Тайна, що зберігалася протягом семи десятиліть, нарешті стала відомою. Дослідники вдалося розшифрувати фінальний код з сувоїв, знайдених біля Мертвого моря.

Більше ніж сімдесят років після того, як були виявлені перші артефакти в печерах на Західному березі, дослідникам вдалося, нарешті, розгадати одну з найбільш таємничих систем письма, знайдених у сувоях Мертвого моря.

Дослідник Еммануель Олівейро з Гронінгенського університету в Нідерландах досяг значного прогресу в дослідженні криптичних рукописів класу B. Він працював над двома сильно пошкодженими фрагментами, відомими як 4Q362 та 4Q363, які раніше вважалися абсолютно непіддатливими для прочитання.

Тексти були написані понад 2000 років тому представниками кумранської громади -- єврейської секти, відомої своїми суворими ритуалами та пророчими традиціями. Олівейро встановив, що кожен загадковий символ коду послідовно відповідає літерам івриту. Попри те, що сам шифр виявився відносно простим, складність полягала у навмисному спотворенні форми літер, непослідовному почерку та крихітних розмірах фрагментів, деякі з яких мають розмір лише кілька міліметрів.

Після розшифрування фрагментів виявилися біблійні цитати та теми есхатології (вчення про останні дні). У текстах можна знайти згадки про "Елохім" (Бога), "Ізраїль", "Якова" та "Юду", а також деталі божественного суду та пришестя Месії. Наприклад, у фрагментах рукопису 4Q362 дослідники виявили висловлювання, що резонирують з пророцтвами Єремії та Малахії, зокрема щодо відновлення міст і вірності громади.

Особливий інтерес викликає стан артефактів: шкіра, на якій написані тексти, з часом потемніла, потріскалася та пошарпалася. Написи зроблені чорним чорнилом, проте через нерівномірні пропорції та подвійні контури літер десятиліттями здавалося, що це невідома мова. Олівейро припускає, що такий складний шрифт мав ритуальну мету. Використовуючи специфічний алфавіт, переписувачі могли підкреслювати сакральний статус тексту, призначеного виключно для посвяченої еліти або священства.

Серед нерозгаданих таємниць виділяються згадки про невідому могилу та "покажчики" (можливо, надгробні плити), деталі яких не відповідають жодному відомому опису з Біблії. Хоча зміст цих текстів не містить прихованих містичних повідомлень, сам процес їх розшифровки дає можливість глибше усвідомити, як стародавні спільноти зберігали свої вірування та готувалися до відновлення Ізраїлю в майбутньому.

Це відкриття є важливим етапом у галузі біблеїстики, демонструючи, що навіть найменші міліметрові уламки минулого здатні містити критично важливу інформацію про витоки сучасної цивілізації.