Польща та ОУН-УПА: "Якщо ми відреагуємо емоційно, потім ще й потанцюємо мазурку."

У Польщі було представлено новий законопроєкт, що передбачає прирівняння пропаганди Організації українських націоналістів (ОУН), що пов'язана зі Степаном Бандерою, та Української повстанської армії (УПА) до нацизму, комунізму та інших тоталітарних режимів. Ця ініціатива, запропонована депутатами від партії "Право і справедливість", має на меті доповнити статтю Кримінального кодексу, яка встановлює покарання за пропаганду ідей, що застосовують насильство для формування суспільної свідомості.

У проєкті підкреслюється важливість "запобігання розповсюдженню неправдивої інформації про геноцид на Волині в 1943-1945 роках та зупинки процесу героїзації ОУН-Б і УПА". Ініціатори вважають такі дії неприйнятними, особливо враховуючи ту підтримку, яку польське населення надало українським біженцям під час війни з Росією.

Законопроєкт супроводжує дискусія про історичну пам'ять і спірні питання, зокрема щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Польська сторона неодноразово наголошувала, що це питання є ключовим для подальшої співпраці з Україною, навіть у контексті її євроінтеграційних прагнень.

Ця ініціатива отримала негативну оцінку в Україні, зокрема від нардепа Володимира В'ятровича. Він висловив думку, що такі законодавчі зміни шкодять зусиллям у розв’язанні складних історичних проблем і фактично мають на меті одностороннє покладення відповідальності на Україну.

Відносини між Україною та Польщею часто нагадують повторюваний сценарій, схожий на "День бабака", адже старі проблеми постійно виникають у новому світлі. Таку думку висловив народний депутат України Володимир В'ятрович, коментуючи нещодавні кроки польських політиків та їхні заяви стосовно суперечливих історичних аспектів.

"Україна знову зробила крок назустріч Польщі заради перезавантаження відносин. І з польського боку знову вдають, нібито Київ робить такий крок вперше, що 'ну от нарешті!' Але конкретне бачення розв'язання спірних питань зводиться до односторонніх зобов'язань України", -- наголошує В'ятрович.

За його словами, представники Польщі знову ухиляються від розмови про вшанування пам'яті загиблих українців та відновлення зруйнованих поховань на польській території. У свою чергу, увага зосереджується на ексгумації польських жертв в Україні.

"Чи повинні українські поховання продовжувати бути порушеними 'в ім'я універсальних цінностей та у дусі християнства?' -- запитує депутат Верховної Ради України."

Основним аспектом критики В'ятровича є його намір заперечити триваючу боротьбу за незалежність України.

"Польські політики прагнуть осудити ідеологію, що підтримує боротьбу за незалежність України. Ця боротьба триває в даний момент, і її наслідки впливають не лише на майбутнє України, а й на Польщу," -- наголосив він.

Він також застерігає, що такі ініціативи є інструментом внутрішньої політичної боротьби в Польщі, де історичні теми використовуються для здобуття електоральних переваг. "Тема Волині виринатиме в політичних дискусіях знову і знову, допоки з неї можна витискати електоральні бали", -- зазначає В'ятрович.

На думку політика, односторонні поступки України лише заохочують польських політиків до подальшого тиску і не сприяють рівноправному діалогу. "Навіщо дотримуватися міжнародних зобов'язань щодо охорони українських могил, якщо можна проламати свою позицію, змусивши українську сторону забути про свої цілком законні вимоги?" -- резюмує він.

Пьотр Кульпа: "Тоталітарна ідеологія розділяє українців зі світом"

"По-перше, треба підкреслити, що це стосується організації, яка діяла в Польщі і серед громадян республіки Польща. Ідеологія, якої цей законопроєкт хоче торкнутися - це радикальний націоналізм тоталітарного типу. І тут він у цьому сенсі є тоталітарною ідеологією, яка нічим не відрізняється від комунізму чи німецького націоналізму, нацизму. Тут у Польщі існує заборона пропаганди тоталітарних ідеологій", - коментує законопроект для української редакції порталу LRT.lt польський екс-урядовець Пьотр Кульпа.

Він розповідає, що троє братів його бабусі служили в УПА, а згодом заснували та фінансували з Канади проект Літопис УПА. Однак, за їхніми словами, вони не бажали, щоб ідеологія УПА стала складовою частиною майбутньої України. Четвертий брат Кульпи, Петро Кулик, який народився у 1935 році, був скульптором і подарував Львову пам'ятник Івану Підкові. Він пішов з життя у 2022 році. Отже, Пьотр Кульпа вважає, що ця ідеологія спричиняє розбрат серед українців, а також створює напруження між українцями і поляками, українцями і євреями.

"По суті тоталітаризм буде відокремлювати українців від усієї цивілізації, усього цивілізаційного світу.

Вважаю, що зараз може бути не найкращий час для обговорення цього питання. Проте, стартом стало відвідування міністра закордонних справ Сибіги Варшави. Це відкриває можливості для подальшого розвитку подій і вирішення важливих питань, що стосуються підтримки Польщі в найближчі місяці. Це, в свою чергу, символізує перемогу України та формування нової державності. Ключовим є те, щоб ця нова державність не базувалася на тоталітарних ідеях, - зазначає пан Кульпа.

Колишній урядовець з Польщі підкреслює, що цей законопроєкт є ініціативою опозиційної політичної сили "Право і справедливість".

"Але треба пам'ятати, що це партія пішла на великий ризик у перші дні після повномасштабного вторгнення, віддаючи Україні весь мобілізаційний потенціал Польщі та йдучи на серйозний конфлікт з адміністрацією президента Байдена", - зазначає Кульпа.

Чи намагаються росіяни нав'язати українцям постать Бандери?

Пьотр Кульпа акцентує увагу на тому, що всебічне розуміння спільної історії неможливе без продуктивного спілкування між народами.

Кульпа висловлює думку, що хоча історію неможливо переписати, вона може слугувати важливим уроком для уникнення нових конфліктів. Він підкреслює, що такі особистості, як Степан Бандера, були інструментом у руках радянських спецслужб для розколу між українцями та поляками, а також для нагнітання напруги у стосунках з євреями та іншими національностями.

Щодо позиції пана В'ятровича, я вважаю, що існують підстави для раціонального підходу, оскільки цей історичний етап потребує глибоких досліджень та об'єднаних зусиль не лише археологів, а й психологів. Це питання викликає глибокі емоції, адже воно є травматичним і болючим для обох націй. Необхідно залучати не тільки істориків, але й політиків, представників культури. Проблема в тому, що ми не можемо змінити минуле — історія має свою непохитну природу. Те, що ми можемо зробити, — це спробувати пояснити правду, яка стосується обох народів, щоб вона стала попередженням проти конфліктів, які розпалюють вороги українців і поляків. На мою думку, Бандера був не лише агентом Абверу, але й, що важливо, "агентом" НКВС, скоріше інструментом у їхніх іграх. Його образ, в першу чергу, слугував для розділення українців і поляків, українців і євреїв, а також у стосунках з усім світом, – підкреслює Пьоьр Кульпа.

Польський колишній урядовець вважає, що війна в Україні продемонструвала появу нових героїв, які можуть стати основою для формування національної ідеї. Проте, на його думку, використання історичних подій для політичних цілей як у Польщі, так і в Україні є ризикованою практикою, яка лише загострює напруження між народами.

"Ось вони намагаються Бандеру зробити візитною карткою України, і вони цього домагаються за допомогою внутрішнього фронту і простих людей, які не розуміють наслідків такого напрямку. Це війна створила достатню кількість справжніх героїв, які з легкістю можуть виконувати функцію фундаменту ідеологічного для майбутньої української державності. І питання взагалі не йде про історію. Питання йде про те, з чим хочемо йти в майбутнє", - зауважує він.

Кульпа також аналізує внесок політиків у ці процеси, закликаючи до співпраці істориків, політичних діячів та представників культури для більш глибокого розуміння трагічних моментів історії, адже без цього неможливо досягти мирного майбутнього.

Ми можемо взаємодіяти з історією, досліджуючи минуле, вказуючи на нього та оцінюючи його, проте не слід підносити його до рівня символу.

Ось така думка. Шкодую, що колись пан В'ятрович, маючи можливість як керівник інституту, не зміг вплинути на розвиток цього діалогу, виконуючи лише вказівки влади. Коли влада втрачає підтримку громадськості, вона намагається орієнтуватися на національні теми. Це те, що робив п'ятий президент, і, як виявилось, подібні кроки почав здійснювати і президент Зеленський після початку повномасштабної війни. На мою думку, це хибний шлях, адже використання історії, яка ще не до кінця зрозуміла і яка викликає біль, задля політичних цілей є безумством. І це стосується обох сторін, щоб було зрозуміло, адже це не лише питання України, а й Польщі", - підсумував Кульпа.

У цю гру можна грати у парі. Але чи дійсно це доцільно?

"Роз'ясніть, хто і які фактори перешкоджають реєстрації дзеркальної ініціативи у Верховній Раді та можливості здійснення взаємного скасування?" - зазначив український політолог Євген Магда у своєму телеграм-каналі.

Українська редація LRT.lt попросила Євгена Магду "розшифрувати" його думку:

Я висловив свою думку прямо, підкресливши, що Україні слід діяти більш усвідомлено, а не під впливом емоцій.

Питання в тому, що в Польщі розгортається президентська кампанія. І тема Волині, безумовно, буде однією з тем цієї компанії. Тут не може бути жодних сумнівів.

Оскільки тема Волині буде активно обговорюватися, усі кандидати на пост президента Польщі так чи інакше висловляться з цього питання. Для цього не потрібні особливі хитрощі. Одним із кандидатів від партії "ПіС" є Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам'яті. Очевидно, що його однопартійці вирішили акцентувати увагу на цій проблемі, щоб продемонструвати свою позицію та підкреслити, наскільки вони мають гідного кандидата.

Це лише проект документа. Це поки що не остаточне рішення.

Якщо ми будемо відповідати на всі наміри, то не вистачить жодної сили. Я вважаю, що важливо усвідомлювати, що політика вимагає розумних і зважених дій, а не лише емоційних реакцій. Займатися виключно емоціями — це не найкращий шлях, особливо для української політики. У нас не так вже й багато ресурсів для цього.

Отже, я висловив ідею, що нашим політикам варто спочатку ретельно обміркувати ситуацію, перш ніж приймати якісь рішення в цьому напрямку. Загалом, роздуми є корисними для політиків, оскільки це допомагає їм закласти основу для можливого переобрання.

Якщо ми, маючи стратегічного партнера Польщу, будемо з Польщею у такій тональності спілкуватися...

Я усвідомлюю, що публікація народного депутата не відображає офіційну позицію держави, проте вважаю, що це свідчить про певні тенденції щодо того, кого бажають бачити на посту в Українському інституті нацпам'яті. Наскільки мені відомо, пан Дробович залишає цю посаду.

Насправді ми побачимо багато проблем поки що. Тому що пропозиція щось зробити нехороше назустріч Польщі напередодні головування Польщі у Раді ЄС - це недалекоглядно. Це постріл собі в ногу. У нас проблема Волині не буде українському суспільстві найближчим часом знаходити такого реагування, як це знаходить в Польщі.

Отже, нам необхідно вжити асиметричних заходів. Я усвідомлюю, що створення проекту постанови є більш складним завданням, ніж просто публікація допису в Facebook.

Але якщо ми хочемо щось засуджувати, давайте будемо засуджувати. Ну чому б ні? Але давайте робити робити це предметно.

На сьогоднішній день існує реальна загроза, що Польща може стати єдиним джерелом постачання допомоги, особливо у випадку, якщо в Румунії відбудуться зміни в уряді, і проросійський кандидат виконає свої обіцянки, дані під час виборчої кампанії.

З того часу ми почнемо співати. Не лише "Jeszcze Polska nie zginęła", а також потанцюємо мазурку. Чи у когось виникають сумніви з цього приводу? Як, наприклад, литовська підтримка дійде до України, якщо всі західні сусіди відмовляться пропускати її через свою територію?

Польща та Україна: Велика кількість спільних питань, на які варто зосередитися.

- Можливо, не на часі про це думати, але Ви як політолог як ви бачите візію, стратегію узгодження історичних поглядів на минуле? Я розумію, що у кожного народу залишатиметься власна прекція бачення. Але все-таки Франція, Німеччина якось змогли це зробити, науковці сіли за один стіл, узгодили бачення історії. Все таки це якось має відбуватися і між Україною і Польщею з часом. Щоб надалі не виникало не стільки двозначностей, а, скажімо так, взаємного заперечення національно-визвольної боротьби.

Щоб здійснити всі ці дії, нам слід виконати одну просту умову. Ми повинні уникати заборон і...

- Були суб'єктними у пропозиції?

Отже, ми активно прагнули до дій у різних напрямках. Маємо безліч тем для співпраці: це енергетика, військово-технічна сфера, вивчення польського досвіду, місцеве самоврядування та розробка відповідей на виклики, які виникають через війну. Зокрема, це стосується спільної роботи над ракетною програмою, виробництвом дронів та боєприпасів. Також важливо обговорити бізнес-умови та те, чого ми можемо навчитися у Польщі. Це лише попередні думки.

Якщо ми будемо лише експлуатувати трагедію жертв Волині, нічого конструктивного не досягнемо. Це очевидно.

Отже, я підтримую ідею раціонального підходу до нашого мислення. Польща, на мою думку, не є нашим рятівним кругом, і я не прихильник надмірного пафосу. Проте важливо, щоб ми підходили до цього питання більш свідомо. Так, принаймні, я це сприймаю.

Пьотр Кульпа, колишній польський посадовець, також висловлює критику щодо "тоталітарних аспектів ідеології ОУН-УПА", однак наголошує на необхідності зосередитися на концепції нової України. Він підкреслює, що така обережність повинна стосуватися всіх учасників.

- Знаю пана Кульпу. У нього достатньо радикальні погляди, цікаві своєю радикальністю. Якраз у Чернігові минулого тижня ми познайомилися на Розумовських читаннях.

На даний момент він більше схожий на особу, яка виконує свої обов'язки в Україні. Нам же необхідно зосередитися на розвитку двосторонніх відносин. Якщо ми лише будемо висловлювати обурення щодо дій наших партнерів, замість того, щоб пропонувати конструктивні рішення, я вважаю, що нам буде важко досягти успіху.