Яке значення має Успенський піст і які обмеження він накладає?
Перші згадки про Успенський піст зустрічаються у джерелах IX століття. Остаточно ж затвердив двотижневий період посту перед святом Успіння Константинопольський Собор у 1166 році.
Свою назву - Успенський - він отримав саме через те, що завершується у день вшанування Успіння Пресвятої Богородиці (15 серпня).
Тим часом починається цей піст у день свята Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього (1 серпня).
Перший день серпня за новоюліанським церковним календарем (джерело: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar)
Трохи раніше в інформаційному відділі Православної Церкви України повідомили, що Успенський піст є єдиним постом у церковному календарі, який присвячений Діві Марії.
За суворістю правил він подібний до Великого посту - вірні утримуються від споживання:
Деяке послаблення допускається на велике свято Преображення Господнього (6 серпня), коли дозволяється їсти рибу.
У час Успенського посту відзначається ряд значних релігійних свят:
Наступного ж дня після його завершення - 16 серпня - відзначається свято Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу (убруса) Господа Ісуса Христа.
Публікація ПЦУ щодо початку Успенського посту (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Історично, це свято має тісний зв'язок із звичаєм Константинопольської Церкви, яка розпочинала урочисті процесії в цей день, несучи частину Животворчого Древа, на якому було розп'ято Спасителя.
"Разом із хрещенням наші предки прийняли й літургійний устав Константинопольської Матері-Церкви, що стало основою для впровадження цього благочестивого звичаю, який вони пов’язували з вдячністю Богові за нові плоди землі", - зазначили в ПЦУ.
Ось чому в нашій культурі вже давно існує звичай приносити до храмів на освячення після Божественної літургії в це свято:
"Для духовного збагачення та фізичного благополуччя, а також на честь подяки Всевишньому за щедрі дари землі, які ми отримали цього року," - зазначили в Православній Церкві України.
1 серпня - значуща дата для українців (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Зазначимо, що Православна Церква проводить особливе богослужіння на честь святого Хреста тричі на рік:
Згідно з новоюліанським церковним календарем, яким послуговується нині ПЦУ, 1 серпня українці молитовно вшановують пам'ять:
"За свою віру в справжнього Бога постраждали ще в 166 році до народження Христового", - зазначили в Православній церкві України.
У перекладі з арамейської мова їхнє прізвище означає "молот", що символізує їхню непохитність і міцність у вірі.
У українців пояснили, що ці сповідники істини, що належали до Старого Завіту, жили в епоху правління жорстокого царя Антіоха, який через переслідування та покарання намагався примусити євреїв відмовитися від заповідей Божого Закону.
"Як не тиснув жорстокий цар, але брати пам'ятали настанови свого вчителя і ніяк не погоджувались порушити приписи Закону. За це їх віддали на страшні муки, вбиваючи одного за другим на очах у матері. Не витримало її серце, і біля тіл своїх синів віддала і вона Богові душу", - розповіли у ПЦУ.
Таким чином, героїчний вчинок братів Маккавеїв не пройшов даремно — він став джерелом натхнення для їхніх послідовників, які піднялися на боротьбу проти безбожного монарха, що закінчилося тріумфом і здобуттям перемоги.
"Сам цар Антіох зазнав важкої недуги і пішов з життя трагічним чином, підтвердивши всім правдивість думки про справедливий Божий Суд над тиранами та переслідувачами," - зазначили в ПЦУ.
За даними Православної церкви України, у церковному календарі не існує свят, відомих як "Маковія" або "Спас".
"Будучи обізнаними з народними традиціями, пам'ятаймо, що Спас - Спаситель наш Ісус Христос - Один, і не може бути "першим", "другим" чи "третім". І тим більше не може бути "медовим", "яблучним" чи "горіховим", - пояснили українцям.
Зазначається, що такі визначення свят виникли з давньої традиції приносити до храму на освячення перші достиглі плоди, які з’являлися в цей період, з метою:
Водночас вони не здатні замінити оригінальні назви свят.
"Невиправданим є прагнення знецінити їхній істинний зміст — пошану до Господа Ісуса Христа," — зазначили в ПЦУ.
На завершення українцям нагадали, що маленькі букети, з якими віряни сьогодні відвідують храми, також відомі як "маковійчики".
У той же час братів Маккавеїв не слід ототожнювати з "Маковією" чи "маковійчиками", незважаючи на схожість їхніх імен із словом "мак".
Відповідно до даних ПЦУ, звичай освячення не має жодного зв'язку з мучениками і виник набагато пізніше, ніж той час, коли "працювали та служили на Божій ниві брати Маккавеї".
"Нехай це свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього та пам'ять про сімох мучеників Маккавеїв надихають нас на стійкість у вірі та прагнення до перемоги. З Божою допомогою ми здобудемо перемогу! Слава Ісусу Христу!" - зазначили у Православній Церкві.
#Євреї #Календар #Східна Православна Церква #Боже. #Переглянутий юліанський календар #Ісусе. #Українці #Стамбул #Вдень #Арамейська #Православна Церква України #Віра #Храм #Піст #Успінський піст #Літургія #Хрещення #Вселенський Константинопольський Патріархат #Церковні свята #Великий піст #Успіння Богородиці #Яблучний Спас #Головна сторінка #Медовий Спас #Преображення Ісуса
