Лінгвістка роз'яснила різницю в назвах свята.
Великдень 2026 для православних християн настане завтра, 12 квітня. Господині вже щосили печуть паски та фарбують яйця, а потім усією родиною підуть до храмів, щоб освятити продукти та вдома відсвяткувати свято. Однак мало хто розуміє, що означає слово "Великдень" і чому російською мовою свято називається інакше. Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима відповіла на всі питання.
Експертка роз'яснила походження назв Великдень і Пасха. За її словами, у російській мові закріпилася церковна термінологія свята — "Пасха", тоді як власної народної назви вони не мають. В українській мові, відповідно до Етимологічного словника, термін Великдень є прямим перекладом з грецької мови, що означає "великий день". В процесі розвитку це словосполучення трансформувалося в іменник "Великдень".
Назва "Великдень" в українській мові вважається народною, адже обидва елементи - "великий" і "день" - є знайомими для нас, а також це слово створене шляхом зрощення, що є продуктивним способом утворення слів. Хоча слово "Пасха" також існує в нашій мові, воно акцентує увагу на релігійному аспекті, можливо, пов'язаному з проповідями, богослужіннями та традиціями, які супроводжують це свято.
Термін "Пасха" має свої корені в грецькій мові, що, в свою чергу, походить від давньоєврейського слова "песах", яке перекладається як "перехід" або "вихід". Якщо розглядати первісний сенс слова "песах", то він означає "пройти повз" або "проминути". Це слово спочатку було запозичене в грецьку, а згодом через старослов'янську мову потрапило до інших слов'янських мов.
Юдейський Песах - це свято на честь виходу євреїв з єгипетського рабства. Згідно зі Старим Завітом, тоді євреї мазали одвірки кров'ю ягняти для того, щоб їхні оселі оминув Янгол Смерті та вражав лише єгипетські родини:
"Тут є акцент як на жертовності, так і на тому, щоб щось лихе пройшло повз. Відповідно вже християнська Пасха частково взяла момент жертовності крові, тому що ягня - це була жертва, і кров є ознакою цієї жертви".
У Новому Завіті, як зазначає Сулима, свято здобуло новий сенс, і Ісус Христос виступає як ягня, Агнець Божий, який приносить себе в жертву для спасіння всього людства. Таким чином, християнська традиція в основному асоціюється з актом жертовності. Апостол Павло висловився з цього приводу: "Наша Пасха - Христос, що став жертвою за нас". Відповідно, значення жертви збереглося в грецькому терміні свята, а згодом і в російській мові.
"Якщо говорити про українську традицію та мову, то в слові Великдень основне не жертовність, а результат - те, що Ісус Христос воскрес. І Воскресіння є основою всього свята. Слово "Великдень" підкреслює, що це свято має перевагу перед іншими святами, велич події, перемогу життя над смертю. Ще є відцерковна назва цього свята - "праздників праздник", - додала експертка.
Сулима нагадала, що у польській та чеській мові Великдень називають "Вєльканоц" - це велика ніч. І справді вважають, що Ісус Христос воскресає о 12 годині ночі, і саме в цей час у церквах починають співати "Христос Воскрес".
Таким чином, стає очевидним, чому свято отримало назву Великдень. У українській мові це є основним і загальноприйнятим терміном для опису цього свята, хоча іноді можна почути і слово Пасха. Однак, термін Пасха безпосередньо пов'язаний із церковною традицією. Наприклад, вживають вираз "пасхальний канон", а не "великодній канон".
Цікаво, що термін "Пасха" має різні форми в багатьох мовах, таких як французька, італійська, іспанська та німецька. В англійській мові це свято відоме як "Easter", що походить від імені давньогерманської богині весни.
#Євреї #Східна Православна Церква #Християнство #Грецька мова #Єгипет #Російська мова #Українська мова #Проповідь #Воскресіння Ісуса #Храм #Великдень #Апостоли в Новому Завіті #Чеська мова #Слов'янські мови #Іменник #Староцерковнослов'янська мова #Ісус #іврит #Песах #Вівці #Богослужіння #Яйце #Пасха (хліб)
