Якщо поглянути на житлові будівлі, зведені в різні етапи радянської епохи, можна зауважити помітні відмінності в їх естетичних якостях. До 1955 року радянська архітектура носила специфічну назву - сталінський ампір, а згодом розпочалося масове будівництво "хрущовок", а пізніше - "брежнєвок".
Чому це відбулося? Чому в Радянському Союзі відмовилися від естетичних і комфортних умов у житлі, обравши замість цього тісні та непримітні квартири? Цю тему досліджував OBOZ.UA. Початком цієї тенденції стало рішення ЦК КПРС №1871 "Про усунення надмірностей у проектуванні та будівництві".
Ідею боротьби з комфортним житлом висунув генеральний секретар радянської Компартії Микита Хрущов. Він провадив політику відмови від будь-якого сталінського спадку. Під гарячу руку потрапив і підхід до зведення житла. Так звані "сталінки" досі вважаються хорошим вибором, адже вони мають товсті міцні стіни, вони можуть похвалитись високими стелями та просторими приміщеннями. "Хрущовки" ж є повною їм протилежністю.
Проте, питання естетики та боротьба з культом особи не були єдиними чинниками, які спонукали адміністрацію Хрущова змінити принципи будівництва. У 1950-ті роки більшість міського населення СРСР проживало в комунальних квартирах та бараках, не маючи власного житла. Щоб вирішити проблему розселення, по всій країні почали зводити типові будинки за єдиними проєктами, що дозволяло зекономити на будівельних матеріалах і забезпечити швидке зведення житла.
На початку це були споруди, які отримали у народі прізвисько "обдерті сталінки". Хоча комфорт у них залишався на тому ж рівні, їх зводили без будь-якого декору фасадів та інших естетичних архітектурних деталей. Проте, досить скоро їх витіснили безликі "хрущовки".
Раніше OBOZ.UA повідомляв, з чого виникло прізвисько "єврейський" для третього поверху житла в СРСР.
#Євреї #Радянський Союз #Фасад #Естетика #Архітектура #Микита Хрущов #Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу #Хрущовка #Халупа.
