Однак широкомасштабне хрещення суттєво трансформувало релігійні та соціальні аспекти життя Київської Русі.
Хрещення Русі, яке відбулося в 988 році, стало важливою віхою в історії Київської Русі. Ця подія не лише символізувала перехід до нової релігії, а й стала основою для формування державності та культурної ідентичності народу.
Перед тим, як християнство стало офіційною релігією на Русі, на цій території вже діяли християнські громади. Відомо, що княгиня Ольга, яка була бабусею князя Володимира, прийняла християнство під час своєї поїздки до Константинополя. Проте її син Святослав, котрий залишався язичником, не підтримував її спроби поширити нову віру.
Князь Володимир Святославович, бажаючи зміцнити свою владу та налагодити міжнародні стосунки, вирішив прийняти християнство. Він обрав цю віру після переговорів з представниками різних релігій, серед яких були юдаїзм і іслам. У 988 році Володимир охрестився в Херсонесі (сучасний Севастополь), і цей вчинок став символом його рішучості в переході до нової релігії.
Після прийняття християнства Володимир ініціював масове хрещення жителів Києва. За даними літописів, він розпорядився, щоб кияни зібралися на березі Дніпра, де священнослужителі здійснювали обряди хрещення. Ця подія відбулася на очах усього міста, що підкреслювало її значимість.
Після великого хрещення Володимир розпочав зведення нових церков. Першою з них стала Десятинна церква, побудована на території давнього язичницького святині. Ця церква стала символом нової епохи для Русі і центром християнської діяльності.
Після хрещення Києва Володимир продовжив поширювати християнство серед інших племен Русі. Він відправляв священників до різних регіонів для навчання та проповіді нової віри.
Археологічні дослідження вказують на те, що на території Києва вже існували ранні християнські поховання до моменту офіційного прийняття християнства. Зокрема, на Старокиївській горі виявлено поховання, які демонструють елементи християнських обрядів.
Численні з цих могил характеризувалися особливою орієнтацією: тіла померлих були розташовані так, щоб обличчя їхнє було звернене на схід. Окрім цього, археологи знайшли унікальні артефакти, зокрема натільні хрестики та різні предмети, які свідчать про перші ознаки християнської віри.
Раніше "Телеграф" розповідав, що Володимир Великий хрестив Русь не з любові до віри. За красивою літературною оповіддю криється прагматичний політичний розрахунок.
#Юдаїзм #Релігія #Київська Русь #Стамбул #Археологія #Релігійна приналежність #Хрест #Севастополь #Хрещення #Археологічні дослідження #Святослав І #Київ # #Ольга Київська #Херсонес #Старокиївська гора
