Чому у цьому році християни відзначають Великдень спільно?

У 2025 році представники східної та західної християнських традицій відзначають Великдень в один і той же день — 20 квітня. Які причини цього збігу та чи має він якийсь глибокий символічний зміст?

З 2023 року Православна церква України (ПЦУ) спільно з більшістю помісних православних церков світу святкує Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. Однак цього року дата святкування Різдва та Великодня збігається не лише для католиків, а й для православних в Україні та в усьому світі. DW нагадує про причини цього явища та його можливий символізм.

Як розповів DW протодиякон ПЦУ Михайло Омелян, у II столітті між християнськими громадами почали виникати суперечки щодо того, коли саме слід відзначати Пасху. Одна частина християн святкувала це свято разом з євреями за єврейським календарем, на 14-й день місяця нісан. Нісан - це перший місяць року в єврейському та вавилонському релігійних календарях. Інша частина християн святкувала Пасху в першу неділю після єврейської Пасхи.

Але у 325 року у місті Нікея відбувся Перший Вселенський собор, на якому, власне, і встановили правило визначення дати Великодня - в першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Влітку цього року буде 1700 років від Першого Вселенського собору і символічно, каже Михайло Омелян, що у цьому ювілейному році православні і католики з протестантами відзначатимуть Великдень в один день.

Втім, і після встановлення точної дати святкування Пасхи суперечки лишилися - через те, що були юліанський і григоріанський календарі, які по-різному вираховують астрономічні явища. До юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Але пізніше через розбіжності в юліанському та григоріанському календарях дати змістилися.

Розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення - через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна "запізнюється". І тому через різні астрономічні обчислення й різні календарі стається розбіжність в датах.

Втім, в деякі роки дата Великодня таки співпадає. "Раз в певний період часу християни за тими обчисленнями святкують Паску в одну дату. І це дуже символічно, що 1700 років тому відбувався цей Священний собор, на якому це питання піднімалося. Ми віримо, що розділення святкування Паски в майбутньому можна подолати. Це зблизить всіх християн, римо-католиків, протестантів, православних, ну, хоча би в такому знаковому відзначенні воскресіння Христового", - зазначає протодиякон Православної церкви України.

Тема спільного святкування Великодня християнами різних обрядів обговорюється вже давно, проте сьогодні вона стає особливо актуальною. Діє спільна комісія Вселенського патріархату та Ватикану, яка прагне знайти спільну мову з цього питання. В Україні ситуацію ускладнюють політичні нюанси, пов'язані з конфліктами між Православною церквою України (ПЦУ) та Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП). ПЦУ, перейшовши на новоюліанський календар у рамках календарної реформи 2023 року, не змінила дати святкування Великодня, Вербної неділі, Вознесіння та Зелених свят, тоді як УПЦ МП продовжує дотримуватись традиційного юліанського календаря.

"Весь цей екуменічний та об'єднавчий рух, який об'єднує католиків і православних, підкреслює важливість єдності. Якщо ви всі вірите в Ісуса Христа, то чому різняться ваші обряди? Цього року навіть дати святкування Великодня співпали, але православні в Україні продовжують залишатися розділеними через ситуацію з УПЦ МП", - зазначає релігієзнавиця Ірина Богачевська. Вона відзначає, що після початку повномасштабної війни УПЦ МП оголосила про свою повну незалежність, однак її зв'язки з РПЦ все ще викликають занепокоєння у частини українського суспільства та ПЦУ.

Вона підкреслює, що об’єднання православних церков в Україні поки що залишається на горизонті. Проте, за її словами, створення єдиної незалежної автокефальної православної церкви, яка об’єднала б усіх православних українців, а також включення до неї греко-католиків, могло б допомогти вирішити багато проблем у країні, не лише в релігійній сфері. "Це означало б зібрати всі історичні церкви, які виникли в період Володимирового хрещення, в одну потужну структуру. Тоді ми б отримали єдину православну церкву в Україні, яка справді змогла б консолідувати український народ. Чому б не помріяти про таке хоча б напередодні Великодня?" - зазначає в коментарі для DW релігієзнавиця.

Разом з тим, Михайло Омелян наголошує, що великоднє свято для українців дає надію на об'єднання та віру у перемогу. "Паска, Воскресіння Христове - це про надію, про те, що життя перемагає смерть і про перемогу, для цього віряни України працюють кожен на своєму місці", - зауважив протодиякон Православної церкви України.