В Україні схвалили список із 7736 релігійних організацій, які матимуть можливість бронювати мобілізацію для всіх своїх священнослужителів. Цю інформацію оприлюднили Сухопутні війська Збройних сил України.
Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ) висловлює підтримку рішенню Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) про затвердження списку критично важливих релігійних організацій. Це рішення надає можливість бронювати військовозобов'язаних священнослужителів відповідно до Наказу № Н-82/11, виданого 6 червня 2025 року.
"Ми усвідомлюємо значущість релігійних організацій у наданні духовної підтримки громаді, особливо в часи військових конфліктів, і підтримуємо законодавчі ініціативи, які сприяють стабільному функціонуванню цих закладів", - зазначається у повідомленні.
Список затверджених організацій отримав схвалення від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. За їхніми даними, в Україні налічується 30 148 релігійних установ.
Релігійні організації не отримали exemption від мобілізації.
Наразі у Держслужбі етнополітики та свободи совісті "триває дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості першої з кількох тисяч релігійних організацій Української Православної Церкви - Київської митрополії УПЦ".
"Відтак перевірка на відповідність третьому критерію - щодо включення релігійної організації до переліку афілійованих з Російською Православною Церквою здійснюватиметься послідовно з урахуванням результатів дослідження щодо Київської митрополії УПЦ", - повідомляє ДЕЕС.
В результаті був складений фінальний список з 7 726 релігійних організацій, які отримали бронювання. У цей перелік не включено тисячі парафій УПЦ, проте він містить "Посольство Боже" під керівництвом Сандея Анделаджі та "Церкву Відродження" Володимира Мунтяна.
Громади Свідків Єгови та Товариство свідомості Крішни отримали офіційне визнання як "критично важливі для економічного розвитку та життєдіяльності українського населення", тоді як парафії Української православної церкви такого статусу не мають.
Диякон Української Православної Церкви Андрій Глущенко повідомляє, що зарезервованих священнослужителів:
Переважна більшість юридичних осіб Української православної церкви, таких як парафії, монастирі та єпархії, не здобули права на бронювання.
"На відміну від інших релігійних організацій, таких як ПЦУ, УГКЦ, РКЦ, баптисти, свідки Єгови, мусульмани, євреї, кришнаїти та навіть неоязичники, тисячі парафій УПЦ тепер позбавлені можливості отримувати державні гарантії для своїх священнослужителів щодо уникнення мобілізації", - зазначає диякон УПЦ Андрій Глущенко.
Він вважає, що ключова мета списку ДЕСС полягає в тому, щоб "підштовхнути якомога більше священнослужителів УПЦ до переходу в ПЦУ, при цьому разом із їх громадами, загрожуючи відправкою на фронт у випадку, якщо вони не погодяться".
Загальна кількість священнослужителів трьох найбільших конфесій України "грецького обряду" (УПЦ, ПЦУ, УГКЦ) наразі досягає приблизно 18000. При цьому близько половини з них належить до УПЦ. Проте, якщо виключити священників віком старше 60 років, а також тих, хто має відстрочку (наприклад, багатодітних батьків або осіб, що доглядають за родичами з інвалідністю), кількість кліриків УПЦ, які можуть бути мобілізовані, складе щонайменше 3000 осіб.
У багатьох селах України православне церковне життя концентрується буквально навколо кількох священнослужителів, а інколи навіть тільки на одному. Якщо він зникне, повністю припиняться всі служби в храмі. Мешканці залишаться без літургії, причастя, без сповіді та інших таїнств.
Підготовка священника в галузі богослов'я є складним і тривалим процесом. Семінарійне навчання становить базовий рівень освіти, який необхідно пройти кандидату на священнослужіння, і зазвичай займає чотири роки (бакалавр). Для досягнення вищих освітніх ступенів, таких як магістратура та подальші рівні, потрібно ще декілька років навчання.
Питання залучення православних священників до мобілізації в умовах війни має декілька важливих аспектів. Окрім морального виміру (вбивство під час збройного конфлікту), існують також правові та канонічні питання, а в контексті актуальної ситуації в нашій країні – церковно-політичні аспекти, які є найбільш критичними та складними.
Православна Церква беззаперечно визнає право мирян брати участь у військовій службі та бойових діях. Проте священнослужителі цієї конфесії, безумовно, є тими, для кого виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням. Таким чином, відповідно до буквального тлумачення Конституції України, для них військова служба має бути замінена на альтернативні форми служби.
Мобілізація священників "проросійської" УПЦ уже триває. Панотці цілком згодні з проходженням військової служби, за винятком лише одного - безпосередньої участі в бойових діях і вбивства ворожих солдатів. З іншого боку, священики ПЦУ чи УГКЦ на фронті зазвичай виконують функції капеланів.
Останнім часом УПЦ стає об'єктом формування негативного іміджу. Всіх її священнослужителів без винятку називають "зрадниками, українофобами, гундяєвцями та агентами ФСБ".
З іншого боку, чи не варто було б направити їх на фронт з зброєю, аби вони там мали змогу продемонструвати свою відданість Україні?
Нагадаємо, що Верховний Суд постановив, що громадяни України не підлягатимуть відповідальності за ухилення від призову, якщо доведуть членство у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.
#Греція #Східна Православна Церква #Юдаїзм #Федеральна служба безпеки #Збройні сили України #Мусульмани #Ренесанс #Мобілізація #Російська православна церква #Військова служба #Українська Греко-Католицька Церква #Православна Церква України #Монастир #Ксьондз. #Парафія #Свідки Єгови #Релігійна організація #Диякон #Служитель (християнство) #Свобода думки #Сухопутні війська України #Баптисти #Єпархія #Київська митрополія #Андрій Глущенко #Державна служба України з етнополітики та свободи совісті #Пан Володимир Мунтян
