Отримати щось задарма - це завжди приємно. Хоча в українській мові на цей випадок існує дещо зневажливий фразеологізм "отримати на халяву". Мовляв, такі подарунки долі ми цінуємо менше, ніж те, що здобули власною працею.
Але що ж таке слово "халява"? Чому воно асоціюється з чимось безкоштовним? OBOZ.UA досліджував це питання в деталях.
Таким чином, за інформацією з різних словників, іменник "халява" має два основні значення - буквальне та метафоричне. У буквальному сенсі це позначає верхню частину чобота, яка нагадує трубу. У метафоричному ж контексті це слово вживається для характеристики неохайної, безсоромної або ж скупої особи. Ось кілька прикладів використання в обох значеннях:
У минулі часи, коли технології виготовлення взуття були досить примітивними, а матеріали – грубими, халяви чобіт часто робили широкими. Це дозволяло носити їх тривалий час, незалежно від змін у вазі, а також зменшувало ймовірність натирання. Крім того, така конструкція мала ще одну корисну особливість – в ній залишалося місце для різних дрібниць. Наприклад, Тарас Шевченко, перебуваючи у засланні, ховав у своїх солдатських чоботах зшитки аркушів паперу, на яких вів записи (письмо йому було заборонено умовами покарання). Ці зшитки він називав захалявними книжечками. А ще, в халяві чобота можна було заховати, скажімо, ніж.
Крім того, халяви з грубого шкіряного матеріалу відзначалися більшою міцністю в порівнянні з нижньою частиною взуття, зокрема, підошвою. Саме тому нові чоботи часто створювали шляхом відрізання старих халяв і їх приєднання до нової основи. Однак така пара, як правило, була менш якісною та комфортною, ніж взуття, виготовлене цілком. Про процес переробки чобіт говорили, що "пришили на халяву". Оскільки така модифікація коштувала дешевше, ніж покупка абсолютно нової пари, вираз "на халяву" згодом почав асоціюватися з чимось дуже недорогим або навіть безкоштовним.
Також, за деякими припущеннями заме за халявами приносили з гостей чи бенкетів залишки частування. Це дозволяло пізніше поїсти "на халяву", тобто безкоштовно.
Існує ще одна теорія щодо походження цього фразеологізму. Деякі дослідники пов'язують його зі словом "халав", що на івриті означає "молоко". Вважають, що в одній з єврейських робітничих синагог в Одесі по суботах роздавали саме це "халав". Згідно з юдейськими традиціями, в шостий день тижня заборонено працювати. Тож, щоб не нашкодити худобі, яку тримали євреї, по суботах її доїли, адже не можна було робити нічого з молока через релігійні обмеження. Отже, це молоко безкоштовно отримували ті, хто його потребував. Згодом у місті такий похід за молоком стали називати "походом на халяву". Однак, на жаль, немає надійних джерел, які б підтверджували цю версію, тож, можливо, це лише приємна міська легенда.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як можна українською мовою замінити слово "ширінка".
#Євреї #Мова іврит #Юдаїзм #Словник #Взуття #Одеса #Синагога #Худоба #Українська мова #Робоча сила #Тарас Шевченко #Шкіра #Молоко #Папір #Човен. #Іменник #Фраза
