Талант, обман і відданість справі: двосторонній геній Марті Райсмана.

"Я являюся часткою тієї сили, що безперервно прагне зла, але в той же час завжди творить добро." Йоганн Вольфганг Гете.

Можливо, використання епіграфа з "Фауста" здається надто грандіозним, проте ми розглянемо постать людини, яка дійсно балансувала між двома крайнощами своєї сутності. З одного боку, це її талант і пристрасть до гри, а з іншого - прагнення обійти встановлені норми та знайти способи заробітку альтернативними шляхами.

У спорті більшість фанатіє від лідерів, рекордсменів і переможців. Іноді ж захоплення публіки викликають "лиходії", фріки, люди поза системою. Гравець у настільний теніс Марті Райсман поєднав у собі кожне з попередніх визначень.

"Чемпіон" уважно вивчить його особистість, оскільки фільм "Марті Неймовірний. Геній комбінацій" за участю одного з найвідоміших акторів сучасності Тімоті Шаламе, в якому Райсман послужив прототипом для головного персонажа, отримав безліч позитивних відгуків і має шанси на "Оскар" цього року.

До речі, Шаламі отримав нагороду "Найкращий актор у мюзиклі або комедії" на "Золотому Глобусі" всього два дні тому за цю роль.

Наш protagonist з'явився на світ у 1930 році в Нью-Йорку в єврейській родині. Він виростав у непростих обставинах.

Матір'ю Марті Райсмана була Сара (Саллі Немороскі) - єврейка-ашкеназі, яка емігрувала з Радянського Союзу. Жінка працювала офіціанткою й на швейній фабриці. Морріс Райсман був водієм таксі. Через постійну зайнятість батьки мали небагато вільного часу, тож значну частину дитинства майбутній одіозний спортсмен проводив разом зі старшим братом Девідом.

Окремою проблемою тата були азартні ігри. Він заробляв небагато, а значну частину доходу регулярно програвав на ставках.

У дев'ятирічного Райсмана стався нервовий зрив. Невдовзі він відкрив для себе настільний теніс. Цей вид спорту, який вимагав повної концентрації, допомагав йому знайти спокій, тому весь свій вільний час він почав присвячувати саме йому. Якраз у цей період його батьки вирішили розлучитися.

До 14 років Марті мешкав із мамою, однак пізніше вирішив переїхати до батька, який активно підтримував його в усіх починаннях. На той час Райсман вже встиг завоювати титул чемпіона міста серед юніорів, незважаючи на те, що його суперниками були хлопці старшого віку.

Пристрасть до ризику та бажання заробити успадкував підліток від свого батька. Один курйозний випадок трапився з ним у віці 15 років. Тоді Марті вирішив поставити на себе 500 доларів у парі з чоловіком, якого вважав букмекером.

"Я ставлю 500 доларів на Райсмана. Матч завершиться у чотирьох сетах", - пригадував Марті у своїй автобіографії "Гравець на гроші".

Проте "букмекер" виявився президентом Асоціації настільного тенісу США. Звісно, після цього Райсмана миттєво усунули з турніру. При цьому їх супроводжувала поліція, але враховуючи його молодий вік, вирішили обмежитися лише застереженням, без тривалого виключення з асоціації.

Худорлява статура принесла тенісисту прізвисько "Голка". А його вчинки ще як пробивали сіру буденність!

"Шахрайство було просто вплетене в його ДНК", - сказав Лео Лі, режисер документального фільму про Райсмана "Факт чи вигадка: життя та часи шахрая, який грає в пінг-понг".

Протягом усієї кар'єри Райсман продовжував робити ставки на себе, заробляючи достатньо, щоб тричі стати мільйонером, і водночас програючи достатньо, щоб тричі цим мільйонером перестати бути. Що казати - висоту сітки перед грою він міг вимірювати... 100-доларовою купюрою.

Тривалий період життя спортсмен мешкав у різних готелях. І навіть там знаходив способи обдурити всіх завдяки акторській грі.

"Я згадую, як Райсман ділився зі мною своїми хитрощами: коли йому хотілося поїсти, він чекав, поки в готелі організують весільну церемонію. Він надягав свій найкращий костюм, тихо заходив всередину, сідав за стіл і насолоджувався великими, розкішними стравами. А потім він вже був готовий до вечірніх матчів з настільного тенісу," - зазначав Лі.

Такі витівки й сама гра рятували його від панічних атак і нападів невпевненості.

Ця пристрасть спонукала Марті ризикувати, потрапляти у складні ситуації, а потім святкувати перемогу як за покерним столом, так і біля каси букмекера.

Відповідно до свідчень сучасників та спортивних оглядачів:

Це саме те, що перетворило його на символ "вуличного" настільного тенісу, подібно до того, як деякі боксери чи шахісти стали іконами поза офіційними змаганнями.

Настільний теніс в Азії вважався майже священним видом спорту, тоді як у Європі його популярність і повага були також надзвичайними. У Сполучених Штатах лише Нью-Йорк можна вважати справжнім центром цього захоплення — в інших регіонах до пінг-понгу ставилися несерйозно, як до розваги в гаражі або простого способу провести час з друзями. Незважаючи на це, Марті Райсман став предметом постійних цитувань у американських спортивних виданнях. Він висловлював те, що інші боялися сказати, відрізнявся різкістю, зухвалістю та непередбачуваністю — його гра відображала його характер у всій повноті.

Це саме і стало причиною, чому він став культовою особистістю. Зазвичай, спорт надає атлету популярності, але в даному випадку все виявилося інакше — його особистість підняла на новий рівень саму гру.

Фільм "Марті Неймовірний" не є біографічною стрічкою. Головний персонаж, Марті Маузер, є вигаданим образом, хоча в картині можна знайти й реальні епізоди з життя Райсмана. Зокрема, у фільмі показано, як Марті, разом зі своїм колегою Дагом Картлендом (який втілений у образі Белла Клецкі, вигаданого персонажа, натхненного тенісистом Алоїзом Ерлізом), виступає на розігріві для шоу команди Harlem Globetrotters. Вони виконують пісню "Mary Had a Little Lamb", використовуючи сковорідки або підошви своїх кросівок для відбиття м'яча, грають з кількома м'ячиками та навіть з цирковими тваринами.

Справжні овації на трибунах викликали його удари з-під ноги. З огляду на швидкість гри це був надзвичайно ризикований прийом, але Райсман застосовував його часто, а головне - ефектно й ефективно.

Ще один фокус: посперечатися з кимось, що він зможе розламати сигарету на столі навпіл ударом м'яча - і він успішно робив це. Зокрема, у "The Tonight Show with Johnny Carson" у 1975 році та в "Late Show with David Letterman" у 2008-му.

Футболіст Роналдінью здобув славу завдяки своїм неймовірним навичкам з м'ячем. Снукерист Ронні О'Салліван відомий своєю майстерністю, яка порівнюється з генієм Леонардо Да Вінчі. Баскетболіст Ірвін Джонсон так вражав на майданчику, що його прізвисько "Меджик" стало більш впізнаваним, ніж його справжнє ім'я. Райсман у своїй дисципліні також виявляв себе справжнім чарівником, художником і творцем.

Вирізнявся він і стилем одягу. Побачивши Райсмана, навряд чи можна було одразу сказати, що перед тобою гравець у пінг-понг. Швидше він скидався на голлівудську зірку, а завершував образ незмінний капелюх на голові.

Здавалося б, перед нами - жиголо й розкрадач сердець. Можливо, в молоді роки так і було, але справжнє кохання він відчув лише двічі.

Його першою коханою була Джері Фальк. У 1958 році Марті уклав шлюб з нею, а 9 березня 1960 року у них з'явилася донька на ім'я Дебора.

З народженням малюка тенісист вирішив знайти підробіток. Він влаштувався в один з місцевих магазинів. Проте, цього досвіду вистачило лише на чотири тижні.

Через майже десятиліття після появи на світ доньки, подружжя вирішило розірвати свої стосунки. Варто зазначити, що в той момент Райсману було приблизно стільки ж років, скільки Деборі, коли його батьки також розлучилися.

У фіналі 1970-х років він завів романтичні стосунки з моделлю на ім'я Йошіко. У 1982 році вони офіційно одружилися. Хоча у них не було дітей, вони присвячували багато часу своїм улюбленим котам.

Попри те, що Йошіко віддавала перевагу уникати уваги оточуючих, вона завжди з’являлася на матчах Марті.

"Вона завжди була моїм найкращим підтримувачем. Моя кар'єра в іграх була для неї справжнім захопленням, і вона щиро цікавилася моїми досягненнями та всім, що я робив," - поділився він у документальному фільмі про своє життя під назвою "Факти чи вигадки".

На жаль, на початку 2000-х його обраниця серйозно захворіла. Відтоді більшу частину свого часу Марті присвячував догляду за нею. Хоча він не розкривав подробиць хвороби, Райсман описував Йошіко як "практично приковану до ліжка", пояснюючи, що вона могла лише трохи пересуватися по будинку.

У настільному тенісі потрібно мати концентрацію, швидкість рук і прийняття рішень, уміння опонувати під пресингом. Задіяне тіло - фізично і розумово. І, звичайно, Марті довів, що і в повсякденному житті він був ще тим багатогранним персонажем.

В автобіографічній книзі Марті розповідав не лише про себе, а й про гру. Це була не просто інструкція чи поради, які повторювалися роками. Райсман значно більше говорив про тактику, підхід до вивчення суперника, про те, як чинити тиск правильно і як не потрапляти під маніпуляції опонента.

В цілому, Райсман часто з сарказмом ставився до одноманітних методів тренувань. Він щиро насолоджувався перемогами над суперниками, які не виявляли жодного натяку на креативність ані під час гри, ані під час підготовки.

Протягом своєї 56-річної кар'єри "Голка" виграв 22 великі фінали з настільного тенісу, включаючи п'ять бронзових медалей на чемпіонаті світу з настільного тенісу. Першим великим успіхом можна вважати тріумф на British Open-1949. У фіналі він переграв Дьєзе Брауна, який після еміграції з Угорщини до Англії наприкінці 1930-х став відомий як Віктор Барна. Барні тоді було 38.

Етнічний єврей служив парашутистом-десантником у британській армії під час Другої світової війни, але його справжніми досягненнями стали 22 золоті медалі на чемпіонатах світу в різних дисциплінах, включаючи одиночний розряд, парний, мікст та командні змагання. Цей показник залишається рекордним і досі. Для порівняння, Райсман здобув лише 5 медалей на світових змаганнях, всі з яких були бронзовими, причому лише одна з них в індивідуальному заліку.

Пізніше Марті став керівником клубу настільного тенісу Riverside, розташованого у Верхньому Вест-Сайді. Цей клуб міг похвалитися візитами багатьох знаменитостей, серед яких були актор Дастін Хоффман і письменник Курт Воннегут.

У 1952 році відбулася знакова дуель між українським спортсменом та японцем Хіроджі Сато, відомим у кіно як Кото Ендо. Японський гравець вразив усіх присутніх, оскільки замість традиційної ракетки з шипами обрав губчасте покриття. Це призвело до того, що його удари стали "тихими", що виглядало надзвичайно незвично для тих часів. Цікаво, що роль Кото Ендо виконувала японська зірка Кото Кавагучі, яка є бронзовим призером Дефлімпійських ігор 2022 року.

Цей спортсмен не єдиний, хто представляє світ спорту в цій стрічці. Фанати НБА безумовно впізнають легендарного гравця Шарлотт Хорнетс Кембу Вокера, а також зірку баскетболу 2000-х Трейсі Макгрейді, котрий виступав у складі Harlem Globetrotters. Крім того, роль власника клубу з настільного тенісу Лоуренса виконав Джордж Гервін, який був зіркою Чикаго Буллз до приходу Майкла Джордана.

І хоч на той момент це був справжній прорив у технологічному аспекті, сам Марті залишився вірним своїм уподобанням. Він активно виступав за традиційний hardbat-стиль навіть тоді, коли сучасні губчасті накладки змінювали гру назавжди. Райсман вважав, що нові технології знеособили сутність настільного тенісу, і до кінця життя відстоював ідею повернення класичних ракеток.

Райсман здобував перемоги на професійних турнірах у підлітковому віці, а також у своїх 20, 30, 40 і 50 роках. Кульмінацією його кар'єри стала виграш на U.S. National Hardbat Championship у 1997 році. Для тих, хто не пам'ятає, він з'явився на світ у 1930 році. Так, в момент цієї перемоги йому було 67 років, що робить його найстаршим гравцем в історії, який здобував перемогу на відкритому національному чемпіонаті з ракеткового спорту.

Останній титул легенда здобув ще в 2002 році. Хоча після цього він продовжував грати, вік почав давати про себе знати, а здоров'я його дружини змушувало його менше часу присвячувати улюбленій справі.