ДНК Адольфа Гітлера відкрила нові медичні загадки і вразила наукове співтовариство: що ж насправді приховував цей диктатор?

Що вдалося з'ясувати вченим про Гітлера та його таємниці, розповідає РБК-Україна з посиланням Metro та документальний фільм "ДНК Гітлера: План диктатора"

Протягом багатьох років у народі ходила легенда про те, що "У Гітлера тільки одне яйце". Однак, сучасні дослідники вважають, що ці відомі висловлювання можуть містити більш серйозну частину правди.

Дослідження ДНК, отриманої з дивана, на якому помер Адольф Гітлер, вказує на можливість того, що він страждав від рідкісного генетичного розладу. Цей стан може впливати на процес статевого дозрівання, знижуючи рівень тестостерону та статевий потяг, а також призводити до мікропенісу.

Вивчивши зразок ДНК Адольфа Гітлера, науковці виявили, що у нього був синдром Кальмана. Доктор Алекс Кей, історик з університету Потсдаму в Німеччині, підкреслив, що це відкриття може пролити світло на численні давні припущення про особисте життя диктатора.

На думку Кея, ніхто так і не зміг з'ясувати, чому Гітлер відчував себе незручно у присутності жінок протягом усього свого існування, або чому він, ймовірно, ніколи не мав близьких зв'язків. Науковці вважають, що причина відсутності інтимних стосунків у Гітлера може бути пов'язана з цим станом.

Образ Гітлера як сильної людини, яка служить лише своїй країні, міг бути вигідним прикриттям, пояснив історик. Диктатор-вбивця не мав сім'ї, дітей і тримав своє особисте життя та історію хвороби в суворій таємниці.

Синдром Кальмана є генетичним розладом, який було описано вперше в 1856 році, проте його назва була присвоєна на честь Франца Йозефа Кальмана лише у 1944 році.

Він має вплив на синтез гормонів, які регулюють статевий розвиток і відчуття запаху, а також може сповільнити або перешкодити процесу статевого дозрівання. Цей синдром частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.

Симптоми можуть виникати як у дитячому, так і в дорослому віці, і до них належать безпліддя, маленькі розміри пеніса і яєчок, відсутність менструацій або недорозвиненість грудей у жінок, знижений статевий потяг, втрата нюху, проблеми з координацією, аномалії зубів та збільшення маси тіла.

Синдром Каллмана може бути підданий лікуванню шляхом проведення замісної гормональної терапії після підтвердження діагнозу. Це включає в себе використання ін'єкцій тестостерону, а також прийом таблеток естрогену і прогестерону, і введення ХГЛ.

Попри те, що біограф Гітлера стверджував, що Гітлер і його давня кохана, а згодом і дружина Єва Браун, мали "звичайне" інтимне життя, їхні 14-річні стосунки завершилися весільною церемонією всього за 40 годин до спільного самогубства 30 квітня 1945 року.

Нацистський тиран відрізнявся явним лицемірством. Хоча він активно пропагував здоровий спосіб життя серед населення та дотримувався вегетаріанської дієти, існують свідчення, що Гітлер регулярно вживав наркотичні речовини, включаючи оксикодон, метамфетамін, морфій та кокаїн.

Багато аспектів медичних записів та особистого життя Гітлера залишалися невідомими, що підсилювало спекуляції про можливе єврейське походження диктатора. Проте, проведений аналіз ДНК, порівняний із ДНК його родича по батьківській лінії, спростував ці чутки та помилкові уявлення, які з’явилися ще в 1920-х та 1930-х роках, вірогідно, через дії його політичних супротивників.

Таємниці Гітлера стали відомі завдяки американському військовослужбовцю, який вирізав частину закривавленого дивана, на якому фюрер вчинив самогубство, і зберіг цей артефакт як пам'ятку.

Американський військовий, полковник Розвелл Розенгрен, що виконував обов'язки офіцера зі зв'язків з громадськістю під керівництвом Верховного командувача союзних сил генерала Ейзенхауера, став випадковим носієм ДНК Гітлера.

Ден Чемберс, креативний директор Blink Films, зазначив, що дослідження ДНК вперше дозволяє виявити цілу низку речей про Гітлера, які є як очікуваними, так і справді дивовижними.

Деякі історики вважають, що Гітлер був схильним до психічних захворювань. Результати аналізу ДНК були відправлені команді вчених в Орхуському університеті в Данії, для оцінки його генетичної схильності до психічних та нейророзвиткових захворювань.

Тести показали, що у нього був вищий за середній ризик розвитку СДУГ, і він входив до 1% людей з найвищим ризиком розвитку аутизму, біполярного розладу та шизофренії - спадкових захворювань.

Його троюрідна сестра, Алоїзія Файт, протягом тривалого часу проходила лікування в психіатричному закладі у Відні. Через часті галюцинації та дивні вчинки її неодноразово прив'язували до ліжка.

"У цьому місці ви маєте можливість ознайомитися з розподілом балів за шизофренією серед населення, де видно, що Гітлер займає крайній позицію в цьому спектрі. Його показник за шкалою шизофренії є надзвичайно високим," - зазначила психіатричний генетик з Орхусу, професор Дітте Демонтіс.

Дослідження виявило, що у нього була значна генетична предиспозиція до антисоціальної поведінки, що є важливим аспектом при визначенні можливого психопатичного розладу.

На думку письменника та психіатра Майкла Фіцджеральда, ми маємо всі підстави використовувати визначення "кримінальна аутистична психопатія" стосовно Гітлера. Це термін, який акцентує увагу на трьох ключових аспектах: його злочинній діяльності, аутистичних рисах та психопатичних характеристиках. Ця комбінація є вкрай рідкісною. Гітлер, на його думку, – це справжній феномен, можливо, один на мільйон або навіть на мільярд.