На оборонних підприємствах у Польщі сталися пожежі, слідчі перевіряють версію про диверсію; в інтернеті розгорілася кампанія, що розпалює ворожнечу між поляками і чехами, влада підозрює російські служби; на Холмщині розпочнуть пошуки останків українців, загиблих в етнічних чистках 1944 року; президент Кароль Навроцький вимагає від Німеччини репарацій.
BBC News Україна підсумовує основні події в Польщі за останній тиждень.
У ніч на понеділок в одному з об'єктів WB Electronics, найбільшого приватного оборонного підприємства Польщі, яке постачає дрони Україні, сталася пожежа. Відповідно до інформації правоохоронців, ймовірною причиною загоряння вважається підпал.
Компанія займається створенням електронних пристроїв, комунікаційних систем та безпілотних літальних апаратів. WB Electronics розробляє безпілотники для повітряної розвідки, серед яких є такі моделі, як Sofar, FlyEye (використовуються в Україні з 2022 року) та FT5-Łoś, а також дрони-камікадзе Warmate.
На підприємстві WB Electronics у Скаржиську-Камєнній, розташованому за 140 км від Варшави, відбулася пожежа. Згідно з інформацією в медіа, там виробляли композитні елементи та системи управління для безпілотних літальних апаратів.
У ніч, коли сталася пожежа, співробітники помітили чоловіка в масці, який увійшов на територію підприємства, як повідомляє Radio Eska. Одна з працівниць розповіла, що даний чоловік витягнув з рюкзака пляшки з якоюсь рідиною, розлив її і підпалив.
Внаслідок пожежі ніхто не зазнав травм, проте одне з приміщень було повністю знищено вогнем. Оцінка завданих збитків становить 15 мільйонів злотих.
Як тільки полум'я спалахнуло, чоловік кинувся втікти. Неподалік від компанії виявили рюкзак і верхній одяг.
Координатор польських спецслужб Яцек Добжинський повідомив, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі, яке є аналогом СБУ, проводить розслідування, аби "з'ясувати, чи можемо говорити про акт диверсії". Одночасно міністр внутрішніх справ Марцін Кєрвінський зазначив, що з великою ймовірністю можна стверджувати, що причина пожежі – підпал.
"Зараз необхідно визначити, хто є винуватцем підпалу у Скаржисько-Каменній. Чи ця особа діяла самостійно, чи отримала вказівки ззовні?" – повідомив Кєрвінський у коментарі для TVN24.
Прокуратура розпочала розслідування у справі про "участь у діяльності іноземної розвідки проти Польщі та вчинення злочину терористичного характеру".
В переддень події, у неділю, виникла ще одна пожежа на оборонному заводі JFG Composites у Любліні. Це підприємство спеціалізується на виготовленні компонентів для авіаційної галузі.
Згідно з інформацією від пожежників, ця споруда включала в себе складську частину та адміністративний блок, що мав два поверхи. У приміщеннях зберігалися композитні матеріали, призначені для авіаційної промисловості.
Пожежа, що виникла на заводі, була ліквідована силами 60 рятувальників. Свідки стверджують, що дим було видно на відстані кількох кілометрів. На щастя, ніхто не постраждав. Попередні оцінки збитків для компанії складають близько 5 мільйонів євро.
Що стосується потенційних причин, правоохоронні органи розглядають кілька версій, зокрема ймовірність підпалу, технічні несправності або випадкове загоряння. Міністр внутрішніх справ підкреслив, що наразі немає достатніх підстав стверджувати, що пожежа на JFG Composites є актом саботажу.
Однак прем'єр Дональд Туск не відкидає таку ймовірність: за його словами, наразі немає підтверджень того, що це була диверсія. Проте, "з огляду на специфіку виробництва", не виключено, що це могло бути "умисне підпалювання".
Водночас, за даними журналістів TVP Info, цей інцидент є складовою частиною диверсійної операції "східних спецслужб". Проте, в матеріалі не зазначено, які конкретно служби могли бути причетні до цієї ймовірної диверсії.
Останніми тижнями у чеських соцмережах стали зʼявлятися фейки про нібито територіальні претензії Польщі до Чехії та заклики до протесту на кордоні. Польські аналітики вказують на масштабну та скоординовану кампанію, за якою, за їхніми даними, можуть стояти російські спецслужби.
У неділю, 16 серпня, на сайті радіостанції PiK із Бидгоща з'явилася стаття під заголовком: "Чеські медіа: Польща планує захопити територію Чехії". Як передають фактчекери польської організації Demagog, у матеріалі наводилися вигадані факти, а саму публікацію розмістили хакери після того, як викрали пароль одного зі співробітників редакції.
Схожі матеріали, додає Demagog, з'явилися також на сайті польського інформаційного порталу tcz.pl та на ресурсі, який видавав себе за чеськомовний портал irozhlas.cz.
Ще одним аспектом дезінформаційної кампанії став видалений профіль у Facebook, який маскувався під посла Чеської Республіки в Польщі Бретислава Данчека.
На цій сторінці опублікували зокрема "фото документа", який нібито походив із польського МЗС і містив інформацію про територіальні претензії Польщі до Чехії. Як зазначають фактчекери, підроблений документ містив мовні помилки й, імовірно, був згенерований ШІ. Крім того, фальшивий посол взаємодіяв у фейсбуку із профілем, що видавав себе за заступника глави МЗС Польщі Артура Гаразіма.
У чеському Міністерстві закордонних справ спростували звинувачення щодо територіальних претензій з боку Польщі.
"У світлі розповсюдження неправдивих відомостей про нібито територіальні вимоги Польщі до Чеської Республіки, ми хочемо чітко підкреслити: Польща залишається одним із наших найважливіших і найближчих партнерів", - зазначили дипломати Чехії.
Дональд Туск поділився публікацією, в якій зображені відомі персонажі польських і чеських анімацій - Кротик і пес Рексіо. Він додав: "Рексіо та Кротик давно усвідомлюють, що Польща і Чехія справжні союзники".
Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський також наголосив на важливості "не піддаватися на провокації" і зазначив, що Польща та Чехія зробили значні кроки вперед у цьому напрямку.
Польський аналітичний центр з питань дезінформації NASK висловлює припущення, що за цією великою кампанією можуть бути причетні російські розвідувальні органи.
"Спосіб дій противника відповідає відомим методам, які використовує російська сторона. Водночас на цьому етапі ще не здійснено однозначної атрибуції інциденту", - прокоментували там.
У 1958 році Польща здійснила передачу Чехословаччині 1205,9 гектарів землі в рамках коригування кордонів, отримавши натомість лише 837,5 гектарів. Це призвело до утворення так званого "територіального боргу", що становить приблизно 368 гектарів (менше 3,7 квадратних кілометрів), який досі не було врегульовано.
Після розпаду Чехословаччини в 1992 році це питання стало предметом обговорення. У 2005 році Чехія висловила пропозицію Польщі щодо фінансової компенсації за ці території, проте польська сторона відмовилася. У 2015 році уряд Чехії затвердив список земель, які мали бути передані Польщі, але ця ініціатива натрапила на труднощі і не просунулася далі.
Тема територіального боргу знову виринула на поверхню під час прем'єрства Матеуша Моравецького. Останні перемовини з цього приводу відбулися у 2022 році.
Тема "територіального боргу" знову стала актуальною з приходом нового уряду у 2023 році. У лютому 2026 року, як зазначили в Міністерстві закордонних справ Польщі, Радослав Сікорський вів переговори зі своїм колегою щодо "готовності обох сторін знайти рішення для врегулювання ситуації".
У вівторок було оголошено, що Польща надала Україні дозвіл на проведення археологічних розкопок в селі Ласків, розташованому на Холмщині (східна частина Польщі). Ці роботи стосуються місця, де, ймовірно, поховані українці, які загинули під час етнічних чисток у березні 1944 року. Цю інформацію озвучив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.
У березні 1944 року елементи польського підпілля, зокрема Армія Крайова та Батальйони хлопських, які переважно формувалися з селян, розпочали атаки на українські села в регіоні Холмщини. Згідно з інформацією УІНП, в результаті цих дій загинуло від 1500 до 2000 українців.
Польські дослідники вважають, що в результаті польсько-українського конфлікту на Холмщині до літа 1944 року загинуло більше ніж 2000 українців. У той же час, директор Офісу історичних досліджень польського інституту національної пам’яті (IPN) Мірослав Шумило зазначає, що в антипольських акціях на цих територіях загинуло близько такої ж кількості осіб - він оцінює це число у до 2000 поляків.
У селі Сагринь, яке називають символом трагедії, загинула щонайменше 621 людина - стільки імен станом на 2025 рік встановили українські історики. За іншими підрахунками, убитих могло бути понад 1200 людей.
Згідно з інформацією, наданою українськими дослідниками, в період польсько-українського конфлікту 1942-1944 років, українська сторона зазнала втрат у кількості 13-16 тисяч загиблих та близько 20 тисяч біженців. У той же час, польська сторона втратила від 38 до 39 тисяч осіб убитими, а кількість біженців сягнула 355 тисяч.
Польські дослідники стверджують, що число польських жертв значно перевищує 100 тисяч. За даними Інституту національної пам'яті (IPN), саме стільки осіб загинуло під час Волинської трагедії.
18 серпня посол України у Польщі Василь Боднар повідомив, що Україна вже протягом кількох місяців не може отримати від польської сторони дозвіл на проведення пошукових робіт на території Польщі.
Водночас українська сторона, за словами посла, систематично видає дозволи за запитами Польщі, яка вже багато років - особливо інтенсивно впродовж останніх двох років - домагається ексгумацій польських жертв Волинської трагедії.
Згідно з традицією, 1 вересня, в день, коли розпочалася Друга світова війна, на півострові Вестерплатте в Гданську пройшли урочисті заходи. Саме там відбувся бій, який став сигналом до початку військових дій у Європі.
У заході були присутні президент Кароль Навроцький, прем'єр-міністр Дональд Туск, а також віцепрем'єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Навроцький зазначив, що під час Другої світової війни Польща втратила близько 6 мільйонів своїх громадян, що дорівнювало приблизно 17% населення до війни. З них майже 90% становили цивільні особи.
Він висловив думку, що існує справжня правда про Другу світову війну, яку, на його думку, "погано чують союзники в Берліні", якої "не усвідомлює або не бажає розуміти" Європа, а також яка "не досягає берегів Атлантики".
"На жаль, сучасні керівники держави стикаються з великою проблемою правди," - зазначив Навроцький, вочевидь, маючи на увазі своїх політичних противників з табору Дональда Туска. Опоненти Туска постійно звинувачують його в "пронімецькій" політиці та не оминають нагадати про його діда, який під час Другої світової війни, будучи мешканцем окупованого нацистами Гданська, був примусово призваний до Вермахту.
"Проте ми всі зобов'язані постійно нагадувати собі про це і усвідомлювати, хоча це і важко сприймати: Німеччині не був потрібен Адольф Гітлер, аби проявляти зневагу до Польщі, її жінок, чоловіків та всього, що пов'язане з польською культурою," - підкреслив президент.
Навроцький звернувся до канцлера Німеччини та німецького народу із закликом врегулювати питання репарацій для Польщі "заради історичної справедливості, але й заради майбутнього". Компенсацію, за його словами, Польща спрямує на свої збройні сили та оборонну промисловість.
"Щоб нам не доводилося брати західні кредити; щоб ми отримали те, що нам належить", - додав він.
Президент закликав Німеччину спорудити в Берліні меморіал польським жертвам Другої світової.
"Недопустимо ігнорувати той факт, що в Берліні досі відсутній пам'ятник, присвячений польським жертвам Другої світової війни, а замість нього лише звичайний камінь, привезений вантажем," - зазначив він.
На думку Навроцького, без вирішення цих питань, а також проблеми "нерівноправності польської меншини в Німеччині", важко уявити справжній союз та дружні стосунки.
"Маємо право запитати, чи сьогодні наші західні сусіди, окрім гучних слів, красивих жестів і чудових декларацій, не ставляться до нас так, як Веймарська республіка", - заявив він.
Дональд Туск, виступаючи на урочистостях, підкреслив, що основним уроком Другої світової війни повинна стати єдність польського народу та солідарність серед країн, що прагнуть свободи.
На його думку, sacrifice польських вояків на Вестерплатте та в інших боях війни "втратив би сенс, якщо сьогодні ми допустимо відновлення фашизму, презирства і ненависті".
Згадуючи про 80 мільйонів жертв Другої світової війни, з яких 6 мільйонів становили поляки, а також про геноцид євреїв, Туск звернувся з закликом до солідарності з Україною, яка бореться проти російської агресії.
"Відповідальність всього Західного світу полягає в тому, що потрібно проголосити: майбутнє України - це також і наше спільне майбутнє," - зазначив він.
Прем'єр підкреслив, що наступні кілька місяців можуть виявитися критичними не лише для незалежності України, а й для безпеки Польщі та всіх демократичних держав.
"Сьогодні ми голосно звертаємося з Вестерплатте до всього вільного світу: будьте солідарними, ми маємо допомогти Україні вистояти. Ми не можемо повторити тих помилок. Не може повторитися Мюнхен, ця моторошна, безпорадна політика поступок злу", - підкреслив Туск.
#
