Виставка, що закликає до свободи: Вільнюс демонструє світу історії етноциду малих народів Росії.

У Вільнюсі, 31 січня 2025 року, в Музеї окупацій та боротьби за свободу відбулася відкриття виставки під назвою "Справжні в'язні Путіна. Політичні в'язні поневолених народів". | Фото: Олег Головатенко / LRT

У Вільнюсі 31-го січня у Музеї окупацій і боротьби за свободу відкрилася виставка "Справжні в'язні Путіна. Політичні в'язні поневолених народів". Ця експозиція має важливе значення у контексті нинішньої світоглядної війни імперії на крові і кістках поневолених народів. Вона присвячена справжнім в'язням Путіна - представникам малих народів РФ, проти яких імперія здійснює системний етноцид. Сьогодні таких в'язнів налічується близько 7000, в основному це актив пригноблених Росією корінних етносів. Лише свобода і деколонізація Росії можуть забезпечити перемогу над абсолютним злом.

Виставка, що була організована Антиімперським блоком народів (АБН), вже отримала визнання на міжнародному рівні, відвідавши такі міста, як Київ, Брюссель, Оттава, Рига, Гельсінки та Таллінн. Ця подія присвячена політичним в'язням з різних куточків Росії, зокрема з Татарстану, Башкортостану, Кавказу, Якутії та Бурятії, а також кримським татарам та етнічним українцям.

Концепція цієї виставки виникла у відповідь на резонансний обмін в'язнями між Росією та демократичними країнами, з метою висвітлення правди про політичних в'язнів Путіна та впливу на суспільну свідомість. Експозиція містить 10 особистих оповідей цих в'язнів, що демонструють масштаб і глибину репресивних дій. Головна мета виставки - акцентувати увагу на важливості деколонізації Російської Федерації та підтримки рухів за свободу народів, які страждають під гнітом російського режиму.

Вільнюс став наступним етапом світового туру виставки, де вона буде доступна для огляду протягом трьох тижнів, починаючи з 31 січня у Музеї окупації та боротьби за Свободу.

Арунас Бубніс, керівник Центру вивчення геноциду та опору жителів Литви у Вільнюсі, під час урочистого відкриття акцентував увагу на історичному фоні прийому політичних біженців з Росії в Литві. Він підкреслив, що "Литва почала приймати політичних біженців з Московії ще з 15-го століття. Люди, які рятувалися від опричнини, знаходили тут безпечне місце. У 17-му столітті, під час реформ Никона в Московії, ті, хто не підтримував ці зміни, відомі як старообрядці, стали жертвами жорстоких переслідувань з боку царської влади та навіть Православної церкви. Багатотисячні групи людей також шукали захисту від репресій у Великому князівстві Литовському, на території сучасної Литви. Ці традиції мають глибокі корені".

Бубніс також поділився своєю думкою щодо сучасної Російської Федерації, зазначивши, що вона втілює "найпоганіші аспекти царської та радянської імперій". Він акцентував, що "сучасна Російська Федерація об'єднала найнебажаніші риси як Російської імперії, так і Радянського Союзу".

Директор Центру підкреслив величезні масштаби репресій, які торкаються не лише політичних опозиціонерів, а й активістів, що борються за екологічні права та збереження культурної спадщини.

"І ми бачимо, що цей терор і переслідування стосуються не тільки політичних дисидентів, які висувають якісь політичні вимоги за цивільні права. Але цей терор охоплює навіть неполітичних діячів, які за екологію, наприклад, в Башкирії за збереження природи, щоб не було знищено цією промисловістю все, що є святим для башкирського народу. Або навіть бачимо, що українців у Російській Федерації переслідують за те, що вони українці. Це як у часи третього рейху, коли євреїв переслідували за те, що вони євреї. Це вже схоже на нацистський режим. Не дарма сьогодні в Росії 7000 політичних ув'язнених. Я радий, що до нас в гості приїхала виставка "Настоящие узники Путина. Политические заключенные порабощенных народов", яку ініціював і представив Антиімперський блок народів. Я думаю, що ми дуже мало знаємо про ці справи, що відбувається в Росії, які переслідування і за якими критеріями, не тільки людей, які проти війни і проти інтервенції в Україну. Ти можеш потрапити до в'язниці з будь-якого приводу, якщо ти в приватній розмові щось сказав по телефону, і це почули з ФСБ. Тебе можуть за таку приватну розмову посадити до в'язниці. Ось така ситуація. Я думаю, що Росія отримає справжню свободу тільки тоді, коли всі суб'єкти в Російській Федерації, всі народи і народності отримають право на вільне самовизначення. Тільки в такому випадку Росія з імперії стане демократичною і справжньою Федерацією для тих народів, які захочуть залишитися в цій Федерації. Дякую за виставку, і ми думаємо, що вона дуже потрібна нам, і що її відвідає багато громадян Литви та зарубіжних туристів", - зазначив Бубніс.

Олег Вітвіцький, представник АБН, підкреслив значення литовсько-українських зв'язків у боротьбі проти імперських зазіхань. Він зазначив: "Активними діячами та учасниками АБН ще в форматі антибільшовицького блоку народів під час холодної війни після завершення Другої світової війни були наші литовські друзі та партнери. Ми це дуже цінуємо, ми це досліджуємо, і обов'язково дамо інформацію, щоб литовське суспільство знало, що наша спільна боротьба триває багато десятиліть, навіть століть".

Після цього О. Вітвіцький надав слово голові Організації Українських Націоналістів (бандерівців) та президенту АБН Олегу Медуниці, який поділився важливою новиною: "Учора Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила значущий документ. Він стосується зобов'язання країн-членів Ради Європи щодо Росії, зокрема, про необхідність застосування декларації про надання незалежності для окупованих держав та колонізованих народів. Рада Європи ухвалила цю декларацію у відповідь на масові порушення прав людини, що мають місце на територіях, контрольованих Росією".

О. Медуниця підкреслив важливість виставки як засобу інформування цивілізованого світу про становище політичних в'язнів. Він зазначив: "Сьогодні вже було сказано, що в Росії, подібно до часів Радянського Союзу, існує велика кількість політичних в'язнів, і їх стало більше, ніж в останні роки існування СРСР. Наша виставка має на меті привернути увагу таких країн, як Литва, до проблеми цих людей – тут представлено лише 10, але насправді їх тисячі! Ми впевнені, що якщо ці люди отримають свободу, а народи, яких вони представляють, стануть незалежними, це призведе до зникнення глобальної загрози для європейського континенту. Тоді наші нації зможуть жити в мирі й спокої. Дякуємо за вашу підтримку!"

Олег Вітвіцький також згадав про історичний факт, коли Євген Коновалець, засновник Організації українських націоналістів, мав литовське громадянство під час окупації України, що підкреслює глибокі історичні зв'язки між двома народами:

"Історичним фактом є те, що засновник Організації українських націоналістів, відомий український історичний діяч Євген Коновалець в своє час, коли Україна була окупована, мав литовське громадянство, литовське підданство і литовський паспорт. Дуже важливо, що ці традиції безперервні, і вони зараз спрямовані до представників тих національно-визвольних рухів поневолених народів, які знайшли тимчасовий захист на території вашої держави", - сказав Вітвіцький.

Далі О. Вітвіцький надав слово Руслану Габбасову, керівнику башкортського національно-визвольного руху та комітету башкирського національного руху за кордоном. Габбасов висловив свою вдячність організаторам за виставку, що знайомить міжнародну спільноту з політичними в’язнями корінних народів. Він підкреслив, що подія відбувається в значущому місці - Музеї окупацій і боротьби за свободу, який він відвідав одним із перших, прибувши до Литви. Також він висловив свою вдячність литовським властям за надання політичного притулку йому та його родині.

"Хочу в першу чергу висловити подяку Антиімперському блоку народів, який організував таку виставку і знайомить з в'язнями корінних народів країни Європи та світу. Дуже показово, що ця виставка проходить саме тут, у цьому музеї. Це був перший музей, який я відвідав, коли приїхав сюди в Литву. Я також вдячний, звичайно ж, литовським владі за те, що вони надали політичний притулок мені та моїй родині", - сказав Р. Габбасов.

Він також поділився історіями двох башкирських політичних в'язнів - Айрата Динмухаметова та Фаїля Алсинова, які є частиною експозиції. За словами Габбасова, Динмухаметов став одним з перших політичних в'язнів у Росії і наразі відбуває вже третій термін за боротьбу за права башкирського народу. Алсинов, його товариш по боротьбі, отримав чотири роки ув'язнення за свої виступи проти війни в Україні та захист екологічних прав.

"Тут представлено 10 історій політичних в'язнів різних народів. З них вдвічі - це башкири, яких я обох знаю добре. Це Айрат Динмухаметов - наш видатний ідеолог. Він став одним з перших політичних в'язнів Російської Федерації. Вже сидить третій термін підряд за одне і те ж, за відстоювання прав і інтересів башкирського народу. Тут також представлений Фаїль Алсинов - це мій соратник, з ним ми разом починали, створювали організацію Башкорт. Сьогодні її визнали екстремістською, заборонили її діяльність на території Російської Федерації. Разом відстоювали шихан (гору - ред.) Куштау. Сьогодні він сидить за те, що висловився проти війни, закликав башкирський народ не брати в ній участі, сказав, що це акт геноциду по відношенню як до українців, так і до башкирів. Також він боровся за екологію, його давно переслідували. І ось в одному з своїх виступлень він сказав зовсім не те, за що йому в кінцевому підсумку винесли вирок. Тобто його слова переклали з башкирської мови, спотворили продажні лінгвісти, продажні спеціалісти спотворили його слова. І за ці слова його засудили, йому дали 4 роки", - розповів Р. Габбасов.

Габбасов також нагадав про події в Баймаку, коли підтримка Алсинова призвела до затримань та вироків для численних представників башкирського народу.

Після цього сталися відомі баймакські події, які трапилися рік тому. Тоді тисячі людей вийшли на підтримку нашого національного лідера. Проте, їх жорстоко розігнали та побили. Наразі понад 80 осіб опинилися за ґратами лише за те, що висловили свою підтримку. Декілька з них вже отримали вироки, зокрема більше 10 осіб засуджено лише за участь у цих акціях. Термін покарання варіюється від 5 до 8,5 років. Серед засуджених є й жінки, які також отримують терміни. На жаль, сьогодні, ймовірно, найбільша кількість ув'язнених припадає саме на башкирів, хоча кримські татари і чеченці можуть мати ще більше за чисельністю ув'язнених, зазначив Р. Габбасов.

Він також розповів про особисті втрати, згадавши про свого брата, який отримав 5,5 років за його, Габбасова, політичну діяльність:

"Також хотів сказати ще про те, що у мене рідний брат рік тому отримав термін, він вже сидить другий рік. Йому дали термін 5,5 років тільки за те, що я є політичним діячем. Тільки за те, що я відстоював права і інтереси башкирського народу. Він є заручником сьогодні, він за це страждає, сидить там у в'язниці", - поділився Габбасов.

Р. Габбасов висловив своє незадоволення тим, що міжнародна спільнота приділяє увагу лише знаменитим російським опозиціонерам, при цьому ігноруючи політичних в'язнів з числа корінних народів.

"Я щиро вдячний за увагу, яку приділяють Олексію Навальному, Кара-Мурзі та Яшину. Проте, на жаль, не згадують про таких людей, як шаман Габишев з Якутії, Айрат Динмухаметов, Фаїль Алсинов та багатьох інших. Це дуже сумно, оскільки мова йде не лише про москвичів чи росіян. Представники корінних народів також зазнають переслідувань лише за те, що прагнуть свободи і незалежності для своїх держав. Як колись литовці, які були під гнітом, але змогли здобути свою незалежність після тривалої боротьби. Башкири також активно борються за свої права. Я впевнений, що рано чи пізно ми досягнемо незалежності. Дякую усім!" - підсумував він.

Олег Вітвіцький, коментуючи виступ Габбасова, зауважив: "Згідно з нашими даними, сьогодні у брата Руслана день народження. Це вельми символічне збіг, яке важко витримати емоційно. Ми перебуваємо у вільній країні на відкритій презентації, тоді як наш заручник, що потрапив в лапи путінського режиму, святкує цей день у темряві московських в'язниць."

Далі Вітвіцький запросив до слова Володимира Довданова, представника ойрат-калмицького народу, який також знайшов притулок у Литві. Довданов розповів про свій шлях у опозицію та боротьбу за незалежність ойрат-калмицького народу:

Я представляю західномонгольський етнос. У Росії нас відносять до калмиків, але насправді ми є ойратами, і тепер ми називаємо себе ойрат-калмицьким народом. Ми вже близько 400 років є частиною Росії. Раніше ми займали величезні території, але тепер 90% з них було анексовано, і ми опинилися в резервації на узбережжі Каспійського моря. Сьогодні ми маємо єдину пустелю в Європі, хоча мені говорили, що подібна є й в Україні, в Херсонській області. Мій життєвий шлях був досить цікавим... Я працював чиновником, але згодом став опозиціонером. Я приєднався до партії "Яблоко", адже в нас не було національної політичної сили, лише федеральні, і "Яблоко" було дозволене, тому я вибрав саме її. Я познайомився з Алтаном Очировим близько п'яти років тому, коли він вступив до нашого Конгресу ойрат-калмицького народу. Коли почалася несправедлива та злочинна війна в Україні, ми одними з перших у наших пригноблених республіках звернулися до молоді та всіх громадян Росії, зокрема Калмикії, з закликом не брати участі у війні. Це призвело до переслідувань, і я з родиною вирішили виїхати за рекомендацією українських друзів. Ми навіть не знали, куди вирушити, але врешті-решт подолали безліч пригод і потрапили до Туреччини. Імперія не хотіла нас відпускати, але ми все ж змогли виїхати. Зараз ми живемо в Литві, і 20 квітня буде три роки, як ми тут знаходимося. Я дуже вдячний литовському та українському народам за підтримку в евакуації нашої родини, - поділився своїми думками Довданов.

Довданов також вказав на свого партнера Алтана Очирова, який наразі відбуває покарання за свою активність:

"У нас був сайт "Вільний улус". Алтан почав писати замітки. Він в основному робив репости. Про масштабні злочини в Бучі, в інших місцях, про руйнування міст, стирання з лиця землі міст, взагалі інфраструктури України, і його арештували. Причому в такій жорсткій формі це зробив спецназ ФСБ. І йому дали 5,5 років. Він зараз сидить. Спочатку сидів у нас, на території Калмикії є кілька зон, в тому числі для тих, хто засуджений умовно. І він спочатку сидів у нас, потім його перевели до Волгоградської області. Він не один такий. Родичі бояться, нічого нам не кажуть", - зазначив Довданов.

Він також розповів про свої наміри продовжити боротьбу за незалежність, зазначивши, що наразі працює над документами для отримання міжнародного визнання права на самовизначення.

"Ми продовжуємо нашу боротьбу, наш Конгрес, до якого входить кілька організацій і які борються за незалежність нашого народу від російського світу. В будь-якому випадку, ми повинні рухатися далі. Тут було озвучено, що ідея самовизначення повинна підтримуватися парламентами всіх демократичних держав. Тому ми там підготували всі документи для того, щоб нас визнала спочатку Верховна Рада України. Потім маємо намір подати до парламентів балтійських країн, Польщі та Європарламенту. Звичайно, і інших країн. Хотіли також подати і плануємо подати документи про право на самовизначення до Конгресу США та в інші країни. Південна Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Велика Британія і так далі. Не знаю, вийде в нас чи ні, але в будь-якому випадку ми спробуємо", - сказав Довданов.

Він також висловив готовність до активної участі у визвольній боротьбі, навіть за межами Росії:

"Більш того, якщо Україна визнає наше право на самовизначення, ми готові навіть до можливого розпаду імперії формувати на українських землях свої національні підрозділи. Це необхідно для того, щоб, коли цей розвал відбудеться, перенести війну на територію Росії з метою звільнення нашої республіки. Без наших формувань досягти успіху буде складно. Ми добре усвідомлюємо, з якими збройними групами нам доведеться зіткнутися, адже багато з них вже воювали в Україні і повернулися назад. Вони сьогодні складають основу поліції, Росгвардії, ФСБ та інших силових структур. Нам необхідно протиставити їм реальну силу, над чим ми зараз активно працюємо. Я впевнений, що за підтримки України, Литви та інших країн ми зможемо досягти успіху. Я щиро вдячний литовському народу за те, що як влада, так і прості люди надали можливість моїй родині перебувати в Литві. Також дякую Україні за боротьбу не лише за свою свободу, незалежність, а й за нас. Я був у Києві, бачив настрій людей і переконався, що цей народ неможливо зламати. Спілкуючись із багатьма, від продавців до військових, я відчув потужний дух народу, їх незламну волю до свободи і незалежності," - підсумував він.

На завершальному етапі церемонії Музей окупацій та визвольних змагань передав Антиімперському блоку народів збірку наукових статей, що висвітлюють теми, як-то боротьба за незалежність України, Голодомор, що тричі спіткнув Україну, а також інші дослідження, підготовлені українськими вченими з різних університетів і наукових установ для Литовської Республіки. Цей вчинок мав символічне значення, акцентуючи на солідарності та підтримці в боротьбі за свободу.

Олег Вітвіцький висловив щиру вдячність за подарований ілюстрований альбом, присвячений боротьбі литовських Лісових братів. Він зазначив: "Отримати цей альбом про литовських партизан і їхню історію боротьби — велика честь для нас. Як і в Україні, їхня боротьба була надзвичайно інтенсивною проти спільного ворога. Хоча минуло чимало часу, загроза все ще залишається спільною. Традиції українських і литовських партизан мають велике значення для наших воїнів".