Загрози проросійської політики в Литві: коаліційний склад, учасники та вплив президента.

Перемови щодо утворення правлячої коаліції: соціал-демократи, "Зоря Нямунаса" та Селянський народний союз Литви | V. Raupelio / LRT фото.

21 серпня 2025 року в Сеймі Литви розпочалися офіційні дискусії щодо призначення нової кандидатки на посаду прем'єр-міністерки - Інги Ругінієне. Голосування за її кандидатуру заплановане на 26 серпня, однак до цього часу Соціал-демократична партія Литви (LSDP) має остаточно визначитися зі складом урядової коаліції. Попри запевнення Ругінієне у відданості підтримці України, політична ситуація викликає серйозні занепокоєння, адже до коаліції можуть увійти сили з відверто проросійськими поглядами, які закликають до скасування санкцій проти Росії та Білорусі, а в минулому навіть до... "бомбардувань Києва". Як таке стало можливим? Які сили формуватимуть коаліцію, і чому президент Гітанас Науседа підтримує цей процес? Аналіз ситуації подається у публікації Юрія Панченка в "Європейській правді", на яку звертає увагу литовське видання 15min.lt.

Криза в коаліції та звільнення колишнього прем'єр-міністра.

Криза в уряді Литви розпочалася наприкінці липня 2025 року, коли прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас, який займав свою посаду всього сім з половиною місяців, вирішив піти у відставку. Його рішення було зумовлене корупційними скандалами, що стосувалися як його особисто, так і його родини. Основним чинником, який підштовхнув його до цього кроку, став ультиматум від коаліційного партнера — партії "Демократичний союз "В ім'я Литви"" (Demokratų sąjunga "Vardan Lietuvos"). Її лідер, спікер Сейму Саулюс Скверняліс, попередив, що в разі непокори Палуцкасу він виведе свою партію з коаліції.

Цей тиск спрацював, але криза лише загострилася. Соціал-демократи швидко висунули нову кандидатку - міністерку соціального захисту і праці Інгу Ругінене. Проте її кандидатура не змогла заспокоїти критиків. Питання викликали не лише її поїздки до Росії у 2015 та 2018 роках для зустрічей з родичами, а й інформація від Державної служби безпеки Литви (VSD) про ділові зв'язки її чоловіка з компаніями, чиї керівники підтримували Росію. Президент Гітанас Науседа, однак, заявив, що спецслужби не мають даних про прямі загрози національній безпеці, пов'язані з Ругінене, і висловив упевненість у її здатності ефективно очолити уряд.

Створення нової коаліції: складання учасників та їхні погляди.

Нова коаліція формується в умовах політичної нестабільності, і її склад викликає серйозні дискусії. Які політичні сили можуть увійти до коаліції, якими є їхні ідеології та позиція щодо України.

1. Литовська соціал-демократична партія (LSDP)

LSDP стала ключовою складовою коаліції після впевненого тріумфу на виборах. Партія позиціонує себе як лівоцентристська, акцентуючи увагу на соціальному правосудді та інтеграції в Європу. Вона також висловлює підтримку Україні, що підтверджує сама Ругінієне, підкреслюючи свою відданість боротьбі України до остаточної перемоги. Однак рішення LSDP зберегти в коаліції популістську партію "Зоря Нямунаса" та вести переговори з іншими суперечливими політичними силами викликало критику як в Литві, так і за її межами.

2. "Сияние Нямунаса" (Свет Нямунаса)

Партія "Зоря Нямунаса", очолювана Ремігіюсом Жемайтайтісом, є відверто популістською силою з євроскептичними та антиукраїнськими поглядами. Жемайтайтіс перебував під слідством через антисемітські заяви, а також неодноразово виступав за зменшення підтримки України. У січні 2025 року, під час обговорення держбюджету, він закликав скоротити допомогу Києву, а на пропозицію відвідати Україну, щоб побачити наслідки російської агресії, відповів, що такі візити можуть бути пов'язані лише з "хабарями, корупцією, продажем зброї або держави".

Участь "Зорі Нямунаса" в попередній коаліції викликала протести в Литві, а президент Науседа вимагав призначати за їхньою квотою лише позапартійних фахівців. Попри це, партія залишилася джерелом скандалів, і нинішнє переформатування уряду сприймалося як шанс позбутися її. Однак LSDP вирішила зберегти "Зорю Нямунаса" в коаліції, що стало несподіванкою, враховуючи ультиматум Саулюса Скверняліса про її виключення.

3. "Литовський союз селян і екологів" (Lietuvos valstiečių ir žaliųjų sąjunga, LVŽS)

Литовська партія LVŽS є однією з найдавніших у країні, її коріння сягають довоєнних часів. Проте, під керівництвом олігарха Рамунаса Карбаускіса, її імідж зазнав суттєвих втрат. Наразі партія має 6 мандатів у спільній фракції з 11 депутатами, до якої долучилися також позапартійні представники та члени інших політичних сил. LVŽS висунула ряд умов для вступу в коаліцію, включаючи істотне збільшення витрат з бюджету. За прогнозами Міністерства фінансів Литви, це може призвести до зростання бюджетного дефіциту та ускладнити відносини з Єврокомісією.

Серед зовнішньополітичних пріоритетів LVŽS знаходиться відновлення дипломатичних зв'язків із Китаєм, що гармоніює з урядовими ініціативами. Проте суттєвою перешкодою є необхідність об'єднання фракції LVŽS з "Виборчою акцією поляків Литви - Спілкою християнських родин" (LLRA-KŠS), яка відкрито дотримується проросійських поглядів.

4. "Виборча кампанія польської громади Литви - Об'єднання християнських сімей" (LLRA-KŠS)

Ця політична сила, яку очолює євродепутат Вальдемар Томашевський, є найактивнішою проросійською групою в Литві. Томашевський неодноразово демонстрував "георгіївську" стрічку, висловлював підтримку анексії Криму та виступав за зменшення санкцій проти Росії, а також за їх повне скасування стосовно Білорусі. Його колега по партії, Збігнєв Єдинський, у 2014 році закликав НАТО завдати авіаударів по Києву, щоб примусити Україну підкоритися вимогам Москви.

Польське посольство в Литві неодноразово підкреслювало, що партія LLRA-KŠS не відстоює інтереси польської громади, незважаючи на свою назву. Томашевський зазначає, що якщо його партія стане частиною коаліції, вона зосередиться на соціальних питаннях. Проте експерти висловлюють сумніви щодо здатності партії уникнути впливу на зовнішню політику, зокрема у відношенні до України. Лідер LVŽS Ауреліюс Веріга наполягає на тому, що до коаліції може бути залучена тільки вся фракція, що включає представників LLRA-KŠS, ускладнюючи цю ситуацію.

Погляд президента Гітанаса Науседи.

Президент Науседа відіграє важливу роль у підтримці актуального формату коаліції. Він вважає, що збереження "Зорі Нямунаса" та залучення LVŽS разом з LLRA-KŠS є єдиним шляхом для уникнення дострокових виборів до Сейму. За його словами, рік тому соціал-демократи мали більш широкий вибір союзників, проте зараз їхні можливості значно зменшилися. Науседа також стверджує, що дані спецслужб не вказують на конкретні загрози з боку кандидатури Ругінієне, хоча опозиція наполягає на необхідності оприлюднення цієї інформації перед голосуванням.

На думку Науседи, стабільність уряду важливіша за ідеологічні розбіжності, і він риторично запитує: "Чи хочемо ми, щоб уряд був здатний приймати рішення, чи ми хочемо дострокових виборів?". Ця позиція викликала критику, адже залучення проросійських сил може підірвати довіру до Литви як надійного союзника України.

Загрози для підтримки України можуть мати різноманітні форми.

Інга Ругінієне висловлює свою підтримку Україні у її боротьбі проти агресії з боку Росії. Однак формування коаліції створює серйозні перешкоди для втілення цих обіцянок. Політичні сили "Зоря Нямунаса" та LLRA-KŠS мають в минулому антиукраїнські заяви, що може призвести до блокування ухвалення рішень стосовно військової та фінансової допомоги Києву, особливо якщо розпочнуться мирні переговори та буде оголошене припинення вогню. Наприклад, Ремігіюс Жемайтайтіс вже висловився проти відправлення литовських військових до України за будь-яких обставин. Якщо його позицію підтримає LLRA-KŠS, уряд може стикнутися з внутрішнім опором у важливих питаннях зовнішньої політики.

Відповідь громадськості та опозиційних сил.

Створення коаліції за участю "Зорі Нямунаса" та ймовірне залучення LLRA-KŠS викликали широке обурення серед литовців. На 26 серпня, в день голосування щодо призначення нового прем'єра, заплановано протест під гаслом "День ганьби". Організатори акції звинувачують соціал-демократів у порушенні своїх зобов'язань та у співпраці з "наклепниками та брехунами" з "Зорі Нямунаса", а також проросійськими силами, які підтримує Томашевський. Опозиційні сили, зокрема голова "Ліберального руху" Вікторія Чміліте-Нільсен, також висловлюють критику на адресу LSDP за те, що вони зберігають альянс з популістами, натякаючи на можливі корупційні зв'язки між Палуцкасом і Жемайтайтісом.

Формування нової урядової коаліції в Литві стало лакмусовим папірцем для перевірки відданості країни підтримці України. Попри запевнення Інги Ругінієне у незмінній позиції щодо Києва, включення до коаліції "Зорі Нямунаса" та можливе залучення "Союзу селян і зелених" разом із проросійською LLRA-KŠS викликають серйозні занепокоєння. Президент Гітанас Науседа підтримує цей процес, вважаючи його єдиним способом уникнути політичної кризи, але такий підхід може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики Литви та її репутації як надійного партнера України. У центрі уваги залишається питання: чи зможе уряд Ругінієне зберегти баланс між внутрішньою стабільністю та міжнародними зобов'язаннями?