Двоє дослідників українського мистецтва стали учасниками суперечки, що виникла через контроверсійні роботи Малевича.

виставка "Казимир Малевич. Пережити історію" у MNAC

Три роботи, які приписують українському авангардисту Казимиру Малевичу, викликали міжнародний скандал.

У травні 2025 року Національний музей сучасного мистецтва Румунії (MNAC) презентував виставку під назвою "Казимир Малевич. Переосмислення історії". На ній були представлені три роботи, які музей оголосив раніше невідомими публічним показам творами Казимира Малевича, створеними в період з 1912 по 1916 роки. Крім того, до експозиції було включено 14 творів румунських абстракціоністів з фондів MNAC.

Зображення: Сергій Бочок, виставка "Казимир Малевич. Відчути історію" в MNAC Бухареста.

Вперше представлені після захоплюючих подорожей з України до Ізраїлю, а потім до Румунії, твори Казимира Малевича, створені в період з 1912 по 1916 роки, символізують перехід від кубофутуризму до основ супрематизму — руху, започаткованого самим Малевичем. Ці роботи відображають пошуки нової абстрактної візуальної мови, що справила значний вплив на розвиток мистецтва XX століття. Виставка також пропонує оригінальний погляд на вплив супрематизму на румунський художній контекст, презентуючи добірку творів з колекції MNAC і підкреслюючи складну історію цього регіону в ХХ столітті, — зазначено в описі виставки музею. Кураторкою заходу є співробітниця MNAC Маріана Драгу.

Спонсором виставки виступила стоматологічна клініка Herăstrău. Її власник, румунський підприємець ізраїльського походження Янів Коен, також володіє трьома картинами, які були представлені на заході. Ці твори, що належать до творчості Казимира Малевича, носили такі назви: "Кубофутуристична композиція" (приблизно 1912-1913 роки), "Супрематична кольорова композиція" (близько 1915 року) та "Лінійний супрематизм" (приблизно 1916 року).

Фото: Serioja Bocsok, MNAC Bucharest приписана Малевичу робота "Супрематична кольорова композиція"

За словами Коена, картини, які він успадкував, належали його 95-річній бабусі Єві Левандо. Єва отримала їх від свого батька, Бен-Ціона Левандо, українського єврея з Одеси. У 1990 році Єва перевезла ці твори до Ізраїлю, де зберігала їх під своїм ліжком. У 2023 році Коен натрапив на ці картини та звернувся до українського мистецтвознавця Дмитра Горбачова для перевірки їхньої автентичності та оцінки. Горбачов охарактеризував їх як "роботи музейного рівня, першокласні твори Малевича" та оцінив їх вартість у діапазоні від 160 до 190 мільйонів доларів.

Дмитро Горбачов не відповів на прохання BBC та ARTnews прокоментувати це твердження Коена.

Костянтин Акінша, український мистецтвознавець, висловив свою критику щодо музейної політики MNAC та атрибуції творів живопису. У своїй статті на платформі e-flux під назвою "Чи потрібен нам 'альтернативний' Малевич?" він вказав на кілька неточностей у біографії Казимира Малевича, представленій MNAC. Крім того, він спростував неправдиве твердження музею про те, що три згадані картини "в survived despite Soviet formalism", зазначивши, що насправді радянська влада використовувала термін "формалізм" для засудження модерністських експериментів, що призводило до переслідування їх авторів. Акінша також поставив під сумнів автентичність картин, підкресливши, що "думка одного українського мистецтвознавця не може слугувати достатньою основою для підтвердження автентичності робіт, які приписують Малевичу, особливо за відсутності єдиного погляду з боку міжнародно визнаних фахівців".

Зображення: Сергій Бочок, виставка "Казимир Малевич. Відчути історію" в MNAC Бухареста.

Музей MNAC, у свою чергу, оприлюднив заяву, в якій охарактеризував виставку як "експеримент кураторів". При цьому він підкреслив, що не має наміру визначати автентичність представлених творів. Вибір на користь їх експозиції ґрунтувався на "аналізі документації, наданої власником, що містить мистецтвознавчі дослідження, дані про походження та технічні аналізи".

На запит ARTnews про повний провенанс творів, їх власник Коен відмовився надати цю інформацію, пославшись на угоду про комерційну таємницю, укладену з "значним музеєм, що має інтерес до експонування цих творів". Крім того, він повідомив, що планує подати позов проти видання e-flux та Костянтина Акінші за наклеп.

Виставка псевдоавангарду в Генті: яке відношення має Харків?