Яким насправді був стародавній Ужгород: у мережі опублікували світлини.

Ужгород - це унікальне місто на берегах річки Уж, яке гордо носить звання найменшого за кількістю населення обласного центру України. Розташоване біля самого підніжжя Карпат на кордоні зі Словаччиною, воно поєднує в собі затишок маленького містечка та велич давньої європейської столиці.

Заснований ще у IX столітті, Ужгород за свою довгу історію встиг побувати під владою Угорщини, Австро-Угорщини та Чехословаччини, що наклало неповторний відбиток на його культурний код. Тут розташований легендарний Ужгородський замок та велична резиденція єпископа, а саме місто є колискою греко-католицької церкви на Закарпатті.

Ужгород, будучи промисловим і культурним центром регіону, завжди привертав увагу митців і інтелектуалів, слугуючи "вікном у Європу". Сьогодні місто активно розвивається як сучасний європейський осередок, водночас зберігаючи свою унікальну атмосферу та архітектурну цінність.

Нещодавно в медійному просторі з'явилися дві унікальні фотографії, що відносяться до міжвоєнного періоду - 1920-30-ті роки. Ці знімки не лише демонструють архітектуру того часу, яка в значній мірі збереглася й до сьогодні, але й показують повсякденне життя мешканців міста. На них можна побачити, як ужгородці того часу пересувалися брукованими вулицями, що створює враження "машини часу" для сучасних дослідників та шанувальників історії.

Після Першої світової війни політична доля Ужгорода була надзвичайно динамічною. У жовтні 1918 року місто стало центром створення Руської Народної Ради, яка виступала за автономію, а згодом -- за возз'єднання з Україною. У той час Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) офіційно проголосила Закарпаття частиною своєї території, проте втручання Антанти та геополітичні зміни привели до того, що за Сен-Жерменським договором край увійшов до складу Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь.

Чехословацький період (1919-1938) став для Ужгорода епохою справжньої архітектурної та інфраструктурної віднови. Міські чиновники реалізували масштабний проект меліорації, осушуючи заболочені території вздовж річки Уж. Це створило можливості для будівництва сучасного водопроводу, вартість якого сягала 8 мільйонів крон. У цей час також виник відомий житловий комплекс Малий Галагов, який і досі вважається символом міста завдяки своїй витонченої модерністській архітектурі, що органічно інтегрується зі старовинним центром.

Спокійний розвиток міста було перервано в 1938 році, коли внаслідок Віденського арбітражу Ужгород опинився під контролем Хортистської Угорщини. Хоча Друга світова війна не завдала місту значних руйнувань, вона призвела до трагічних змін у демографічному складі, зокрема, практично повного знищення численної єврейської громади. У жовтні 1944 року місто було захоплене радянськими військами, а вже наступного року Закарпаття стало офіційною частиною Української РСР.

Радянський період перетворив прикордонний Ужгород на важливий військовий центр і в той же час на "вітрину" соціалістичного життя. Місто пережило значну індустріалізацію, що призвело до сплеску житлового будівництва — саме тоді з'явилися масиви "хрущовок" і "брежнєвок", які сьогодні складають основну частину Нового району. Незважаючи на ці перетворення, історичне ядро міста залишилося незмінним, що дозволяє нам і досі насолоджуватися тими самими краєвидами, які можна побачити на нещодавно опублікованих архівних фотографіях.

З 1991 року Ужгород продовжує свою історію як частина Незалежної України, поєднуючи багатовікову спадщину з викликами сучасності. Місто залишається мостом між українською культурою та європейським простором, щороку приваблюючи тисячі туристів своїми квітучими сакурами та старовинними вуличками.