоду її побудови та відкриття (1885 р.), німецькомовний австрійський журнал "Menorah" про єврейську історію, культуру і літературу (1925-1932), один із найстаріших оригіналів туристичного гіда "Oxford City and University" (1893), альбом 40 гравюр Альбрехта Дюрера "Четиредесят и осем гравюр на дърво" болгарського видавництва. Найдавніші екземпляри налічують близько 200 років.

"Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова - поява нарешті "сконцентрованої" локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події. Щодо назви, ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми дали нову назву "Візарій" - це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір", - пояснила директорка "Порохової вежі" Ангеліна Єфименко.

У цьому просторі планується організація різноманітних публічних заходів, таких як воркшопи, лекції та дискусії, а також експонування найцікавіших екземплярів фонду. Вся інформація про події, включаючи програму відкриття та можливість реєстрації, буде доступна в соціальних мережах.

"Ми зробили те, що не робилося десятиліттями: впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та стартували з оцифрування найвразливіших видань. Я не думаю, що це було б можливо без фінансування Українського культурного фонду. Як і проведення безоплатних перших воркшопів та лекцій", - зазначив куратор бібліотечного напрямку проєкту Василь Майданський.

Для студентів, які на основі видань фонду розробляють футуристичні концепції відбудови українських міст, незабаром організують воркшоп‑резиденцію. А ще планують лекції та розмови: чотири публічні блоки із залученням лідерів думок у сфері архітектури/культури (Акім Галімов, Павло Гудімов та інші). Теми варіюються від історії замків і резиденцій до сучасної видавничої практики артбуків.