Хаос у Сполучених Штатах тільки підсилює позиції автократів по всьому світу, - Bloomberg.

Колумніст наводить приклад таких автократів.

Дії Дональда Трампа, які спричиняють міжнародну нестабільність, створюють сприятливі умови для диктаторів, які прагнуть остаточно знищити демократичні інститути у своїх країнах. Візьмемо президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який використав підконтрольну судову систему, щоб ув'язнити свого головного політичного опонента Екрема Імамоглу. Звинувачення у корупції проти мера Стамбула розглядаються як політично мотивовані, оскільки їх висунули саме тоді, коли він мав стати кандидатом у президенти, зазначає Марк Чемпіон, колумніст Bloomberg.

Дії президента Ердогана призвели до масштабних протестів у Туреччині, але реакція міжнародної спільноти виявилася значно менш енергійною, ніж кілька років тому. В умовах економічних викликів і військових загроз Європа змушена надавати пріоритет стабільності над просуванням демократичних цінностей, адже Туреччина є ключовим торговим партнером, виробником озброєння та членом НАТО.

У США ж Ердоган отримав лише схвалення від Дональда Трампа, який вважає його союзником у питаннях Сирії, Росії та Ірану. Виступаючи в Білому домі разом із прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, Трамп похвалив турецького лідера за його "розумні" дії в Сирії, не згадавши про репресії проти Екрема Імамоглу.

Колумніст додає, що прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу є ще одним яскравим прикладом. Здавалося б, він мав би триматися в тіні після катастрофічного провалу у сфері безпеки, який дозволив ХАМАСу 7 жовтня 2023 року здійснити найкривавішу атаку на євреїв з часів Голокосту.

Проте ситуація стала ще гіршою через його неспроможність дотримуватися даних обіцянок — повернути всіх заручників і ліквідувати ХАМАС, незважаючи на те, що війна триває вже півтора року.

Нетаньягу опинився під пресом численних розслідувань і судових процесів. У його рідній країні йому інкримінують шахрайство та витік конфіденційної інформації, тоді як у Гаазі його звинувачують у воєнних злочинах. Він намагається усунути генерального прокурора та керівника ізраїльської служби внутрішньої безпеки, очевидно, з особистих причин. Тим часом Верховний суд Ізраїлю розглядає питання про можливість відставки глави розвідки, який відповідає за розслідування витоків інформації, пов'язаних з радниками Нетаньягу.

Незважаючи на це, прем'єр-міністр Ізраїлю виглядає не покараним: нещодавно він скасував мирну угоду в Газі, яку було укладено за сприяння США, і відновив військові дії, прагнучи створити так звані буферні зони. Крім того, він заблокував гуманітарну допомогу та закликав палестинців "добровільно обирати", куди виїхати з територій, які стали непридатними для життя.

Чемпіон також згадує угорського прем'єра Орбана, який, подібно до Ердогана, досяг значно більших успіхів у зменшенні судових обмежень своєї влади в порівнянні з Трампом або Нетаньягу. І він має можливість реалізувати ще більше.

Владімір Путін, тим часом продовжує отримувати від нової адміністрації США безперешкодну підтримку, в тому числі й в питаннях тарифів. Цього не змогли домогтися Ізраїль, Україна та союзники, з якими США вже мають позитивне торговельне сальдо.

Колумніст додає, що є одне велике застереження щодо всіх цих перемог для автократів, які вже сформувалися або тільки зароджуються. Росія, наприклад, все ще може бути головним бенефіціаром рішення Трампа демонтувати світовий порядок на чолі з США, але незрозуміло, як американський лідер, що має виключно трансакційний характер, відреагує на постійне ігнорування його зусиль, спрямованих на припинення війни в Україні.

Нетаньягу, в той же час, отримав важливу зустріч в Овальному кабінеті, але за цю можливість йому довелося заплатити певну ціну.

Головний аспект полягає в тому, що новий міжнародний порядок, до якого прагнуть такі лідери, як Путін, Нетаньягу та Орбан, є системою, що не передбачає жодних правил чи інститутів, які могли б обмежити їхню владу або регулювати сфери торгівлі та військових конфліктів. Це, по суті, світ, у якому панують націоналістичні суперечки, - зазначає Чемпіон.

Експосол України в Японії Сергій Корсунський у статті "Трамп vs Путін: хто справді влаштував геополітичну кризу?" детально розглядає геополітичні зміни, які відбуваються на наших очах.