Литва не перетвориться на Словаччину? Міфи та загрози для України.

Петро Сійярто і Ремігіюс Жемайтайтіс | Зображення з фейсбук-акаунту Сійярто

Литва, яку в Україні традиційно сприймають як надійного союзника, наразі переживає політичну кризу, що може послабити її підтримку України. Про це в інтерв'ю редактору "Європейської правди" Юрію Панченку розповів литовський політолог і аналітик Вітаутас Бруверіс. Він підкреслив, що актуальна ситуація є не лише внутрішніми конфліктами, а й реальним викликом для зовнішньої політики Вільнюса.

Сучасну політичну ситуацію в Литві можна описати як кризу, яка набирає обертів. Більше того, ця криза, здається, стає все більш загрозливою. Інакше кажучи, в майбутньому нас очікують ще більші труднощі.

Головна причина цієї кризи - це друга за впливом політична сила (її навіть не варто називати партією, адже це проєкт під одну людину), яка називається "Зоря Нямунаса" (Nemuno Aušra). Цей політичний проєкт поводиться дуже агресивно, але одночасно - поступово розширює свій вплив. І тепер він уже торпедує головні напрямки литовської зовнішньої політики.

Що я маю на увазі? Спершу лідер цієї політичної сили Реміґіюс Жемайтайтіс взяв участь у виборах президента. Вже на цьому етапі він почав порушувати всі можливі табу, поширюючи яскраво проросійські, антиукраїнські, антизахідні, антиевропейські та антимериканські меседжі.

Звісно, тут також присутні антисемітські ідеї. Хоча він офіційно засуджував дії Ізраїлю в Газі, насправді він апелював до традиційного антисемітизму. І йому це вдалося.

Слід зазначити, що в Україні побутує дещо романтизований образ Литви - країни, яка вважається найбільш проукраїнською та повністю орієнтованою на захід, де не відбуваються ті ж процеси, що спостерігаються в Угорщині чи Словаччині.

Однак насправді такі ситуації цілком реальні і в Литві. У нас завжди існує електорат (на мою думку, це приблизно 30% тих, хто приходить на вибори), якого можна охарактеризувати як "вату" з різним ступенем м'якості.

Цей "ватний" електорат існував завжди, але сьогодні він переживає справжній підйом.

На даний момент "Зоря Нямунаса" є частиною правлячої коаліції і займає позицію другої за впливом партії в її складі. Використовуючи цю ситуацію, вони активно почали нападати на міністрів, які не викликають у них симпатії.

Спочатку їхня мішень стала міністерка оборони, а після її звільнення вони націлилися на нового об'єкта - відставку міністра закордонних справ.

До того ж, вони прикладають всі зусилля, аби викривити наш зовнішній курс.

Нещодавній скандал виник у той час, коли міністр закордонних справ Кястутіс Будріс був у США. В цей же день, в Литву нібито з приватною поїздкою прибув угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто. Він провів зустріч із Жемайтайтісом, де вони мали обід і навіть підписали кілька важливих документів.

Тепер усі звертаються до президента, прем'єр-міністра та керівників Соціал-демократичної партії з питаннями: що відбулося? Які дії вони вживатимуть далі? І найголовніше - чи мають намір щось змінювати у співпраці з таким коаліційним партнером? Проте, відповідей поки що немає.

"У нас існує криза лідерства, якою майстерно маніпулюють популісти," - підкреслив Бруверіс.

"Зоря Нямунаса" була створена в листопаді 2023 року Реміґіюсом Жемайтайтісом після його виключення з партії "Свобода та справедливість" через антисемітські висловлювання. Цю інформацію підтверджують різноманітні енциклопедичні джерела, а також аналізи, розміщені в медіа, таких як LRT і The New York Times. 42-річний юрист та колишній депутат Сейму з 2009 року, Жемайтайтіс відомий своєю популістською риторику, яка містить антизахідні, антиєвропейські, антиамериканські, проросійські, антиукраїнські та антисемітські тези. У квітні 2024 року Конституційний суд Литви визнав, що його пости в соціальних мережах, в яких він розпалював ненависть до євреїв і применшував важливість Голокосту, порушують депутатську присягу, що призвело до його відставки перед імпічментом. У вересні 2024 року Жемайтайтіс постане перед кримінальним судом за звинуваченнями у розпалюванні ворожнечі та провокації нетерпимості до євреїв. Попри це, на парламентських виборах у жовтні 2024 року "Зоря Нямунаса" отримала близько 15% голосів, здобувши 20 місць у 141-місному Сеймі, ставши важливим гравцем у формуванні коаліції. Лідер партії заперечує звинувачення в антисемітизмі, надіславши листа послам НАТО, ЄС і Ізраїлю у листопаді 2024 року з поясненнями, що його висловлювання не є антисемітськими. У Литві в листопаді 2024 року відбулися протести проти інтеграції партії в уряд, а США та Німеччина засудили цей крок, вважаючи його загрозою спільним цінностям.

Чому "Зоря Нямунаса" опинилася в коаліції? Перш за все, це сталося для того, щоб соціал-демократи, які вийшли переможцями на виборах, забезпечили собі надійну більшість.

Проте більш показово - чому її залишили в коаліції після нещодавнього переформатування. Тут зіграла логіка політичних джунглів.

"Демократи" (офіційна назва "Демократичний союз 'В ім'я Литви'") та їхній керівник, колишній прем'єр Саулюс Скверняліс, на думку представників соціал-демократів, проявляли надмірну агресію та недоброзичливість під час попередньої політичної кризи. Це трапилося, коли прем'єр Ґінтаутас Палуцкас опинився в епіцентрі корупційних скандалів, і стало очевидно, що його відставка — лише питання часу.

У цій ситуації Скверняліс ухвалив рішення скористатися ситуацією на свою користь, що є абсолютно зрозумілим кроком з його сторони. Однак соціал-демократи вважали, що його дії заслуговують на покарання, тому виключили "Демократів" з коаліції.

А на місце "Демократів" запросили Союз зелених та селян - партію лівого спектра, яку вони вважали більш зручною для себе.

І це також був хибний крок, адже ця партія має у своєму складі політиків-популістів, ідеологічно подібних до "Зорі Нямунаса".

Ці політики, які здобули популярність під час пандемії завдяки своїй позиції проти вакцинації, тепер виступають з новими ідеями: вони підтримують гомофобні погляди, антимігрантські настрої та, безумовно, антиукраїнські тези.

Один із керівників цієї фракції у Сеймі, колишній юрист Іґнас Веґеле, нині проводить активну кампанію проти українського прапора – як у парламентських залах, так і в державних установах.

А на додачу, разом із "зеленими селянами" до коаліції потрапила маленька, але абсолютно пропутінська партія "Виборча акція поляків".

Литва має свою унікальність у тому, що польська меншина в нашій країні проявляє проросійські та антизахідні настрої. Ця партія завжди відзначалася такими ідеями, хоча раніше не виявляла такої агресивності, як тепер це робить "Зоря Нямунаса".

Після зміни структури коаліції тиск з боку популістів на уряд став ще більш інтенсивним.

Соціал-демократи мали можливість без труднощів створити уряд меншості та управляти, отримуючи підтримку від інших політичних сил. Однак вони вирішили віддати перевагу співпраці з популістами.

Цей крок визнають помилковим не тільки я та інші експерти з політики. Багато людей всередині Соціал-демократичної партії поділяють цю думку. Вони також вважають, що настав час виключити Жемайтайтіса з коаліції, оскільки його дії не зупиняться, а ситуація лише погіршиться.

"І це дійсно так - ми поступово, але невпинно рухаємося у напрямку Угорщини та Словаччини," - додав Бруверіс.

31 липня 2025 року Палуцкас подав у відставку у зв'язку з обвинуваченнями в корупції, які стосувалися бізнес-інтересів його родини, а також через невиконання рішення про сплату штрафу в розмірі 16 500 євро за кримінальну справу 2012 року. Це викликало масові протестні акції та тиск з боку президента Ґітанаса Наусєди, про що повідомляли агенції Reuters і The New York Times.

Веґеле, 50-річний юрист, колишній президент Литовської колегії адвокатів (2014-2022), відомий своєю опозицією до COVID-обмежень, підтримкою одностатевих партнерств "в принципі", але проти "пропаганди ЛГБТК+", та критикою антикитайської політики уряду. У жовтні 2025 року він офіційно звернувся до адміністрації Сейму з вимогою пояснити, на підставі якого документа український прапор висить поруч з литовським у залі парламенту, називаючи це "менкшенням державних символів", як повідомляли LRT та інші литовські ЗМІ. Він також заявляв, що якщо Україна не переможе Росію, то повинна шукати "мир через переговори", і критикував прозорість зборів коштів на користь Києва. Ця кампанія приєдналася до ширшого скандалу в Міністерстві культури, де 2 жовтня 2025 року український прапор тимчасово прибрали з прес-залу під час прибирання, що викликало обурення та порівняння з "зникненням символів підтримки". Тодішній міністр культури Іґнотас Адомавічюс (Ignotas Adomavičius), делегований від "Зорі Нямунаса", назвав питання про приналежність Криму "провокаційним" і не зміг одразу відповісти, що призвело до його відставки 3 жовтня 2025 року після дев'яти днів на посаді через протести культурної спільноти та заяву прем'єр-міністра Інґи Руґінієне про звільнення. Попередній міністр культури Сімонас Кайріс (Simonas Kairys), призначений у грудні 2020 року, активно підтримував боротьбу з російською дезінформацією та культурну співпрацю з Україною, наголошуючи на історичній пам'яті про радянську окупацію, як зазначено в інтерв'ю France 24 від березня 2024 року.

У поточному уряді стверджують, що зовнішній курс Литви залишається стабільним, а пріоритетом є підтримка України. Це твердження можна вважати як правдивим, так і спірним.

Офіційно в уряді стверджують, що ситуація залишається незмінною, і підтримка України не під загрозою. Прем'єр-міністр Інґа Руґінієне в рамках одного з перших закордонних візитів побувала в Києві. Підтримка України залишається на колишньому рівні.

Але проблема полягає в тому, що безпекова ситуація для нашого регіону погіршується. Росія вже агресивніше діє і проти країн-членів НАТО.

У цій ситуації Литва, яка є однією з найактивніших прихильниць України, повинна проявити ще більшу ініціативу. Їй необхідно розробляти нові наративи і бути готовою до чітких комунікацій з нашими західними партнерами, Україною та власним населенням.

Необхідно, щоб влада мала ясне уявлення про дії в кожному з можливих випадків.

Однак у нас відсутнє все це, наш курс перетворюється на дедалі більшу порожнечу та декларативність. Це найгірше, що може статися.

Спочатку це робили контрабандисти, потім Лукашенко побачив, що це можна використати і тиснути на Литву. Так саме, як він використав мігрантів для тиску на Захід.

Однак литовська влада тривалий час не могла ухвалити рішення щодо своїх дій. І ось тепер, коли уряд нарешті вирішив закрити кордон з Білоруссю, прагнучи отримати певний важіль впливу, Мінськ у відповідь вирішив захопити наших вантажників — близько тисячі осіб, які на даний момент перебувають у Білорусі фактично в ролі заручників.

Наш уряд не врахував можливі наслідки і тепер опинився в ситуації, коли не знає, як реагувати і чим підтримати тих, хто став заручниками.

Ця ситуація, до речі, спричинила бурхливі обговорення в суспільстві. Одна група людей стверджує: "Цим водіям саме так і треба", адже є очевидні докази того, що вони сприяли обходу західних санкцій.

Однак інша частина суспільства висловлює думку: "Це дійсно так, але цим людям все ж потрібно знайти спосіб надання допомоги". Водночас жоден з них не має чіткої відповіді на питання, як це зробити, - зазначив політолог.

29 жовтня 2025 року Литва прийняла рішення закрити два останні пункти пропуску на кордоні з Білоруссю — Мядінінкай та Шумскас — до 30 листопада. Це стало відповіддю на порушення повітряного простору з боку метеозондів, які перевозили контрабандні сигарети, що призвело до зупинки авіарейсів у Вільнюсі, про що повідомляли AFP та The Moscow Times. В результаті цього понад 2000 литовських вантажівок опинилися заблокованими в Білорусі, а водії відчувають себе "заручниками" ситуації, оскільки їхні вантажі псуються, як зазначив голова Литовської національної асоціації перевізників Ерландас Мікенас в інтерв'ю Radio Free Europe/Radio Liberty. 10 листопада 2025 року президент Білорусі Олександр Лукашенко пригрозив конфіскувати понад тисячу вантажівок, в той час як Міністерство закордонних справ Білорусі повідомило про "захист" транспортних засобів, перемістивши їх на парковки біля пунктів "Кам'яний Лог" та "Беняконі". Литва також розглядає можливість обмеження залізничних перевезень товарів з Білорусі.

Глава держави міг уникнути поточної ситуації. Він мав можливість наполягти на тому, що "Зорю Нямунаса" слід ізолювати, а не включати до коаліції.

Проте існує один важливий аспект. Президент Науседа виявляє відразу до консервативної партії, особливо до їхнього колишнього лідера — ексглави Міністерства закордонних справ Ґабріелюса Ландсберґіса. Саме тому він прагне якомога швидше створити коаліцію, навіть якщо з "Зорею", щоб виключити будь-яку можливість для консерваторів впливати на новий уряд.

Виходом із цієї ситуації можуть стати дострокові вибори. На мою думку, цей варіант є цілком реальним. Однак, згідно з нашою конституцією, реалізувати його буде досить складно. Для цього необхідно, щоб більшість депутатів підтримала ідею проведення перевиборів. І, звісно, депутати не прагнуть до нових виборчих перегонів.

Щоб вони ухвалили таке рішення, необхідно, щоб виникла особлива ситуація. Це не повинно бути просто звичайне корупційне прояви. Можливо, мова йде про скандал, пов'язаний із впливом Росії на уряд і коаліцію.

Я не бажаю, як деякі політики, вбачати російський слід у всіх наших проблемах — часто ми самостійно справляємося з ними. Однак у випадку з "Зорею Нямунаса" в мене є чітке переконання, що тут не обійшлося без російського втручання.

Звичайні литовські популісти звикли діяти інакше – їх переважно цікавлять фінансові питання. Крім того, їхня поведінка ніколи не відзначалася такою агресивністю.

В даний момент "Зоря Нямунаса" націлилася на всіх міністрів, які підтримують проукраїнську та прозахідну політику.

Або ж можна вважати цю зустріч із Сійярто фактично терористичним посяганням на зовнішню політику держави.

А також, ми все ще маємо безліч невідомого. Зокрема, у Сеймі наразі очікують на проект бюджету, який має велике значення для нас, оскільки він пропонує збільшення фінансування в сфері оборони.

Схоже, що "Зоря" може застосувати шантаж щодо соціал-демократів, натякаючи на можливу блокаду бюджету.

Саме тому я кажу, що далі буде тільки гірше. І найгірше, що на горизонті не видно нічого, що може це зупинити", - підсумував Вітаутас Бруверіс.

Президент Наусєда пізніше визнав, що рішення про приєднання "Зорі Нямунаса" до коаліції було помилковим, про що свідчать його заяви з липня 2025 року.