Екстремістська група Compact: німецький суд скасував заборону на публікацію.

Федеральний адміністративний суд Лейпцига ухвалив остаточне рішення про скасування заборони на ультраправе німецьке видання Compact. У матеріалі DW ви знайдете більше інформації про свободу преси, публікації цього журналу та аргументи, які висловили судді.

Визнаний в Німеччині екстремістським журнал Compact знову отримав право на видання. У вівторок, 24 червня, Федеральний адміністративний суд у Лейпцигу остаточно скасував заборону, яка була накладена у липні 2024 року міністеркою внутрішніх справ Ненсі Фезер.

Судді повинні були вирішити, чи є публікації Compact проявом свободи слова та свободи думок, чи вони суперечать Конституції ФРН і становлять конкретну загрозу. Важливим фактором для оцінки стало те, чи є антиконституційний контент визначальним для Compact. У підсумку судді стали на бік видання.

Ненсі Фезер говорила про "сильний удар по правоекстремістській сцені", коли в липні 2024 року заборонила поширення всієї друкованої та онлайн-продукції медіакомпанії Compact (наклад журналу 40 тисяч екземплярів, YouTube-канал налічує 516 тисяч підписників). Причиною свого рішення тодішня міністерка назвала відкриту пропаганду з боку Compact "націоналістичної концепції суспільства" та "войовничі й агресивні" дії проти демократії, верховенства права та людської гідності.

Проте вже в серпні минулого року випуск журналу, що був охарактеризований Федеральним відомством з охорони конституції як "явно праворадикальний", знову отримав дозвіл на публікацію. Видавець Compact Юрґен Ельзессер (Jürgen Elsässer) зміг домогтися тимчасового скасування заборони через Федеральний адміністративний суд, який розглянув справу в прискореному порядку.

Вже під час того розгляду судді висловили сумніви, чи було при ініціюванні заборони Compact достатньо враховано право на свободу преси та свободу думок. Це питання також було в центрі уваги на усних слуханнях 10 та 11 червня 2025 року.

Голова суду акцентував увагу на тому, що терміни "рееміграція" та "культ провини", використані авторами публікації, охоплюються правом на свободу вираження думок. За думкою судді, це також включає теорії змови та ідеї, які з'являлися на сторінках видання і стосуються історичного ревізіонізму.

У правоекстремістських колах "рееміграція" зазвичай означає депортацію мільйонів іммігрантів, а за певних умов - і їхніх нащадків, народжених у Німеччині. Поняття "культ провини", як вважається, передусім порочить критичне переосмислення злочинів, скоєних німцями в епоху нацизму. Ці дві теми протягом багатьох років залишаються ключовими в численних статтях, відео та інтерв'ю, що публікувалися на шпальтах Compact.

Юрґен Ельзессер має особливо тісні зв’язки з колишнім лідером австрійського ультраправого та антиіммігрантського "Ідентидаристського руху" (IBÖ) Мартіном Зельнером, який часто публікується на сторінках видання Compact. Зельнер також відіграв ключову роль на зустрічі правих радикалів у Потсдамі в листопаді 2023 року, про яку медіаплатформа Correctiv надала ексклюзивну інформацію. Відомо, що на цій зустрічі обговорювалися, зокрема, питання, пов'язані з депортацією мігрантів з Німеччини.

Ельзессер не приховував своєї вдячності Зельнеру під час розгляду апеляції у Федеральному адміністративному суді. Він відкрито говорив про те, що сподівається з допомогою Зельнера привернути більше уваги до свого журналістського контенту та залучити публіку. З допомогою людини, яка в видавництві правоекстремістського діяча Ґетца Кубічека (Götz Kubitschek) опублікувала книги з такими назвами, як "Зміна режиму праворуч" чи "Обмін населенням та велике перезавантаження".

В публікаціях цього видання можна знайти чимало спільного з подібними прагненнями. Ненсі Фезер, яка у травні пішла з поста міністра внутрішніх справ після зміни урядової команди Німеччини, пояснила своє рішення заборонити Compact тим, що вважає, що це видання підтримує ідеї, які загрожують демократичному устрою Німеччини.

В якості аргументу були використані витяги з матеріалів Compact, подібні до наступного: "Лише за умови, що суверенітет держави, який насправді є тиранією, буде зруйновано, можна відновити суверенітет народу та свободу особистості".

Свою заборону Фезер також обґрунтувала тим, що, за її оцінкою, журнал розпалює ненависть до євреїв, людей з міграційними корінням і німецької парламентської демократії. "Це є центральним рупором правоекстремістської сцени", - наголошувала міністерка. Рупор, який замовк лише на короткий час.

На слуханнях адвокати Ельзессера відстоювали мову та суть публікацій журналу Compact, описуючи їх як "активну журналістику", яка виходить за рамки звичних медійних форматів. У той же час, видавець цього видання намагався створити образ щирого прихильника демократії. Проте контраст із доповіддю Федерального відомства з охорони конституції, де аналізуються тези Compact, не може бути більш вражаючим. У цьому документі, зокрема, зазначається, що "основною рисою багатьох статей, що публікуються в даному виданні, є агітація проти федерального уряду та політичної системи в цілому".

Громадсько-політичні погляди Ельзессера були висвітлені в його журналі ще в 2018 році: вони відображають близькість до ідей тепер уже неіснуючої антиісламської ксенофобської організації Pegida, австрійського IBÖ, ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) та праворадикального руху "Один відсоток".

Вже тоді у видавця Compact були великі плани на спільні дії: "Разом у великій єдності: Pegida, IBÖ, АдН, "Один відсоток", Compact! П'ять пальців, кожен з яких можна зламати окремо, але разом ми - кулак!".

Журналіст Деніз Юджель (Deniz Yücel) у своїй статті для газети Die Welt зазначив, що Ельзессер міг відчувати себе переможцем ще до того, як суд у Лейпцигу оголосив свій вердикт. Юджель вважає, що заборона на видання Compact, встановлена Ненсі Фезер, дозволила Ельзессеру представити себе як борця за свободу преси, використовуючи свій екстремістський журнал.