Зображення: Роман Балук, ілюстрація Алевтини Кахідзе. Пропозиція Львова: "Бути відповідальним"
Концепція конкурсної заявки Львова носить назву "Відповідальність бути" (Responsibility to Be). Вона представлена у "жовтій книжці", що починається з вступного слова мера Львова Андрія Садового, в якому він акцентує увагу на новій ролі української культури як місця зустрічі, об'єднання та документування. Крім того, текст доповнюється ілюстраціями художниці Алевтини Кахідзе.
Розробкою заявки займалася велика команда фахівців з різних галузей; процес координувала Інститут стратегій культури під керівництвом Юлії Хомчин. Окремі напрямки діяльності очолили: дослідник Центру міської історії Богдан Шумилович, який виступив у ролі артистичного директора програми; поет і музикант Григорій Семенчук, що став програмним директором; а також директор America House Lviv Володимир Бєглов, який взяв на себе координацію роботи з аудиторіями.
Загальна сума бюджету заявки становить 40 мільйонів євро, а кількість програм досягає 25. Давайте розглянемо кілька з них більш детально.
Зображення: Роман Балук, ілюстрація Алевтини Кахідзе. Response_Ability.
Величезний арт-проєкт, присвячений тематиці протестного мистецтва. У співпраці з творами та концепціями митців цього умовного жанру братимуть участь сучасні художники: Ансельм Кіфер, Ай Вейвей, Марина Абрамович, Валід Раад, Павло Маков, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе та інші. Роботи, що відображають протестний дух, представлять Карл Звіринський, Олекса Новаківський, Леопольд Левицький, Яків Гніздовський, Алла Горська, Мирослав Ягода, Андрій Сагайдаковський.
В цілому, планується представити роботи понад 150 митців на 12 виставкових локаціях, таких як Jam Factory, Mercury Art Center, Zenyk Art Gallery, Я Галерея, Музей Шептицького, Галерея Возницького та інші. Серед партнерів проекту обіцяли підтримку такі установи, як Stedelijk Museum Breda, Carnegie Hall та Міланська трієнале.
Згідно з концепцією організаторів, буде виконано 100 художніх творів, створених спеціально для цієї програми. Крім того, заплановано близько 90 перформансів та інсталяцій у відкритих просторах. Куратори проєкту - львівський митецтво Влодко Кауфман та литовська кураторка Вірджинія Віткене. Інші учасники кураторської команди будуть обрані через міжнародний відкритий конкурс.
Передбачений бюджет складає 1,5 мільйона євро.
Frontier Realm 2030
Фестиваль, що фокусується на новому сприйнятті європейського кордону. Головним місцем проведення заходу стануть руїни фортифікацій, зведених під час Першої світової війни, розташовані на межі України та Польщі.
Фестиваль має тривати 4 дні і охопити простір у 45 гектарів, на яких розташовані 32 колишні укріплення. Запланували 15 музичних перформансів, 10 експозицій, 20 об'єктів ленд арту, 10 кінопоказів, 4 перформативні майданчики і 4 вистави, а також лекції та дискусії.
Серед учасників фестивалю можна побачити таких відомих особистостей, як Тімоті Снайдер, Енн Еплбом, Тімоті Гартон Еш, Карл Шльоґель, Мейґіл Фавлер, Сергій Плохій, Оксана Забужко, Мстислав Чернов, Павло Маков, Влодко Кауфман, Костянтин Зоркін, а також творчі колективи, такі як Відкрита група, Катя Бучацька, ONUKA, Opera Aperta та Театр "Нафта".
Партнери ініціативи включають Інститут Фронтиру, український PEN, Харківський літературний музей, платформу ІЗОЛЯЦІЯ та міста-переможці Європейської столиці культури.
Передбачений бюджет складає 1,5 мільйона євро.
Історик Карл Шльоґель: "Повернення України на ментальну мапу Європи -- велика робота"
Зображення: Анастасія Смольєнко Українська делегація в Брюсселі. Android Opera
Чи можливе існування мистецтва поза межами людського сприйняття? Від цього запитання японський композитор Кейчіро Шибуя розробляє вистави в оперному форматі, які, проте, суттєво відрізняються від класичних оперних форм.
На сцені Львівського оперного театру співатиме андроїд Віра, контрольована штучним інтелектом. Її голос і жести генеруватимуть в реальному часі, використовуючи різні джерела: українську поезію, філософські рефлексії з різних частин Європи, свідчення воєнних злочинів. До створення опери планують залучити й аудиторію: глядачі зможуть відправляти слова і фрази, що увійдуть до арій Віри. На тембр її голосу та візуальні ефекти на сцені впливатимуть екологічні дані.
Для реалізації оперного проекту планується співпраця з програмами, що займаються штучним інтелектом, в різних університетах, зокрема УКУ, Львівській політехніці та Массачусетському технологічному інституті.
Передбачений бюджет складає 1 мільйон євро.
Театральні шоукейси
Бієннале, що фокусується на вивченні сучасних театральних напрямків, організовують два театри з Львова: Театр Лесі Українки та Театр імені Заньковецької.
Перша бієнале запланована на 2026 рік, де візьмуть участь театри Львова. У наступній, яка відбудеться у 2028 році, братимуть участь театри з усієї України, а у 2030 році до події приєднаються театри з Європи. Прем'єрні вистави будуть доповнені освітніми заходами.
У числі учасників цього проєкту можна відзначити Андре Ерлена, Міло Рау, Гайді Вайлі, Тамару Трунову, Ірину Чужинову, Іллю Разумейка та Вероніку Склярову.
Передбачений бюджет складає 1 мільйон євро.
Архів міської спадщини
Проєкт зі створення онлайн бази з чотирьох архівів львівської міської культури. Два з них будуть присвячені іконічним хабам Львова 1990-х (Дзига, Музей ідей), два інші - знаковим постатям (Мирослав Ягода, Євген Гулевич). Кожному з архівів присвятять окрему виставку.
Окрім того, в межах проєкту передбачено систематизувати рекомендації щодо архівування в умовах війни, а також розробити політики урбаністичного пам'яткоохоронення. Завершенням проєкту стане міжнародна конференція, що збереться близько 150 учасників.
Проект об'єднує ряд партнерів, серед яких Інститут культурної стратегії з США, Інститут Ханни Арендт з Бельгії, а також організації Post Bellum, що представляє Україну та Чехію, Дзига, Центр міської історії, платформа Минуле / Майбутнє / Мистецтво, INDEX, HeMo, Львівська академія мистецтв та інші.
Передбачений бюджет складає 0,9 мільйона євро.
Вулиці імен
Програма на тиждень, що зосереджена на вивченні та популяризації історії міст. У заході братимуть участь 5 вулиць зі Львова та 15 вулиць з європейських міст (Брно, Тарту, Гельсинки, Братислава, Белфаст), які будуть обрані через відкритий конкурс.
Фото: lviv.depo.ua
Запланували провести інтерв'ю з мешканцями вулиць, відкриті сусідські сніданки, куровані екскурсії. Зібрану інформацію про історію вулиць презентують на вуличних стендах та у Вікіпедії.
Учасниками програми стануть музеї міст, що беруть участь, а також Львівський туристичний офіс і Центр міської історії.
Планований фінансовий ресурс становить 0,7 мільйона євро.
Львів у туристичних подорожах
Основною метою цього проекту є впровадження Львова в три офіційні культурні маршрути, затверджені Радою Європи.
До маршруту єврейської спадщини планується включити 14 визначних місць, серед яких: Єврейський квартал, Янівський цвинтар, пам'ятник жертвам львівського гетто, синагога в Жовкві, музей Бруно Шульца в Дрогобичі та багато інших.
До European Cemetries Route пропонують додати Личаківський цвинтар.
До Camino de Santiago (Шлях святого Якова) - 11 локацій, серед яких Гарнізонний храм та Меморіальний комплекс Героїв України.
У рамках проєкту планують створити безбар'єрні маршрути до всіх локацій, аудіогіди, нові меморіальні об'єкти, а також два веломаршрути, які поєднають Львів із Жовквою, Великими Мостами та Звенигородом.
Серед партнерів проєкту - Державна агенція з розвитку туризму, Консульство Ізраїлю в Україні, Яд Вашем, Львівський ЮНЕСКО-хаб, Львівська асоціація велосипедистів та інші.
Планований фінансовий ресурс становить 0,7 мільйона євро.
Фото: Анастасія Смольєнко Оголошення результатів конкурсу ЄСК-2030. Хто має дати гроші
У секції заявки, що стосується фінансування, зазначено, що 15% ресурсів буде отримано з приватного сектора, а 85% — з публічних джерел. Основним інвестором виступить місто, яке виділить 18 мільйонів євро, далі слідує національний уряд з внеском у 5 мільйонів, а також регіон, що додасть 3 мільйони. Крім того, планується залучити ще 2 мільйони євро через різні програми Європейського Союзу.
Оскільки Львів не здобув перемогу в конкурсі ЄСК, є ризик, що фінансування стане слабким місцем у реалізації запланованих проєктів. Тим не менш, представники урядових установ наразі сприймають цю ситуацію з оптимістичним настроєм.
"Ми у Львові розуміємо силу культури - каже мер Андрій Садовий, - і будемо підтримувати її за будь-яких умов. Титули приходять і відходять, але і без них у нас є усвідомлення того, що ми повинні завтра бути набагато кращими, ніж сьогодні. Ніхто нам нічого дарувати не буде, ми повинні зробити все самі. Упродовж останніх років під час війни в місті зростають видатки на культуру і на освіту - це наша відповідь на виклики сьогодення."
Изображение: Анастасия Смольенко и Андрей Садовой.
Фінансування, зазначене в поданій заявці, має різноманітні джерела, - підкреслює Галина Григоренко, заступниця міністерки культури. - У ньому беруть участь міські та обласні бюджети, а також державні кошти, зокрема від Українського культурного фонду та Українського інституту. Також залучені міста-побратими Львова, представники бізнесу та самі культурні установи, які можуть отримувати гранти для реалізації своїх проєктів. Це створює певну впевненість у можливості реалізації заявки, хоча, можливо, масштаб буде меншим і кількість іноземних туристів зменшиться. Проте деякі ініціативи, зазначені в заявці, вже розпочалися і можуть продовжуватися.
"Львів є тим містом України, яке має найбільше міжнародних культурних зв'язків з іншими країнами, - пояснює директор Українського Інституту Володимир Шейко. - Це і був той фундамент, на якому і будувалася заявка Львова на ЄСК. Перемога у конкурсі дала би нам можливість вже офіційно зацементувати місце Львова на культурній мапі Європи. Але, гадаю, навіть і без перемоги заявка не забудеться. Місто все одно втілить її своїми силами, адже спеціального європейського фінансування на цей титул для України як країни поза межами ЄС не передбачено. Тому навіть і у випадку перемоги місто мусило би втілювати цю програму самотужки та коштом партнерів чи спонсорів. І тому я вірю, що більша частина цієї заявки втілиться в життя."
Лідерка роботи над заявкою, директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин погоджується з урядовцями, хоча і висловлюється обережніше: "Відсутність перемоги, звісно, гірший для нас варіант. Але навіть він залишає простір для оптимізму, адже і для мене особисто, і для багатьох людей, які працювали над заявкою, важливо втілювати ті ідеї, які ми вкладали в неї. Ті політики, які ми там пропонуємо, ті нові інституції, ті нові підходи - вони актуальні безвідносно до результату конкурсу. Ми можемо втілювати все це і без титулу. Проте, ясна річ, звання Європейської столиці культури - це зовсім інший вимір видимості і спроможності представити цю програму, зробити її цінною не лише для нашого середовища, але й показати назовні."
Фото: Анастасія Смольєнко Юлія Хомчин ***
Ідея висунути Львів на звання ЄСК з'явилася у місті задовго до реальної можливості. Це сталося у середовищі "Дзиги" - важливого львівського осередку культури. 2010-го року Львів у якості міста-партнера доєднався до заявки Любліна. Утім, тоді виграло інше польське місто - Вроцлав, з яким Львів також зробив партнерську програму. 2017-го Львів прийняв першу Стратегію розвитку культури; 2018-го відкрив Інститут стратегії культури, який має посилювати роль культури в місті; цьогоріч прийняв нову Стратегію розвитку культури до 2035 року. Така системна і послідовна робота міста з культурою є радше виключенням для українського контексту. Весь цей час команда, яка стала ядром формування заявки, створювала партнерства з іншими містами Європи, брала участь у заявках інших претендентів, переймала досвід. Місто більше 10 років готувалося до подання власної заявки - і за цей час вже пройшло шлях, який змінив його.
Наступна можливість для України подати заявку буде у 2027 році, на конкурс ЄСК-2033. Місту, яке вирішить пройти цей шлях, буде набагато легше, адже тепер Україна вже має величезну експертизу, якою львівська команда готова ділитися. Тож, за бажання інших гравців на полі, цьогорічна від'ємна перемога Львова цілком може стати відправною точкою для подальших трансформацій, вже у масштабах країни.
Зображення: Анастасія Смольєнко Українська делегація в Брюсселі.
#Євреї #Європа #Друга Польська Республіка #Україна #Литва #Львів #Українська культура #Мер #Туризм #Рада Європи #Музей #Європейський Союз #Театр #Брюссель #Євро #Бюджет #Брно #Бруно Шульц #Мистецтво перформансу #Художник. #Український католицький університет #Японія #Польський народ #Оксана Забужко #Тімоті Снайдер #Штучний інтелект #Львівська політехніка #Опера #Архів #Вулиця #Олекса Новаківський #Онлайн #Братислава #Люблін #Андрій Садовий #Onuka (гурт) #Бучач #Жовква #Стратегія #Львівський театр опери та балету #Тарту #Вроцлав #Марія Заньковецька #Алла Горська #Массачусетський технологічний інститут #Белфаст #Місто-побратим #Ілюстрація #Художнє оформлення інсталяції #Павло Маков #Кадирова Жанна Ельфатівна #Сергій Плохій #Бреда.
