Мирні акції в Німеччині: які вимоги висувають німецькі прихильники миру?

3 жовтня у Берліні відбудеться черговий марш проти воєн та мілітаризму. Хто організовує подібні демонстрації в Німеччині і чого домагаються їхні учасники?

У п'ятницю, 3 жовтня, в Берліні та Штутгарті мають відбутися великі демонстрації за мир. Їхні учасники вимагатимуть від уряду ФРН докладати зусиль щодо досягнення миру в гарячих точках. Марш у столиці Німеччини стане черговим у серії демонстрацій, які організовують ліві сили. Кількість демонстрантів з кожним разом стає дедалі більшою. Учасники демонстрацій і політологи розповіли DW про перспективи нового німецького руху за мир.

Одна з перших акцій із гаслами за мир відбулася в Берліні 13 вересня. Тоді понад десять тисяч людей зібралися біля всесвітньо відомих Бранденбурзьких воріт. Однією з тем тоді була і війна Росії проти України.

Найяскравішою постаттю на заході стала лідерка лівої політичної течії Сара Ваґенкнехт, яка виступила ініціатором акції та очолила новостворену в 2024 році партію "Союз Сари Ваґенкнехт". Також на сцені з'явилися численні відомі особистості з німецького шоу-бізнесу, серед яких актор Дітер Галлерфорден, музикант Петер Маффей, а також репери Массів і Бауза.

Також зверніть увагу: Німецький історик Карл Шлеґель висловив свою критику щодо пацифістських поглядів у Німеччині.

Біля Бранденбурзьких воріт зібралася різноманітна група людей, що об'єдналася навколо спільних вимог до уряду ФРН: активна та переконлива підтримка мирних переговорів, як на Близькому Сході, так і в Україні. Учасники акції також закликали до повного зупинення німецьких постачань зброї в регіони, де тривають збройні конфлікти.

"Ми зібралися тут, щоб висловити наш протест проти безжальних війн у світі," - підкреслила Сара Ваґенкнехт. - "Ми також рішуче засуджуємо жахливу різанину, вчинену ХАМАСом, та викрадення заручників." Проте, вона наголосила, що нічого з цього не може виправдати дії, "які включають безцеремонні бомбардування, вбивства, голод та вигнання двох мільйонів мешканців Гази, серед яких половина - діти."

Ця подія стала початком великої низки демонстрацій, які намічені на найближчий період. Спостерігачі задаються питанням, чи не виникає тут новий мирний рух, до якого згодом можуть приєднатися ще більше учасників на вулицях.

Схоже на події 1980-х, коли в Західній Німеччині пів мільйона людей вийшли на вулиці Бонна, протестуючи проти загрози ядерної війни. Або ж на 2003 рік, коли така ж кількість демонстрантів зібралася в Берліні, виступаючи проти війни в Іраку.

Янніс Ґрімм, дослідник миру та конфліктів з Вільного університету Берліна, вважає, що в Німеччині може виникнути новий масштабний рух. Він підкреслює, що наразі існує безліч організацій, але вони занадто фрагментовані. "Вони поки не мають єдиної платформи", - зазначив він у розмові з DW.

"Сьогоднішні обставини суттєво відрізняються від тих, що спостерігалися під час мобілізаційних акцій проти війни в Іраку чи в контексті класичного мирного руху. Актуальний рух наразі виглядає досить фрагментованим. Проте це не виключає можливості його розвитку в майбутньому", - зазначає Ґрімм.

Приклад Сари Ваґенкнехт демонструє, наскільки сучасні протести ще не стали єдиним рухом за мир. У 2023 році, через рік після початку війни в Україні, вона спільно з феміністкою Аліс Шварцер організувала мітинг. В той час критики закидали їм надмірне розуміння поглядів Кремля або навіть симпатії до президента Росії Володимира Путіна.

Останні мітинги, які організовувала Ваґенкнехт, продовжують викликати суперечки. Президент Центральної ради євреїв Німеччини Йозеф Шустер (Josef Schuster) звинуватив її в тому, що вона "популістськими заявами підживлює в Німеччині ненависть до Ізраїлю".

Голова Лівої партії Ян ван Акен (Jan van Aken) не йде так далеко, як інші, але в інтерв'ю DW він також висловлює незадоволення діями Ваґенкнехт: "На мій погляд, політична діяльність повинна охоплювати якомога більше людей. Орієнтація лише на невелику групу людей для мене не є справжньою політикою".

Свою акцію, що відбулася в Берліні 27 вересня, ван Акен і його партія сприймають по-іншому: "Ми свідомо сформували альянс з неурядовими організаціями та палестинськими групами. Адже необхідно об'єднувати зусилля критично налаштованих ізраїльтян та євреїв з Ізраїлю".

Чи спрацює ця концепція, голова Лівої партії поки що не знає. За його словами, він виріс за часів руху за мир 1980-х років. Акен вважає, що темою, яка може мобілізувати багатьох, могло би стати питання повернення військового обов'язку: "Це може викликати велику активність, адже питання безпосередньо стосується безлічі молодих людей - можливо, саме тому вони теж вийдуть на вулицю".

Розрахунок ван Акена напередодні протесту частково виправдався: протест, що зародився в інтернеті, вийшов на вулиці столиці Німеччини. Його онлайн-петиція проти військового обов'язку напередодні протесту набрала 70 тисяч підписів, а на саму акцію, за різними даними, вийшли від 60 тисяч до 100 тисяч осіб.

Ліва партія вважає тему військового обов'язку однією з найважливіших на сьогоднішній день. "Ми перебуваємо у критичному моменті, коли вирішується, яке майбутнє має мілітаризм у Німеччині", - зазначає голова партії ван Акен. За його словами, останні 40 років його зростання вдавалося стримувати. "Німеччина - абсолютно пацифістська країна. Але зараз ситуація змінюється", - стверджує політик.

Дослідник миру і конфліктів Янніс Ґрімм також вважає можливим зростання протестів проти мілітаризації, а особливо проти повернення військового обов'язку. Причому партія "Союз 90/Зелені" вже не відіграватиме в цьому значної ролі, хоча багато її членів, як і раніше, дотримуються пацифістських поглядів. Ця партія на ранньому етапі свого існування навіть виступала за розпуск НАТО.

На думку Ґрімма, у зелених інше розуміння мирної політики. Багато хто з них вирішив, що "повна відмова від будь-якого виду насильства і мілітаризму теж не захищає права людини і міжнародне право у світі", констатує він.

У 1980-х роках екологічні активісти становили основну силу об'єднаного мирного руху. Сьогодні ж ця спільнота суттєво фрагментована. На перший план виходять переважно ліві групи та "Союз Сари Ваґенкнехт", який відійшов від основного руху. Як зазначає Ґрімм, "ситуація склалася така, що наразі немає жодної партії, яка б взаємодіяла з вуличними протестами".

Очікується, що акція, запланована на 3 жовтня — у День німецької єдності — може залучити рекордну кількість учасників. Протести відбудуться одночасно в Берліні та Штутгарті. Більше ніж чотириста ініціатив, організацій і політичних партій закликали долучитися до заходу під гаслом "Ніколи більше мілітаризму! Відстоюємо мир!".