Довіряйте тільки перевіреним джерелам – підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!
Здавалося, що останнім часом відносини між Україною та Польщею знову набули позитивного розвитку, і Варшава запевняла, що буде підтримувати Київ у боротьбі з посиленням російських атак стільки, скільки це буде потрібно. Однак нещодавнє рішення Львівської обласної ради знову викликало різку реакцію у Польщі. Теми історичної пам'яті та внутрішньої політики знову опинилися в епіцентрі суперечок. Докладніше про це читайте у матеріалі "Телеграфу".
Отже, 20 жовтня Львівська обласна рада прийняла рішення проголосити 2027 рік роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії. Цим кроком регіон відзначить 120-річчя з дня народження обох діячів ОУН та 85-річчя від заснування УПА.
Як зазначив ініціатор законодавчої ініціативи, голова комісії депутатів з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета, це дасть можливість нарешті реалізувати пам'ятні заходи, які у 2022 році були зірвані через російське вторгнення.
Відповідь польської сторони не забарилася. Важливо враховувати глибокі розбіжності в інтерпретації подій Другої світової війни та делікатні аспекти спільної історії. Для польського суспільства та політичних кіл постаті ОУН і УПА тісно пов'язані з Волинською трагедією 1943-1944 років. В офіційних колах Польщі ці події вважаються геноцидом щодо польського населення, тоді як Українська повстанська армія сприймається як структура, відповідальна за масові вбивства мирних жителів.
"Це дурість. Це шкодить Україні, - так на постанову Львівської облради відреагував прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. - У Польщі ми не розуміємо таких дій, особливо з огляду на те, що вони передусім суперечать інтересам України". При цьому Туск не відноситься до антиукраїнського табору, і є одним зі стійких прихильників підтримки української сторони.
Він підкреслив, що раніше мав розмови з президентом України Володимиром Зеленським щодо історичних тем. Також він застеріг, що такі жести можуть ускладнити становище країн та політиків, які бажають налагодити тісні стосунки з Києвом.
Прем'єр підкреслив, що це рішення може слугувати додатковим підґрунтям для тих, хто виступає проти інтеграції України до Європейського Союзу.
"Якщо ті, хто виступає проти вступу України до ЄС, потребують аргументів, то депутати Львівської обласної ради надали їм таку можливість," - підкреслив прем'єр-міністр Польщі.
Утім, за інформацією нашого видання, на рівні ЄС польська сторона досі формально не блокувала жодних кроків України на шляху до євроінтеграції. У Брюсселі історичні суперечки зараз та в минулому розглядають здебільшого як "предмет для врегулювання на двосторонньому рівні".
Також джерела "Телеграфу" не підтверджують припинення військової допомоги з боку Варшави, про яку раніше повідомляли українські ЗМІ.
Цікаво, що глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський уже вніс ініціатора резолюції, обласного депутата Святослава Шеремету, до переліку осіб, яким заборонено в'їзд. Це передбачає п'ятирічну заборону на в'їзд і перебування в країнах Шенгенської угоди. Тим часом в польському дипломатичному відомстві повідомили, що Офіс Президента України запевнив Варшаву: рішення депутатів Львівської обласної ради про вшанування УПА не буде реалізоване. Варто зазначити, що сам документ вже видалено з офіційного сайту обласної ради.
Як зазначає в інтерв'ю "Телеграфу" колишній очільник Українського інституту національної пам'яті та народний депутат ВРУ Володимир В'ятрович, проголошення спеціального року для вшанування діячів визвольного руху на рівні обласних рад є звичайною практикою. Цей процес мав місце в Тернопільській, Рівненській та Львівській областях у різні роки.
Отже, він сприймає дії польських партнерів лише як політичну гру, що переслідує дві основні мети.
"По-перше, слід зазначити, що в Польщі тема Волині, на жаль, все ще використовується як інструмент для отримання політичних вигод. Як ви можете помітити, протягом кількох місяців це питання не піднімалося, і, очевидно, польські політики просто відчули нудьгу і вирішили знову його актуалізувати", - зазначає депутат.
Іншу причину він асоціює безпосередньо зі Святославом Шереметою, котрий, окрім депутатських обов'язків, очолює експедицію, що займається ексгумацією жертв Волинської трагедії.
"Кілька тижнів тому експедиція знайшла на території сучасної Східної Польщі, у селищі Ласків, місце масового поховання українців - жертв Армії Крайової, убитих у березні 1944 року. Очевидно, що рішення про заборону в'їзду для Шеремети як мінімум затримає або ж негативно позначиться на продовженні цих досліджень. Не відкидаю версії, що це й була одна з цілей цього скандалу", - зазначив нардеп.
Схожа ситуація трапилася у 2018 році, коли організація Шеремети виявила українців, яких поляки вбили у 1939 році на Верецькому перевалі в Закарпатті. Тоді також було заборонено в'їзд до сусідньої країни.
"Мені дуже прикро, що з боку представників української влади вищого рівня немає розуміння того, що це досить брудна політична гра, яку потрібно зупиняти. Нічого надзвичайного з українського боку не сталося, але це не заважає окремим польським політикам розпалювати зручний для них скандал.
Вони вважають за нормальне приносити польсько-українські стосунки в жертву своїм конкретним політичним інтересам", - каже Володимир В'ятрович.
Крім цього, в Польщі спостерігається суттєве "правішання" як політичного порядку денного, так і суспільства - що відображається й на позиції щодо України. Наприклад, напередодні виборів 2027 року оточення президента Польщі Кароля Навроцького веде переговори з командою скандального політика Гжегожа Брауна щодо створення спільного виборчого списку правих сил до польського Сенату. Браун - чинний депутат Європейського парламенту, якого неодноразово помічали в роздмухуванні антиукраїнських настроїв та трансляції кремлівських наративів.
Одним із найгучніших публічних перформансів Брауна стало зняття прапора України з купола на кургані Костюшка у Кракові. Прапор майорів там як знак солідарності польського народу з Україною. Браун зняв синьо-жовтий стяг і заявив, він перебував у "невідповідному місці" - свій допис у соцмережах політик супроводив хештегом "Стоп українізації Польщі".
У вересні цього року Браун продемонстрував руїни пам’ятника та місця поховання бійців УПА в Люблінському воєводстві, які загинули в зіткненні з НКВС у 1946 році.
"Традиції та практика українського геноциду, українського нацизму й бандерівського руху становлять велику небезпеку для всіх, для кожного... але особливо для поляків. Понад 100 тисяч - можливо, 200 тисяч - поляків були вбиті, знищені українцями під час Другої світової війни...
Таким чином, це становить серйозну загрозу. Ось чому я не підтримую фінансування київської влади з боку брюссельського уряду за рахунок коштів мого народу," - заявляв він, виступаючи на трибуні Європейського парламенту в Страсбурзі.
Євродепутат "відомий" і своїми антисемітськими витівками: 2023 року під час святкування Хануки в Сеймі Польщі Браун узяв вогнегасник і загасив свічки на ханукії, розпиливши порошок у приміщенні парламенту. Постраждала жінка, яка намагалася його зупинити. Згодом Брауну висунули обвинувачення, а в липні 2025 року прокуратура передала до суду обвинувальний акт за кількома епізодами, зокрема, цим.
Цього року політика звинуватили у публічному запереченні факту існування газових камер у нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау. В ході своїх виступів він стверджував, що "основи існування газових камер в Освенцимі є, на жаль, міфом", і додав, що це питання є "частиною квазірелігійного культу, пропагандистського наративу, який не підкріплений реальними фактами".
Проблема полягає не лише в Навроцькому, який готовий співпрацювати з відвертим українофобом і проросійським політиком, антисемітом Гжегожем Брауном.
Проблема полягає в тому, що навіть політичні опоненти, як-от Радослав Сікорський, намагаються апелювати до цього електорату, і їхнє поведінка теж стає більш правою. На мою думку, з політичної перспективи такі спроби з боку Сікорського та Туска є вкрай ризикованими. Вони ніколи не зможуть перевершити Навроцького в правих поглядах або бути більш українофобськими, ніж Браун. Проте, вони, тим не менш, сподіваються, що зможуть на цьому щось виграти, - зазначає Володимир В'ятрович у розмові з нашим виданням.
Він вважає, що задача української влади на всіх рівнях - вимагати рівності в стосунках між Україною і Польщею.
"Це потрібно обом сторонам. Якщо ж це не вдасться і, на жаль, одна сторона намагатиметься диктувати свої умови іншій, це буде на шкоду і Києву, і Варшаві. Польща зацікавлена в сильній, суб'єктній Україні, адже лише така Україна може стати надійним захистом від російської агресії.
Спроби польської сторони скористатися тим, що ми перебуваємо у війні, щоб нав'язати власні наративи, аби по суті обмежити український суверенітет, - врешті-решт обернуться катастрофою для самої Польщі", - підсумовує народний депутат.
#
