9 жовтня під час спеціальної сесії Німецький Бундестаг ухвалив рішення, яке підкреслює особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною, вшанувавши 85-ті роковини трагедії Бабиного Яру.
Німеччина повинна не тільки пам'ятати про злочини нацистського режиму в Україні, але й активно підтримувати українську державність у контексті російської агресії. Цю думку висловив Бундестаг, ухваливши 9 жовтня резолюцію, приурочену до 85-х роковин трагедії в Бабиному Яру. У документі зазначено, що Німеччина продовжить надавати Україні політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу, а також підтримуватиме повернення українських дітей, яких викрала Росія. Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті Бундестагу.
Так, у п'ятницю, 9 жовтня 2026 року, Бундестаг Німеччини після півгодинних дебатів ухвалив дві резолюції, присвячені 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.
Перша, підготовлена партією "Союз 90/Зелені", стосується історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Другу внесли представники правлячої коаліції -- ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). За першу резолюцію проголосували її автори та Ліва партія, тоді як представники ХДС/ХСС, АдН і СДПН утрималися. Другу підтримали автори та "Зелені", а депутати АдН і Лівої партії утрималися. Таким чином, за даними офіційного сайту німецького парламенту, обидва документи набрали необхідну підтримку без жодного голосу проти.
Яку відповідальність визнає Німеччина щодо України?
У резолюції правлячої коаліції підкреслюється виняткова історична відповідальність Німеччини за вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру та за підтримку України в сучасних умовах.
Цей документ має на меті продовжити наукове дослідження та фіксацію злочинів, вчинених нацистським режимом в Україні та інших захоплених регіонах Східної Європи. З метою досягнення цієї мети рекомендується укріпити співпрацю між архівами Німеччини, України та інших європейських країн, а також між науковими організаціями і меморіальними комплексами.
У резолюції окремо підкреслюється, що історична відповідальність виходить за межі вшанування пам'яті жертв. Вона також включає в себе боротьбу з антисемітизмом, расизмом, перекрученням історичних фактів та імперським насильством.
Депутати також пов'язали історичну відповідальність Німеччини із сучасною російською агресією проти України.
У документі підкреслюється, що Україні необхідно продовжувати отримувати всебічну підтримку для забезпечення свого суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Це включає політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу.
Що відомо про українських дітей, викрадених Росією?
Окремий пункт резолюції стосується українських дітей і підлітків, яких Росія незаконно вивезла з України.
У документі підкреслюється важливість вжиття заходів для повернення приблизно 20 тисяч дітей та підлітків до їхніх батьків або родичів. Це питання стало частиною більш широкого набору ініціатив, які Німеччина повинна підтримувати в рамках своєї політики стосовно України.
Крім того, документ містить положення про підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України.
Отже, затверджений документ включає в себе не лише аспекти історичної пам'яті, а також визначає конкретні напрямки сучасної політики Німеччини стосовно України.
Аналіз вибору
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв охарактеризував це рішення як незвичне для парламентських традицій, оскільки депутати обрали спільну співпрацю замість політичної боротьби. Він зазначив, що процес підготовки цього документа зайняв кілька років.
Дипломат порівняв це голосування з дискусіями чотирирічної давнини щодо постачання Україні німецьких танків Leopard. Тоді точилися запеклі суперечки, натомість зараз історичну відповідальність чітко пов'язують із моральним обов'язком допомагати Україні захищатися від російської агресії.
На думку дипломата, сучасна солідарність демократичних фракцій у німецькому парламенті викликає спогади про осінь 2022 року, коли Бундестаг оголосив Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Чому Бундестаг присвятив засідання Бабиному Яру
Бабин Яр у Києві перетворився на одне з найзначніших місць масового знищення євреїв в Європі в період Голокосту.
29-30 вересня 1941 року нацистські війська та їхні спільники стратили близько 33,8 тисячі євреїв, більшість з яких були жителями Києва.
Протягом наступних років окупації Бабин Яр залишався жахливим місцем масових розстрілів, де нацисти та їхні спільники знищували не лише євреїв, а й ромів, військовополонених, українських націоналістів, пацієнтів психіатричних установ та інших мирних жителів. За різними даними, загальна кількість жертв у Бабиному Яру перевищила 100 тисяч осіб.
Сьогодні Бабин Яр є одним із ключових символів пам'яті про жертв нацистських злочинів в Україні та Голокосту.
85-та річниця трагедії стала стимулом для дебатів у парламенті, які охопили не лише історичні злочини, а й питання про те, яким чином Німеччина повинна реагувати сьогодні, враховуючи своє історичне минуле.
Нагадаємо, нещодавно Київська міська рада підтримала створення військового кладовища та місць почесних поховань українських захисників у столиці. Ділянку планують облаштувати вздовж вулиці Олени Теліги у Шевченківському районі, неподалік від урочища Бабин Яр.
Фокус також інформував, що 1 березня 2022 року російські війська здійснили ракетний обстріл Києва, внаслідок якого постраждала територія поблизу меморіального комплексу Бабин Яр. Про цю атаку повідомив тодішній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який зазначив, що удар стався під час інтерв'ю Володимира Зеленського з іноземними журналістами. За словами Єрмака, ракети влучили в зону, де розташований меморіал, присвячений жертвам Голокосту.
#
