Коли відзначатимемо весняне рівнодення у 2025 році: точна дата та його значення з астрологічної і народної перспективи.

Весняне рівнодення — це завжди чудовий момент. Він символізує повне відновлення природи та наближення справжнього тепла. Після цього дня світло триває довше, а темрява поступається місцем дням.

Весняне рівнодення 2025 року в Україні відбудеться в четвер, 20 березня, о 11:01 за східноєвропейським часом. У цей момент Сонце перетне небесний екватор, що призведе до однакової тривалості дня та ночі. Інформацію надає ТСН, посилаючись на Контракти.UA.

Весняне рівнодення вже давно вважається знаком початку астрономічної весни, коли дні починають подовжуватися, а природа поволі прокидається від зимового сну.

Торік весняне рівнодення було 20 березня, але на кілька годин раніше - близько 5-ї ранку. 2007 року воно припало на 21 березня, як і 2003-го. Чому ж дата й час змінюються? Щоб це зрозуміти, варто поглянути на григоріанський календар. Він передбачає, що рік триває 365 днів, але насправді повний оберт Землі навколо Сонця займає 365 днів, 5 годин і 48 хвилин.

Щоб компенсувати цю різницю, кожні чотири роки додають один додатковий день - високосний. Це й викликає зсув дат і часу рівнодення. Наприклад, наступне весняне рівнодення, яке припаде на 21 березня, очікується лише 2102 року, а рівнодення, що відбудеться 19 березня, прогнозується на 2044 рік згідно з календарем, складеним IMCCE (Інститут небесної механіки та обчислень).

Згідно з поясненнями CNN, слово "рівнодення" походить від латинського терміна "equinoxium", що перекладається як "рівність дня та ночі". Це період року, коли тривалість дня та ночі практично однакова в обох півкулях - Північній і Південній, як зазначає National Geographic.

Чим більше ми віддаляємося від екватора, тим довшим стає період світлового часу протягом доби. Дослідники зазначають, що майже рівна тривалість дня і ночі під час рівнодення зумовлена тим, що момент початку дня визначається появою краю сонячного диска над горизонтом, а не його центром.

Завдяки значному кутовому діаметру Сонця та явищу рефракції (заломлення світла в атмосфері, що викликає ілюзію зміщення небесних об'єктів), тривалість дня під час рівнодення завжди дещо перевищує 12 годин, а ніч, відповідно, трохи коротша. Реакція атмосфери дозволяє Сонцю з'являтися над горизонтом, навіть коли насправді його положення знаходиться нижче цього рівня.

Рівнодення відбувається двічі на рік: весняне у березні та осіннє у вересні. У ці моменти Сонце розташоване прямо над екватором, і його промені падають перпендикулярно до поверхні нашої планети. Як у Північній, так і в Південній півкулях промені освітлюють земну поверхню під однаковими кутами, що призводить до того, що по всій Землі, за винятком полюсів, день і ніч тривають рівно 12 годин. Саме під час весняного та осіннього рівнодення Сонце сходить точно на сході і заходить на заході. Якщо в ці дні стати на екватор, можна спостерігати, як Сонце проходить прямо над головою.

Наші предки відзначали Новий рік навесні, спостерігаючи за березневим рівноденням. Усе в їхньому житті було тісно пов'язане з рухом Сонця. Прийняття християнства призвело до змін у календарі: спочатку святкування Нового року відбувалося у вересні, а згодом було перенесено на 1 січня. Незважаючи на ці трансформації, деякі традиційні обряди збереглися й досі. Наприклад, у знаменитій пісні "Щедрик" згадується "ластівочка".

Сьогодні весняне рівнодення співпадає зі святом Сорока святих мучеників (22 березня), і деякі традиції, на думку дослідників, трансформувалися з язичницьких у християнські. Наприклад, наші предки випікали 40 жайворонків - фігурки пташок із тіста, які символізували весну. Пташок чіпляли на палички та роздавали дітям, які бігали селом, ставали на пагорби чи лавки, щоб "наблизити" жайворонків до неба. Діти під час цього обряду співали заклички. Після ритуалу пташок з'їдали.

Рівнодення традиційно вважається значущою віхою в переході між сезонами, а також символом відновлення і нових починань, зауважує National Geographic.

У численних культурах березневе рівнодення асоціювалося із започаткуванням нового року. Наприклад, у стародавньому Вавилоні календарний рік розпочинався з першого повного місяця, що слідував за цим днем.

У кількох країнах весняне рівнодення вважається національним святом. Наприклад, в Японії це свято має офіційний статус і відзначається на рівні держави.

У єврейській традиції цей період відзначається святом Песах, що символізує визволення з єгипетського рабства. Песах розпочинається в ніч повного місяця, що слідує за весняним рівноденням.

В Китаї цього дня популярна гра, що має багатовікову історію: потрібно поставити яйце вертикально. За легендою, тим, кому це вдасться, обіцяна удача, повідомляє Visitbeijing.