Українська повстанська армія (УПА) була військово-політичною організацією, яка функціонувала на українських землях у період з 1942 по 1956 рік. Основною метою цього формування було проголошення незалежності України. Датою її заснування вважається 14 жовтня 1942 року.
Українська повстанська армія виникла шляхом консолідації численних збройних формувань націоналістичного спрямування під проводом ОУН(б). На 1944 рік у складі УПА налічувалося близько 40 тисяч бійців.
УПА боролася за незалежність та єдність Української держави, що повинна була охоплювати всі території, заселені українцями.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік - Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік - Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним - німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
Навіть після Другої світової війни УПА продовжувала ввести збройний опір. Бійці переховувалися у лісах. Криївки слугували таємним укриттям. У них розміщувалися шпиталі, друкарні, склади зброї, провіанту і навіть радіостанції.
Однією з останніх сутичок Української повстанської армії з військами НКВС став бій, мета якого полягала в блокуванні радянських військових колон, що прямували до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. Однак, за деякими джерелами, остання конфронтація між УПА та НКВС відбулася лише в 1967 році.
УПА воювала на два фронти - проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох.
Атаки частин УПА на німецькі військові формування, згідно з німецькими архівними матеріалами, продовжувалися до серпня 1944 року. Про збройний конфлікт між німцями та УПА також свідчать звіти радянських партизанів.
Російська Федерація та Польська Республіка
Радянська пропаганда очорнює УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У 2014 році Верховний суд Росії визнав УПА екстремістською організацією.
У Польщі існує значне негативне ставлення до УПА. У 2016 році польський парламент визнав дії бійців УПА проти польських громадян у Волині як геноцид.
Радіо Свобода постійно зосереджує свою увагу на подіях, що відбувалися на Волині в період Другої світової війни.
У Волині в той період активно діяли не лише підрозділи УПА, а й формування "Бульби"-Боровця, "мельниківців" та численні отамани. Крім того, тут перебували німецькі каральні загони та поліційні підрозділи, до складу яких входили як українці, так і поляки, а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські - 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам'яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Усі президенти України, і чинний президент Володимир Зеленський, вшановували пам'ять жертв Волинської трагедії.
Але у червні 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький ініціював внесення у порядок денний засідання капітули питання про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким він був удостоєний у квітні 2023 року. Причиною стало те, що Володимир Зеленський присвоїв підрозділу ЗСУ найменування "імені Героїв УПА". А польські політики заявляли, що будуть блокувати вступ України в ЄС.
Ставлення до Української повстанської армії в Україні
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття Україною незалежності змінювалося по мірі відновлення історичної пам'яті: від переважного несприйняття в рамках радянського світогляду до визнання того факту, що вони боролися на два фронти за незалежність України.
З 2015 року воїни УПА отримали визнання як борці за незалежність України в ХХ столітті. У 2018 році Верховна Рада прийняла закон, який надає бійцям УПА статус учасників бойових дій.
З початком повномасштабної війни Росії проти України розуміння мети УПА ще більше зміцнилося. Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
#
