Святкування Пасхи: чому дати відзначення варіюються серед християн - Люди та виклики | Експрес онлайн

#Політика

Православні та греко-католики святкуватимуть Воскресіння Христове 12 квітня, в той час як римо-католики вже відзначили Великдень 5 числа.

Майже три роки тому в Україні провели церковну календарну реформу. Відтоді ми святкуємо Різдво та інші празники у ті дні, що й більша частина християнського світу. А от з датою Пасхи інша ситуація. Адже після переходу на новий календар українські Церкви не змінювали пасхалію. Чому так? І чи можна сподіватися, що невдовзі всі християни щороку святкуватимуть Великдень разом?

У XVI столітті в Західній Європі разом із реформою календаря була введена нова пасхалія — григоріанська. Це призвело до розбіжностей у святкуванні Пасхи між римо-католиками та православними після 1582 року, зазначає Анатолій Бабинський, доктор філософії у богослов'ї, релігієзнавець, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету. У 2023 році в Україні відбулася реформа церковного календаря: Українська греко-католицька церква перейшла на григоріанський календар, тоді як Православна церква України обрала новоюліанський. Це дозволило узгодити дати нерухомих свят, таких як Різдво, Стрітення та Благовіщення, з більшістю християн у світі.

Ситуація з пасхаліями дещо інша. У православних вона залишається юліанською (за старим стилем). Оскільки вихідним пунктом обрахунку дати святкування Пасхи є астрономічне рівнодення, то виникають розбіжності. За григоріанським календарем воно випадає 19 -- 21 березня (цього року -- 20 березня), а за юліанським -- на 13 днів пізніше. У цьому випадку йдеться вже не про астрономічне, а про умовне весняне рівнодення.

Дата святкування Пасхи, що щороку змінюється, визначається за спеціальним алгоритмом, -- зазначає протоієрей Андрій Дудченко, богослов і клірик Спасо-Преображенського собору ПЦУ, а також старший викладач кафедри церковно-практичних дисциплін Київської православної богословської академії. -- Можливо, цей алгоритм був ухвалений на І Вселенському соборі. Чому ми говоримо "можливо"? Бо немає письмових свідчень про це рішення. Можливо, документи не збереглися, або ж це була усна угода серед учасників Собору. Після І Вселенського собору, що проходив у 325 році, різні Церкви ще деякий час святкували Пасху в різні дні. Це стосувалося, зокрема, Риму та Александрії. Лише згодом знайшли спільну дату для святкування.

Таким чином, Пасху святкують у неділю, яка слідує за повним місяцем, що настає після весняного рівнодення. Усі розрахунки базуються на датах весняного рівнодення. Багато століть тому були створені пасхальні таблиці, які передбачають дати свята на багато років уперед. Спочатку ці таблиці були дуже точними, але з часом їхні результати почали відхилятися від астрономічного календаря. Ми все ще користуємося старими методами обчислення, які були досить точними для свого часу, але в сучасному третьому тисячолітті вони вже не відповідають реальності.

Чи існували спроби синхронізувати святкування Пасхи для всіх християн на одну дату? І чи є така можливість сьогодні?

Прот. Андрій:

-- У 1923 році на міжправославній нараді в Константинополі був запропонований новоюліанський календар. Його розробник, сербський астроном Міланкович, хотів скоригувати пасхалію -- повернутися до принципу обрахунку дати святкування Пасхи, встановленого на І Вселенському соборі. Та для обчислення використовувати вже реальне весняне рівнодення і реальний повний місяць. І обраховувати все це на меридіані Єрусалиму. Зрештою реформування юліанської пасхалії було відхилено. Іноді простих рішень нелегко дійти через брак єдності та можливості порозумітися.

На сьогоднішній день лише одна Православна церква дотримується григоріанського календаря для визначення дати Пасхи, подібно до римо-католиків. Це Фінська православна церква — автономна архієпископія, що входить до складу Вселенського Константинопольського патріархату. Вона святкує Великдень в один день з Фінською євангельсько-лютеранською церквою, до якої належить від 60 до 67% населення країни.

— В Україні спостерігається значний прогрес у процесі уніфікації календарів, — зазначає отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я та доцент кафедри богослов'я УКУ, священник УГКЦ. — На богословському рівні вже досягнуто узгодження багатьох міжконфесійних питань. Проте залишається відкритим питання спільної дати святкування Пасхи. Не все можна реалізувати відразу, але є надія, що протягом наступних п'яти років ми зможемо повністю перейти на нову пасхалію. Як католики, так і численні православні виявляють готовність до цього процесу.

А. Бабинський:

Перехід Православної церкви України на новоюліанський календар із збереженням юліанської пасхалії є цілком логічним кроком, оскільки інші православні громади також дотримуються цієї практики. Водночас Українська греко-католицька церква вирішила тимчасово залишити традиційну пасхалію. Наприклад, Мукачівська греко-католицька єпархія вже повністю перейшла на григоріанський календар і святкує Пасху за григоріанським обчисленням (5 квітня). УГКЦ ж прагне узгодити дату Великодня з православними, щоб мати можливість святкувати разом.

Були очікування, що Патріарх Константинопольський і Папа Римський домовляться про встановлення спільної дати святкування Пасхи для православних і католиків. І тоді ми приєднаємося. У такий спосіб вирішилося б питання з пасхалією і так званими рухомими святами (тими, що пов'язані з датою святкування Пасхи). Поки що змін немає, але, можливо, Папа Римський і Вселенський Патріарх досягнуть консенсусу і ми всі святкуватимемо Пасху або в третю неділю квітня, або ж у першу неділю травня. У цьому випадку сталою буде не конкретна дата, а певна неділя.

Насправді, перехід Української Греко-Католицької Церкви на григоріанську пасхалію може реалізуватися незалежно від рішень, які приймуть Папа Римський і Константинопольський Патріарх. Якщо віряни в парафіях висловлять своє бажання щодо повного переходу, це може статися. Отже, УГКЦ може не дочекатися уніфікації святкування Пасхи на найвищому рівні.

В цілому існує два основні варіанти для спільного святкування Пасхи. Перший – це встановлення фіксованої дати на неділю в квітні, наприклад, на другу або третю неділю. Другий варіант полягає в розробці нової системи обчислення Пасхи, яка могла б ґрунтуватися на григоріанському або новоюліанському календарях, зазначає отець Петро Балог, заступник директора Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського Римо-Католицької Церкви. Він також підкреслює, що доцільно пов'язати обчислення дати Пасхи з певним географічним місцем, ідеальним кандидатом тут є Єрусалим, що дозволить точно визначити обрану дату весняного рівнодення.

Навіть у випадку, якщо Рим і Константинопольський Патріархат визначать єдину дату для святкування Пасхи, малоймовірно, що всі православні спільноти приймуть таке рішення. Варто зазначити, що однією з основних перешкод, яка заважала православним перейти на григоріанський календар, було те, що Пасха за ним святкувалася раніше, ніж єврейське свято.

Серед багатьох прихильників православ'я існує поширений міф, що християнська Пасха обов'язково повинна відзначатися після єврейського свята Песах. Це означає, що ці дати не можуть співпадати, і християнське свято не може відзначатися раніше, ніж єврейське. У 7-му апостольському правилі вказується, що якщо єпископ, пресвітер або диякон святкуватиме Пасху до весняного рівнодення разом з юдеями, він підлягає відлученню від Церкви. Проте, насправді, це правило підкреслює важливість незалежності в обчисленні дати Пасхи, щоб уникнути залежності від юдейського календаря. Інакше ми б могли святкувати це свято ще до весняного рівнодення.

А. Бабинський:

Якщо дата Пасхи, обчислена за вказівками І Нікейського собору, припадає на той же день або раніше єврейського свята Песах, то у православних християн святкування переноситься на наступний повний місяць, відповідно до спеціально складених таблиць. Внаслідок цього іноді виникає ситуація, коли католики і православні святкують Великдень із різницею до п'яти тижнів.

Certainly! Here’s a unique version of the text: ● Father Oleg:

Християнська Пасха традиційно відзначалася після єврейської, оскільки в IV столітті існувало чимало людей, які ідентифікували себе одночасно як євреї та християни. Цих людей називали юдеохристиянами. Сьогодні ж такого явища, як юдеохристиянство, більше немає, тому немає також і потреби святкувати християнську Пасху після єврейської.

Чи можна стверджувати, що ми досі святкуємо Великдень разом із Москвою?

Прот. Андрій:

-- Це Москва святкує Пасху зі всіма православними, а не ми -- з Москвою. Дата обрахована не за якимось московським календарем, а за старим візантійським.

А. Бабинський:

-- Деякі Церкви, як-от Російська, Грузинська, Єрусалимська, Сербська, дотепер залишаються повністю на старому календарі (юліанському). Інші Православні церкви перейшли на новоюліанський календар (зараз він збігається із григоріанським), але все ж залишили стару пасхалію. Тому не йдеться про синхронізацію саме із РПЦ, а радше з Вселенським патріархатом, з грецьким православ'ям та великими древніми Помісними церквами. Й УГКЦ дотепер так святкує, бо це пов'язано з певними внутрішньоукраїнськими нюансами, -- не хоче вносити додаткові поділи між людьми. Тим часом більшість громад УГКЦ, які є за кордоном -- у США, в Західній Європі, -- святкують Пасху за григоріанським календарем (цього року -- 5 квітня). Чому? Бо у цих країнах усі так святкують.