Знищення польської державності та очищення територій, що стали частиною СРСР, відбувалося не лише через масові розстріли, на кшталт катинських, але й за рахунок нових депортацій — без попередження та можливості зібрати речі, у вагонах для худоби. Протягом 1939-1941 років близько 500 тисяч поляків, а також десятки тисяч українців, білорусів і євреїв, які мали польське громадянство, були насильно вивезені до Сибіру.
Нацистський напад на СРСР у червні 1941 відкрив новий розділ у стосунках польського уряду в екзилі із Рядянським Союзом. Випущеному з тюрми генералу Владиславу Андерсу дозволили сформувати польську армію, яка б боролася проти нацистів разом із Червоною. У липні поляків амністували, почали випускати із таборів та тюрем у СРСР та відправляти у тренувальні центри. У 1942 генерал Андерс видав наказ про евакуацію польської армії в Іран. Навесні та влітку 1942 близько 80 тисяч солдатів та 40 тисяч цивільних залишили СРСР. Згодом Другий польський армійський корпус опинився в Італії. А цивільних, які разом із військовими втекли із СРСР, розкидало по всьому світу - від Індії до Африки, від Нової Зеландії до Мексики.
#Євреї #Нацизм #Друга Польська Республіка #Солдате! #Радянський Союз #Українці #Індія #Іран #Депортація #Італія #Екстрена евакуація #Мексика #Страта через розстріл #Польський народ #Нова Зеландія #Сибір #Збройні сили Польщі #Катинь (сільський населений пункт)
