Пагутяк: Чи вдасться знайти 500 інтелектуалів-гуманістів сьогодні | Еспресо

Люди на кшталт мене, звичайні громадяни, можуть лише розмірковувати над різними подіями, що відбуваються в Україні та інших куточках світу.

От і я спробую замість того, щоб стрибати в каламутний потік, просто прихилитись до стовбура дерева на березі й спостерігати чергову, та не останню, хвилю стресу.

З 1991 року нас не перестає трясти, і причина цього криється в тому, що світ, піддавшись вірусу популізму, обрав короткочасні вигоди, нехтуючи майбутнім. Нині в масовій культурі домінують не ідеї про подорожі у космос, які могли б розширити свідомість і сприяти розвитку, а спливають на поверхню хтонічні істоти з минулого, які приваблюють інфантильні уми різного віку. Замість того, щоб дбати про спільний дім — нашу планету, котру нищать війни та безвідповідальне управління, панує філософія carpe diem — лови момент і хапай усе, що можеш забрати до своєї нірки. І тоді ти вважаєшся успішною особистістю, навіть якщо за твоєю спиною плаче в'язниця.

Безумовно, репутацію не можна придбати за гроші, але в епоху симуляцій це вже не є перешкодою. Спокуси завжди виглядають більш привабливо, тому злом так важко боротися. Навіть після щасливого фіналу, де добро перемагає у масовій культурі, завжди залишається натяк, що це не триватиме вічно.

Демократія стала родючим ґрунтом для тих, хто не має достатньо розумових і моральних якостей. Інших вона змушує відмовитися від своїх принципів і втрачає їхню силу, щоб вони не могли вистояти проти авторитетів, що представляють злочинців і психопатів, які користуються недоторканністю та високим соціальним статусом. Люди з порядними намірами не повинні за жодних обставин служити цим особам, про що свідчить Святе Письмо: "Блаженний чоловік, який не йде на раду нечестивих". Проте, на жаль, порядні люди все ж таки йдуть на таку службу, і часто або гинуть, або втрачають свою моральність, якщо в них є хоч крапля внутрішнього роз腐лення.

Ознайомтесь також: Зменшення комплексу меншовартості.

Ідеал всебічно розвиненої особистості, яка прагне до безперервного навчання, є непідмінним. У свій час, без Інтернету та стадіонів, 500 гуманістів з різних куточків Європи сформували цей образ, незважаючи на присутність загрозливих сил, таких як Війна, Моровиця, Голод і Невігластво. Колесо не винаходять двічі, а лише вдосконалюють, враховуючи сучасні умови. Гуманісти, спираючись на найкращі здобутки минулого, заклали основи цінностей, які в кінці XX – на початку XXI століття людство, на жаль, часто ігнорує, хоча й не забуває оцінювати давні артефакти у грошовому еквіваленті. Вони знайдуть своє місце в майбутніх бункерах, куди потраплять лише ті, хто здатен заплатити за своє виживання.

Ян Щасний Гербурт з Добромиля (1576-1616) вважається останнім представником епохи Відродження в Україні. Ця епоха, хоч і розпочалася пізніше і тривала недовго, залишила по собі значний спадок. Гербурт закликав своїх сучасників та співвітчизників "звільнити свої ноги від кайданів і надіти їх на серце". Це означало взяти на себе відповідальність не лише за власне життя, а й за добробут суспільства та людства в цілому. Він виступав проти покори сильнішим, закликаючи не приховувати свій інтелект серед нерозумних і не довірятися недолугим лідерам. Цей заклик до дії був простим, але вкрай важливим.

Сьогодні це стало відомим як "принципова позиція". У XIX столітті до цієї теми знову звернули увагу американські трансценденталісти, такі як Емерсон і Торо.

У 1960-х роках, після періоду Холодної війни, що дещо охолодила запальні уми, американський автор Кліффорд Саймак представив захопливу утопію під назвою "Кільце навколо сонця". У цій книзі він пропонував вирішення проблеми надмірного споживання шляхом створення вічних предметів — від лез для гоління до автомобілів. У романі тих, хто користувався цими довговічними речами, оголосили дисидентами, а їхніх невловимих творців — піддавали анафемі. Влада почала переслідувати їх, знищувати та підбурювати робітників проти них, стверджуючи, що вони загрожують "руйнівним змінам у місцях праці". Таким чином, незгодні шукали притулок у альтернативних світах, заснованих на принципах гуманізму та справжньої демократії.

Читайте також: Зближення з історією

На жаль, наразі не існує доказів альтернативних світів, куди можна було б втекти від цього хаосу, спричиненого безвідповідальними політиками, які керуються лише принципом carpe diem. Виглядає так, що вони спотворили саму суть Святого Письма, адже на Страшний Суд потраплять лише праведники, а не ті, хто вдається до тиранії, насильства чи крадіжки, як це робить цар Мідас.

Як не загубитися в цьому перевернутому світі! Юдеї вважають, що в кожному поколінні існує 12 праведників, хоча більшість із них стикається з чималими труднощами. Було б доцільніше знайти 500 гуманістично налаштованих інтелектуалів, готових взяти на себе відповідальність за цю кризову цивілізацію та терпляче навчати інших свідомості та етики. Не тих самозванців, які вважають себе моральними авторитетами, адже вони не витримають випробувань матеріальними благами або медійною популярністю, а людей з критичним мисленням і безпосереднім усвідомленням своїх обов'язків. Це має відбутися, хоч і не найближчим часом.

Виключно для Еспресо.

Про авторку: Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.