Хто та з якою метою перешкоджає видобутку українського газу в умовах війни?

Бюджет України може зазнати недобору приблизно 70 мільярдів гривень у податкових надходженнях внаслідок російських військових дій проти українського бізнесу. Про це нещодавно повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час публічного інтерв'ю на форумі YES-2026. Атаки відбуваються щодня, і наші втрати, на жаль, продовжують зростати.

Я переконаний: якщо росіяни намагаються завдавати ударів по українському бізнесу, щоб послабити нашу стійкість, то справою всіх відповідальних суспільних сил має бути захист інвесторів і платників податків. Адже не так і багато у нас залишилося людей, які готові вкладати в українську промисловість, ризикуючи отримати російську ракету відразу після запуску об'єкта. Коли ж мова йде про області, що межують з окупантами, то охочих інвесторів стає ще менше.

Виявилося, що не всі поділяють таку точку зору. Протягом більше ніж тижня моя родина, партнери та я стали мішенню для злагодженої інформаційної кампанії проти нас.

Мета цієї кампанії - за допомогою неправдивих, маніпулятивних звинувачень зірвати цілком законний видобуток газу в Полтавській області. Наголошую: мова йде про законний видобуток українського газу, який забезпечить чималі податкові надходження до бюджету.

У нападі взяли участь різні групи та індивіди. Серед них були авантюристи й "активісти" з Полтави, народний депутат України, авторитетні медіа та анонімні канали в Telegram. Загалом було опубліковано приблизно 80 (дез)інформаційних матеріалів. Всі вони узгоджено розповсюдили ряд неправдивих і маніпулятивних звинувачень. Жоден з учасників не звернувся за коментарем чи поясненням.

У цьому документі я прагну зафіксувати свою точку зору та спростувати низку обвинувачень, які не мають нічого спільного з дійсністю. Давайте розпочнемо з контексту.

"Шлагбаум" у Полтаві

У 2021 році чесько-українська компанія "Горизонти" отримала спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин на Жуківській площі в Полтавській області через відкритий аукціон, організований Держгеонадрами в системі Prozorro. Пізніше для забезпечення ефективного управління було засновано підприємство "МНД Жуківське". Цей проєкт став результатом співпраці української компанії "Західнадрасервіс" та чеської енергетичної групи "MND".

Підкреслюю, що участь в аукціоні могла взяти будь-яка зацікавлена сторона. Отримання відповідного дозволу обійшлося нам у 90 мільйонів гривень, які були успішно перераховані до державного бюджету України. Додатково ми інвестували 177 мільйонів гривень в геологічну розвідку та 3D сейсмічні дослідження зазначеної території. Наступним кроком планувалося буріння розвідувальної свердловини, але на даний момент цей процес ще не розпочато.

Ми неодноразово зверталися до власника земельної ділянки - ПрАТ "Полтавське" - з метою погодження проведення робіт. Саме на цій території розташована Жуківська площа. Які розміри мають ці роботи? Площа, відведена для будівництва свердловини, становить 60 на 120 метрів, що еквівалентно 0,72 гектара. У разі успішного буріння для подальшої експлуатації залишиться ділянка розміром 13 на 6 метрів, що дорівнює 78 квадратним метрам. Крім того, буде збережена під'їзна дорога довжиною 480 метрів, яку ПрАТ "Полтавське" зможе використовувати для своїх потреб.

Ми компенсуємо завдані збитки, включаючи недоотримані доходи, згідно з чинним законодавством. Проте, компенсація за збитки, недоотримані доходи, витрати на дороги чи інші законодавчо визначені відшкодування для користувача ділянки не викликали інтересу. Фінансові вимоги ПрАТ "Полтавське" виявилися надмірними, і досягти згоди не вдалося.

Таким чином, ми отримали рішучу відмову, а згодом виявилися під тиском з боку місцевих сил, які розгорнули справжню інформаційну кампанію проти мене та моїх чеських інвесторів-партнерів. Водночас вони зверталися до правоохоронців із вигаданими звинуваченнями, щоб перешкодити будь-яким нашим діям.

ПрАТ "Полтавське" звернулося до поліції із заявою про те, що ми нібито самовільно зайняли їхні землі, бо не отримали від них дозвіл на роботи.

Варто підкреслити, що з 2023 року в Україні функціонує урядова постанова №1320, яка спрощує процедури видобутку в умовах воєнного стану. Це означає, що ми, як інвестори, можемо здійснювати роботи без зайвих бюрократичних перешкод та обмежень, оскільки питання енергетики стало критично важливим для обороноздатності країни. Суть постанови №1320 полягає в тому, що в умовах війни енергонезалежність забезпечує стабільність держави. Україні недоцільно залишатися в залежності від недобросовісних бюрократів, орендарів або землекористувачів, які прагнуть отримувати ренту особисто, а не спрямовувати її в державний бюджет.

Щодо фінансової ситуації, варто зазначити, що групи компаній Західнадрасервіс (Україна) та MND (Чехія) за час повномасштабних бойових дій інвестували приблизно 17,3 мільярда гривень в українську економіку. З цієї суми 16,7 мільярда гривень було сплачено у вигляді податків і зборів на користь держави. Крім того, 500 мільйонів гривень було виділено на благодійні внески, значна частина яких пішла на підтримку Збройних Сил України. Наразі наша спільна робота забезпечує Україні постачання двох мільйонів кубічних метрів газу щодня.

Повернемося до Полтави. Сім'я, яка володіє ПрАТ "Полтавське" та кількома іншими місцевими підприємствами і організаціями, після безуспішних спроб знайти компроміс з нами, почала активно звертатися до місцевих правоохоронних органів з численними заявами, намагаючись перешкодити нашій діяльності. Їх інформаційні канали розпочали справжню кампанію проти нас в інформаційному просторі.

Останній оплот Кремля

"Спусковим механізмом" та найгучнішим представником цієї скоординованої кампанії є суперечливий активіст і блогер з кримінальним досвідом. Його звуть Геннадій Сікалов, а його життєпис міг би стати основою для сценарію фільму "Бандитська Полтава".

Цей чоловік володіє такою кількістю "талантів", що важко визначити, який з них найбільш вражаючий. Місцеві та національні ЗМІ заповнені неймовірними оповідями про його кримінальну історію, яка включає судимості, шахрайство, вбивство під час перестрілки з кримінальним авторитетом, втечу до Росії та переховування там, міжнародний розшук, махінації зі страхуванням, рейдерські захоплення, медіакілерство, підробку документів, фіктивне розлучення і ще безліч інших злочинів.

Тут не вистачить місця описати всі звершення цього персонажа, тому я дозволю собі дати посилання на публікації інших людей, які вони підготували про нього. Зокрема найсвіжіші на "Українській правді": "Останній Бастіон Кремля у Полтаві" (https://www.pravda.com.ua/columns/2026/01/16/8016371/) або "Безкарні? Судді та їхні мажорні клієнти-ухилянти" (https://www.pravda.com.ua/columns/2026/05/07/8033632/). Це публікації лише за 2026 рік.

Отож сьогодні Геннадій Сікалов позиціонує себе, серед інших ролей, журналістом у власному виданні "Останній Бастіон", а також "речником" такої собі партії "Дія", назву якої вони спільно з (екс)дружиною "зарезервували", тобто зареєстрували.

"Останній Бастіон" був не дуже популярним виданням у Полтаві, натомість дуже популярним в росії. Величезну кількість його антидержавних, антисемітських, проросійських публікацій передруковували ворожі ресурси. У згаданій статті "Останній Бастіон Кремля у Полтаві", що вийшла на УП, все це буквально порахували і довели. Ось тут докази: https://www.pravda.com.ua/columns/2026/01/16/8016371/

Ось ще одна захоплююча публікація з полтавських медіа. У 2020 році на стінах офісу дружини в центрі Полтави з'явилася помітна нацистська свастика (!). Фото та деталі можна знайти тут: https://poltava.to/news/56526/. Як ви вважаєте, яка країна та які ЗМІ з великим інтересом і детальними зображеннями поширили цю інформацію різними мовами світу?

Виглядає, що "Бастіон Сікалова" легалізовував пропаганду в Україні, щоб потім з посиланням на "український ресурс" можна було передруковувати її за кордоном. Це стара пропагандистська технологія КГБ. Все це закінчилося у 2024 році, коли відповідальні органи заблокували цей ресурс. Сайт заблокований, проте сторінки у соціальних мережах живуть і далі продукують дезінформацію.

Отож цей "Бастіон" і його "журналіст" регулярно підробляють медіакілерством. Останні "розслідування" присвячені мені, моїй родині та партнерам. Нібито "Західнадрасервіс" з чеською компанією, яка колись "співпрацювала з газпромом", прийшли у Полтаву, щоб "забрати корисні копалини громади". Слово "громада" вони використовують суто для провокування емоцій. Річ у тім, що і ПрАТ "Полтавське", і "Бастіон", і багато інших юридичних структур, які виринають то тут, то там у цьому конфлікті й представляються "громадою", мають чіткий стосунок до цілком конкретних людей - Геннадія Сікалова і його недавньої дружини Світлани Манжос. Вони нещодавно (нібито) розлучилися, і добродій Сікалов, раптово ставши батьком-одинаком, не зміг продовжувати військову службу.

Великий комбінатор

Отже, які ж ми маємо результати? Підприємство, пов'язане з родиною Сікалова, звертається до місцевих правоохоронних органів, які потім перешкоджають нашій діяльності. Інша структура, що видає себе за ЗМІ та також належить цій родині, проводить фальшиве розслідування на тему "як страждає громада". А на завершення - сам Геннадій Сікалов, у ролі голови громадської організації "Останній Бастіон", виступає як "чесний активіст" і публікує "розслідування" в авторитетному виданні "Дзеркало тижня", в якому стверджує, що "великий бізнес у змові з владою намагається пограбувати громаду Полтавщини". Посилання на цю публікацію можна знайти тут: https://zn.ua/ukr/anticorruption/slid-hazpromu-vede-na-poltavshchinu-khto-prokladaje-dorohu-do-ukrajinskoho-hazu.html.

У тексті відсутні будь-які згадки про можливий конфлікт інтересів. Не згадується і те, що він є учасником бізнесового спору з нами, а реальним заявником виступає його (екс)дружина, на яку оформлене майно. Про це нічого не сказано. Редакція видання ніби ігнорує ці факти або вважає їх незначними. Проте саме в цьому і полягає суть конфлікту та "розслідування". Чоловік, який звик "знімати" гроші з бізнесу, аби уникнути проблем, спокійно використовує платформу авторитетного видання для своїх особистих цілей.

Я не здивований Сікалову. Люди його типу завжди мають безліч сертифікатів на всі випадки життя. Сьогодні ти журналіст, завтра активіст, потім каратист або підприємець, нафтовик, лідер політичної партії "Дія" і так далі. Якщо потрібно заробити гроші як журналіст – жодних проблем, а якщо організувати мітинг – просто беремо посвідчення активіста. Геннадій Сікалов, до речі, є засновником багатьох громадських організацій поза журналістською діяльністю. Наприклад, він створив ГО "Полтавська обласна федерація фігурного катання" та ГО "Українська асоціація пінг-понгу", а також ще кілька інших організацій. Хто знає, коли знадобиться посвідчення "Голови асоціації пінг-понгу", щоб вимагати у гравців настільного тенісу сплати членських внесків.

Таким чином, я не здивований поведінці Сікалова, а також легіону анонімних медіа, які, аби заробити на життя, розповсюджують подібні матеріали. Я б навіть не став би реагувати чи коментувати ці звинувачення, адже вважав би це суперечкою з особами, які не варті уваги. Нехай цими питаннями займаються правоохоронні органи.

Проте я щиро здивований його співпрацею з "Дзеркалом тижня". У цьому випадку мовчати вже не випадає. У 2024 році він публікував у їхньому виданні "скандальні викриття" стосовно нас. Тоді ми підготували спростування, яке "Дзеркало" також опублікувало. Ми наводили чіткі докази та документи, демонструючи, де саме містилася неправда і маніпуляції. Минуло два роки, і знову на їхніх сторінках з'являється маніпулятивна стаття, написана "редактором заблокованого сайту, що займається антидержавною діяльністю". Я не можу знайти логічне пояснення для цього.

Політика проти правди

Крім авторитетних медіа, мене вразила позиція Володимира Ар'єва, народного депутата від патріотичної партії "Європейська Солідарність". Раптом, на своїй сторінці у Facebook, він розмістив допис про мене та конфлікт у Полтаві, який містить безліч фактологічних помилок, що виглядають як маніпуляції. Ось посилання на цей пост (https://www.facebook.com/share/p/1LH9aWd9nw/).

Ситуацію він описує приблизно так: під Полтавою великий українсько-чеський бізнес за допомогою влади і місцевих правоохоронців, і тут цитата: "прокладає дорогу до газових свердловин через ділянку, право постійного користування якою посвідчене державним актом за іншим підприємством. Власник заявив про самозахоплення".

Дивно, що в його тексті зовсім не зазначено, хто є "власником", чому він говорить про "самозахоплення", які існують докази цього факту і яким чином Володимир Ар'єв отримав цю інформацію.

Народного депутата можна зрозуміти. Ніхто не прагне виглядати публічно як просто знаряддя "власника", тобто авантюриста з кримінальним відтінком. Тому зазвичай намагаються обійти звинувачення і використати ситуацію для досягнення власних політичних цілей. Проте існує одна невелика проблема: більшість висунутих претензій і обвинувачень не мають жодного відношення до реальності.

На думку Володимира Ар'єва, негативним аспектом є те, що наші компанії брали кредити у державних і міжнародних фінансових установ. Це пов'язується з тим, що Максим Козицький обіймає посаду голови Львівської ОВА. Проте я маю зовсім іншу точку зору. Кредитування – це питання ділової репутації та кредитної історії, і наша вона бездоганна.

Короткий огляд. У 2012 році наша компанія "Еко-Оптіма" отримала проєктне фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це стало першим в Україні проєктом, що отримав підтримку в рамках програми ЄБРР з розвитку відновлюваної енергетики. В подальшому ми продовжували реалізацію проєктів, які отримували фінансування від ЄБРР, Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), Інвестиційного фонду уряду Данії (IFU, тепер відомого як Impact Fund Denmark) та Австрійського банку розвитку (OeEB). Ця співпраця була підтримана багаторічною роботою, численними реалізованими ініціативами та виконаними зобов'язаннями. Важливо відзначити, що кредити, про які йдеться, ми погасили достроково вже після початку повномасштабного вторгнення.

Народний депутат повинен бути задоволений тим, що в умовах великої війни українські банки підтримують вітчизняний бізнес через кредитування. Саме так функціонує і прогресує здорова економіка. Можу ще більше вразити пана Володимира: наша компанія неодноразово оголошувала тендер, в якому українські банки — і приватні, і державні — змагалися за можливість надати нам фінансування. В результаті перемогу здобув приватний банк.

Інший факт, який щоразу подається як "розслідування" і "викриття", - це колишня співпраця наших партнерів - чеської енергетичної групи "MND" - з росіянами. Це не секрет, що до 2022 року європейці мали інфраструктурні проєкти з росіянами, особливо в енергетиці. Так працювали не лише підприємці з ЄС, але й з України. Енергетична співпраця з росіянами була як на рівні держав, так і на рівні різноманітних бізнесів. Після початку повномасштабної війни наші чеські партнери вийшли з усіх спільних проєктів з росіянами і зосередилися на українському ринку, в який успішно інвестують мільярди. Все це вже багато разів перевірялося відповідальними органами. Та для "розслідувачів" це нічого не значить, адже є можливість робити "скріни" з реєстрів, які виглядають таємниче, і подавати "секрет Полішинеля" як велике викриття.

Третій блок звинувачень стосується доріг у Львівській області. Нібито обласна адміністрація будує дороги там, де група "Західнадрасервіс" має вітрові станції. Володимир Ар'єв згадує про дорогу, яка будувалася в районі, де географічно знаходиться Орівська ВЕС. На жаль, знову "помилка". Згадана депутатом дорога не має ніякого відношення до Орівської ВЕС. Натомість для будівництва цієї ВЕС наше підприємство побудувало іншу дорогу завдовжки 7,5 кілометра, вклавши в це 74,8 мільйона гривень. Цьому є документальне підтвердження.

Протягом каденції голови ОВА Максима Козицького на Львівщині було зведено та відремонтовано сотні кілометрів доріг. Кожен може оцінити прозорість цього процесу та якість виконаних робіт. Варто зазначити, що вартість одного кілометра є однією з найнижчих в Україні, і ця інформація є доступною для всіх. Я відчуваю гордість за свого сина, який, віддаючись справі, жертвує своїм особистим часом і продовжує служити на благо громади та держави.

Існує ще один, четвертий аргумент від пана Володимира, але тут важко щось додати. Йдеться про меморандум, укладений між Львівською обласною військовою адміністрацією та чеською компанією "MND", яка реалізує ряд соціальних ініціатив, зокрема спрямованих на підтримку ветеранів, у Львівській області. Навіть важко знайти слова для пояснення цього. Львівська ОВА підписує угоду з міжнародним інвестором, який готовий вкласти кошти в соціальні проекти на Львівщині, і це чомусь подається як щось ганебне.

До речі, варто згадати про меморандуми. Нещодавно MND Group, яка є частиною міжнародної інвестиційної групи KKCG, уклала меморандум про співпрацю з НАК "Нафтогаз України". Цей документ передбачає участь MND Group у трьох угодах щодо розподілу продукції, укладених між українським урядом та "Укргазвидобуванням". Детальнішу інформацію про меморандум можна знайти за посиланням: https://interfax.com.ua/news/economic/1207536.html.

Бачимо, що у інвестиціях і співпраці з відповідальними партнерами з "MND" зацікавлена не лише Львівська область, але і "Нафтогаз". Загадкою залишається лише позиція народного депутата, який вважає, що це погано.

Що в підсумку ми отримуємо?

1) Чесько-українське підприємство виграє дозвіл на видобуток вітчизняного газу й сплачує за це близько 90 мільйонів гривень в український бюджет. Ще 177 мільйонів інвестує у дослідження площі.

2) Видобуток заплановано в Полтавській області, де присутній український газ, однак інфраструктура для видобування систематично руйнується внаслідок дій російських агресорів. Незважаючи на численні труднощі, ми продовжуємо працювати в цьому регіоні, оскільки усвідомлюємо свою відповідальність перед суспільством і державою.

3) Внаслідок російських нападів на підприємства, фінансові збитки для України досягли значних масштабів. Ці показники постійно зростають. Наша країна як ніколи потребує потужного місцевого бізнесу та інвестицій.

4) Одночасно існують сили, які намагаються завдати удару по відповідальному бізнесу. Ситуація виглядає так: якщо ракета вас не досягне, то ми будемо знищувати вашу репутацію та перешкоджати вашій діяльності.

5) Бізнесу ставлять "шлагбаум" і недвозначно натякають, що ренту має отримувати не лише держав та громади, але і місцеві "ділки" , які через різні схеми віджали полтавські підприємства і землі.

6) Ми звертаємося до спеціальної постанови уряду, яка регулює спрощений видобуток природних ресурсів під час воєнного стану. Спеціальний дозвіл був отриманий ще у 2021 році. Наступний 2027 рік вже на підході, а жоден кубометр газу з Жуківської площі досі не був видобутий ані державою, ані громадянами.

7) Проти нас запускають масштабну інформаційну атаку. Проросійські сайти і сторінки, які веде псевдопатріот з Полтави, чия дружина (за збігом обставин, мабуть) є стороною конфлікту, видають серію маніпулятивних текстів і фальсифікованих звинувачень.

8) Одночасно надсилають численні скарги та заяви до всіх можливих правоохоронних органів, намагаючись перешкодити нашій легітимній діяльності. Вони чинять тиск і висловлюють погрози.

9) Одночасно, схоже, за гроші розповсюджують свої тексти по десятках анонімних телеграм-каналів, серед яких є і мільйонники. Тиражують усе це на сумнівних сайтах.

10) Можливо, це випадковість, а можливо, й ні, але до цієї кампанії залучають авторитетне видання та народного депутата, які з незрозумілих причин не звертають уваги на комерційні інтереси ініціатора та джерела конфлікту.

Зараз ми у цьому місці.

Я вже багато років займаюся бізнесом в Україні, тому мене важко чимось здивувати чи вразити. Проте слід пам'ятати, що це питання не лише особисте. Важливим аспектом цього конфлікту є репутація європейських інвесторів, яку намагаються підривати. Варто зазначити, що Чехія - це країна, яка приймала наших громадян та надавала військову допомогу у найскладніші часи. Ми вдячні їм і завжди будемо пам’ятати про підтримку наших друзів.

Маю надію, що ми проявимо достатньо розуму, аби не піддаватися на безпідставні звинувачення тих, хто під виглядом псевдопатріотизму приховує свої комерційні інтереси. Сподіваюся, що державні установи виконуватимуть свої обов'язки, гарантуючи верховенство закону та захищаючи сумлінний бізнес.

Я завжди був переконаний, що вкладення в українську енергетику є інвестицією в майбутнє нашої країни та її народу. Наша компанія продовжить працювати над зміцненням енергетичної незалежності України, незважаючи на всі виклики, адже забезпечення захисту й збереження держави — це наш святий обов'язок перед наступними поколіннями.

#

Читайте також