"Бруталіст" – 10 номінацій на премію "Оскар". Теми героїну, проституції та архітектури - Hochu.ua.

Які ще унікальні риси має цей фільм?

В українських кінотеатрах одним із потенційних тріумфаторів цієї оскарівської церемонії є картина Бреді Корбета "Бруталіст" з Едріеном Броуді в головній ролі. Нагадаємо, що "Бруталіст" уже прогримів на "Золотому Глобусі" - тоді Броуді отримав статуетку як найкращий актор, також стрічку було відзначено нагородою в номінації "Найкращий фільм - драма", а Корбету було вручено "Глобус" за найкращу режисуру.

Отже, "Бруталіст" тепер має підстави для гордості, оскільки отримав номінації на "Оскар" у десяти різних категоріях. Ми розглядаємо шанси Броуді, Корбета та самого "Бруталіста" на церемонії, що відбудеться в березні під егідою Американської академії.

Звичайно, ми не можемо забути, з яким справжнім захопленням Броуді тримав у руках статуетку "Золотого глобуса" — його емоції були ще більш яскравими та щирими, ніж у 2003 році, коли він отримував "Оскар" за головну роль у фільмі "Піаніст" Романа Поланського. Під час вручення "Глобуса" актор ділився з журналістами своїми переживаннями щодо труднощів, з якими він стикається в пошуках ролей, що не лише зацікавлять, а й матимуть "глибоке значення". Ще більш інтригуючим стало його визнання, що в останні часи він почав готувати себе до можливості, що більше не отримає жодної справді престижної нагороди в кіно.

Справді, такі сумні роздуми популярного актора цілком зрозумілі. Броуді вже давно не отримував відзначень на зразок "гучних" нагород, хоч його присутність на екранах була постійною, і він продовжував брати участь у вдалій кінопродукції. Деякі з його фільмів навіть перетворювалися на справжні кінематографічні події. Врешті-решт, про яке забуття йдеться, якщо з часів "Піаніста" Броуді став одним із улюбленців ще одного видатного кінорежисера – Веса Андерсона?

На початку своєї кар'єри Едріен взяв участь у фільмі "Поїзд на Дарджилінг" (2007) режисера Уеса Андерсона. У цій стрічці його персонаж Пітер, один із трьох братів, які подорожують Індією потягом, являв собою неповторне поєднання романтики, невротизму і чогось зворушливого та комічного в стилі Чапліна.

У шедеврі Андерсона "Готель "Гранд-Будапешт", що вийшов сім років по тому, Едріен зіграв героя зовсім іншого типу - його Дмитрій Дегофф-унд-Таксіс володів шикарними вусами і мерзенним характером, був мстивим, жадібним, вічно пригніченим і похмурим. Проте, хоча Дмитрію (як і більшості героїв Броуді на екрані) і доводилося раз у раз робити брови "будиночком" і зображати відбиток страждання на обличчі, цього разу муки всередині розтерзаного серця справляли скоріше комічне враження.

Серед робіт Андерсона варто згадати "Французький вісник" (2021), а також його співпрацю з Вуді Алленом у вражаючій стрічці "Опівночі в Парижі", де Броуді блискуче зіграв епізодичну роль Сальвадора Далі. Не можна забувати й про яскраву біографічну драму "Манолете", в якій Едрієн перевтілився в знаменитого іспанського тореадора Мануеля Родрігеса, а Пенелопа Крус вразила глядачів своєю роллю фатальної жінки. І, звісно, варто відзначити успішний мінісеріал "Гудіні", де Броуді втілив образ легендарного ілюзіоніста.

Це лише мала частина з численних видатних робіт Броуді з моменту отримання "Оскара" у 2003 році (для довідки, він став наймолодшим актором, удостоєним цієї нагороди за найкращу чоловічу роль). Чому ж саме "Бруталіст", ця грандіозна трьохгодинна драма, знову привела Броуді до списків номінантів та переможців на престижних кінофестивалях?

Можливо, справа не лише в тому, що Броуді, як і в "Піаністі", знову виступає в ролі єврея, який зазнає надмірних страждань і труднощів. Так чи інакше, актор підтвердив, що у нього практично немає рівних, коли мова йде про передачу внутрішніх пожеж, які палять душу нещасного чоловіка з чутливою натурою та важкою долею. Його персонаж у "Бруталісті", архітектор Ласло Тот, який після Другої світової війни емігрував до США з Угорщини, є втіленням саме такої людини.

Принциповий і самовідданий Ласло - чоловік із безліччю комплексів, парадоксальним чином сильний, але при цьому схильний до слабкостей. Перше, що він бачить після прибуття до Нью-Йорка після перетину Атлантики - статуя Свободи, що звисає на Ласло зверху таким чином, що здається, ніби вона перевернута. У цій "перевернутості", яка могла здатися просто примхою оператора - особливий сенс. Так, Америка не дасть Ласло миттєвого щастя і не позбавить його власних демонів.

У розлуці зі своєю дружиною, яка приїде значно пізніше, герой Броуді занурюється у світ героїнової залежності. Спочатку він працює вантажником, відвідує повій, а іноді навіть стоїть у черзі за безкоштовним супом разом із безхатченками. У Ласло є кузен на ім'я Аттіла, що живе у Філадельфії зі своєю католичкою-дружиною. Ласло вирішує оселитися в підсобному приміщенні їхнього магазину, де ночує на розкладному ліжку.

Цей фільм, на перший погляд, може здаватися зосередженим на архітектурному стилі "бруталізм", однак насправді він досліджує теми, пов'язані з жорстоким обличчям капіталізму. Відмінно від радянських пропагандистських фільмів, режисер Корбет, звертаючись до подій другої половини двадцятого століття, намагається зрозуміти коріння сучасного розчарування, яке відчуває багато людей, спостерігаючи за тим, як світ знову обирає хибний шлях. "Бруталіст" виявився надзвичайно актуальним, і це може відкрити Броуді можливість здобути вже другий "Оскар", в той час як Корбет також має всі підстави сподіватися на нагороду.

Нагадаємо, що на "Оскар" цьогоріч претендує і Демі Мур. А ми тим часом згадуємо її найгірші фільми (на думку кінокритиків).