Київський лист — це один з найзагадковіших артефактів, що має відношення до початкової історії Києва. Вважається, що його походження належить до Х століття, і він є найстарішим справжнім письмовим документом, який був створений на території Давньої Русі.
Цей документ складено давньоєврейською мовою. Існує також ймовірність, що він має зв'язок з хазаро-іудейською спільнотою, що проживала в Києві. Більш детально про це розповів архітектор Дмитро Горбатюк.
Оригінал Київського листа знаходиться в бібліотеці Кембриджського університету у Великій Британії. Цей документ був привезений з Єгипту, де його виявили в колекції стародавніх єврейських рукописів в синагозі Бензра, розташованій у Старому Каїрі. Унікальний артефакт був відкритий американським істориком Норманом Голбом у 1962 році.
Документ, виконаний на пергаменті розмірами 14 на 22 сантиметри, містить оповідь про трагічну історію єврея, який потрапив до в'язниці місцевого правителя. Варто зазначити, що в тексті немає прямих згадок про хазарів, їхніх правителів або їхні титули. У нижній частині листа можна знайти загадкові символи, які історик Омелян Пріцак інтерпретував як тюркські руни, зокрема він розшифрував слово "тудун", що вказує на титул намісника в Хазарському каганаті. На основі цієї інтерпретації він запропонував гіпотезу, що Київ міг бути заснований як прикордонна фортеця хазарів у IX столітті.
Проте ця теорія породжує чимало запитів. По-перше, точний рік виникнення листа залишається предметом обговорення — палеографічні дослідження вказують на приблизний період від Х до початку XI століття, але архаїчний стиль письма ускладнює визначення точного часу. По-друге, назва міста "Київ" у документі частково розмита через пляму на пергаменті, що ускладнює її чітке тлумачення.
Кандидат історичних наук Олексій Комар зазначає, що жоден з символів у нижній частині листа не дає чітких доказів наявності хазарської рунічної писемності. Усередині цього тексту немає ані тюркських термінів, ані згадок про хазарів, а спроби їх розшифрування виявляються малоефективними.
Існування єврейської громади в Києві підтверджується й іншими джерелами. У "Повісті минулих літ" згадуються "жидівські ворота", що вели до Верхнього міста. Археологічні дослідження свідчать, що юдеї займалися ремісництвом і торгівлею, але точне місце їхнього проживання досі не встановлено. Імовірно, їхній квартал знаходився поза межами основного міста, можливо в районі сучасної обсерваторії Київського університету.
Археологічні дослідження свідчать про те, що хазарські кочівники виявилися в районі Києва в VII-VIII століттях, що підтверджують знайдені поховання воїнів поблизу міста. Однак немає підстав стверджувати, що Київ початково був заснований як хазарська фортеця. До X століття місто стало столицею Давньоруської держави, а вплив хозар поступово зменшувався.
Незважаючи на це, Київський лист є неповторним документом, який ілюструє багатогранне культурне минуле Києва та наявність єврейської громади в середньовічний період. Проте, він не слугує підтвердженням хазарських коренів міста. Натомість, цей документ вказує на те, що Київ виконував важливу роль як політичний і торговельний центр, де зливалися різноманітні народи та культури.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що київський князь знищив юдейську державу на українських землях. Але що спонукало Святослава розпочати війну проти хозар?
#Євреї #Мова іврит #Юдаїзм #Телеграф #Сполучене Королівство #Єгипет #Історія #Київська Русь #Північна та Південна Америка #Синагога #Фортеця #Артефакт #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Документ #Рукопис #Архітектор #Гіпотеза #Князь #Пергамент #Тюркські народи #Каїр #Археологічні дослідження #Святослав І #Київ #Хозари #Омелян Пріцак #Початковий літопис #Тюркські мови #Кочівник
