с. Емілія Вандич, СНДМ - Святе місто Ватикан
Пригадуючи постать Папи Франциска, аргентинський письменник і біофізик, вислужений рабин латиноамериканської рабинської семінарії в Буенос-Айресі Абрагам Скорка написав спомин про покійного Єпископа Риму для ватиканського часопису "LʼOsservatore Romano".
Абрагам пригадує, що відразу після обрання Папою, Франциск зателефонував йому і дав адресу електронної пошти, завдяки якій вони могли б підтримувати зв'язок. Рабин відзначає, що відтоді і до останніх днів вони зверталися один до одного в листуванні "Дорогий брате".
Абрагам Скорка згадує, що їхня дружба зародилася в другій половині 1990-х років, і була сповнена взаємної поваги та щирих, відкритих розмов. Згодом вони почали ділитися своїми думками і почуттями, "створюючи простір для діалогу, де розбіжності сприймалися як звичне явище, а іноді мовчання заповнювало нерозуміння". Автор зазначає, що їхні погляди на багато питань суттєво різнилися, проте це ніколи не знижувало напруги їхніх дискусій. "Ми прагнули поглибити наш діалог у найзначнішому сенсі", - продовжує Абрагам Скорка. Він особливо підкреслює, що "як кардинал-архиєпископ Буенос-Айреса, так і як Папа, він завжди ставився до нього з повагою, незалежно від того, чи це були приватні зустрічі, чи спільні заходи в синагозі, чи в його офісі в Буенос-Айресі, чи в невеличкій кімнаті на першому поверсі 'Дому святої Марти' у Ватикані, постійно підкреслюючи: 'Ми на одному рівні'".
На думку Абрагама, Папа Франциск для нього став не лише важливою особистістю, а й щирим товаришем. "Коли ми вперше зустрілися, ми обговорювали нашу спільну мрію про створення кращого світу. Це сталося ще до того, як він був обраний на папський престол, а з початком свого понтифікату він ділився зі мною багатьма своїми ідеями та намірами", - підкреслює він.
Аргентинський рабин згадує історичну подію, що відбулася увечері 11 жовтня 2012 року в Папському католицькому університеті Аргентини, великим канцлером якого був архиєпископ Берґольо. "Вперше цей університет присудив почесний ступінь єврею, рабину. Я назавжди запам'ятаю цей момент, особливо тому, що це була центральна подія святкувань 50-річчя початку сесій Другого Ватиканського Собору. Надягаючи мені на шию університетську медаль, він прошепотів: "Ти не знаєш, як я мріяв про цю мить"", - зворушливо пригадує Абрагам, зазначаючи, що цією церемонією Хорхе Марія Берґольйо "хотів закріпити новий напрям, який взяла Церква у стосунках між євреями та католиками".
Рабин також пригадує спільне перебування в Єрусалимі, де вони обнялися перед Стіною Плачу, найсвятішим місцем в єврейській традиції. "Це місце, де, за християнською традицією, проповідував Ісус, а за мусульманською - вознісся на небо Мухаммед", розповідає автор зазначаючи, що "разом з нашим другом Омаром Аббудом, ми представили образ єврейсько-християнсько-мусульманської дружби, який, як ми сподівалися, надихне багатьох прямувати шляхом миру в майбутньому".
Абрагам Скорка тепло відгукнувся про автобіографічні книги папи Франциска, зокрема "Моя історія в історії", в яких він написав про важливість їхньої дружби, підкреслюючи, що "цей діалог був благословенням для них обох". Він зазначає, що "Папа Франциск прагнув очистити як свою Церкву, так і світ. З дуже людською сумішшю досягнень і помилок, він щиро намагався створити шлях, на якому Божа присутність могла би бути більш очевидною для всіх людей". "Любов Папи Франциска, його смиренність і надзвичайна чутливість до бідних, слабких і нужденних будуть і надалі сяяти в довготривалій спадщині, яку він залишив після себе", - підкреслює Абрагам Скорка.
#Євреї #Серце #Християнство #Письменник #Іслам #Ісусе. #Історія #Синагога #Єрусалим #Діалог #Рабин. #Пошта #Рим #Папа! #Аргентина #Мухаммеде. #Католицька церква #Латинська Америка #Ватикан #Автобіографія #Папа Франциск #Семінарія #Влада (соціологія) #Буенос-Айрес #Понтифікат #Другий Ватиканський Собор
