Президентські вибори в Румунії: відсутність Джеорджеску, конфлікти між ультраправими та нові фаворити на політичній арені.

Фото: EPA/UPG Ультраправий румунський політик Келін Джорджеску

Відмова ЦВК Румунії в реєстрації Келіна Джеорджеску на кандидування була обумовлена двома рішеннями Конституційного суду: рішенням № 2 від 7 жовтня 2024 року, в якому було відхилено кандидатуру ще однієї праворадикальної представниці - Діани Шошоаке з партії SOS, і рішенням № 32 від 6 грудня 2024 року, що офіційно скасувало результати першого туру президентських виборів.

Основний довід ЦВК: Джеорджеску порушив встановлені виборчі процедури та зобов'язання щодо захисту демократичних принципів і конституційного порядку. Лише кілька днів раніше Генеральна прокуратура висунула йому обвинувачення за шістьма статтями, серед яких підбурювання до дій, що загрожують конституційному порядку, подача неправдивих свідчень, розповсюдження дезінформації, а також створення чи підтримка угруповань фашистського, расистського, ксенофобського або антисемітського характеру.

Звинувачення також висунули близькому соратнику Джеорджеску Гораціу Потрі за організацію збройного заколоту 8 грудня 2024 року -- у день, коли мав відбутися другий тур скасованих виборів. Потру називають румунською версію Пригожина через його дотичність до приватних військових компаній і рекрутинг найманців для участі в конфліктах в Африці. За кілька місяців до виборів, у вересні 2024 року, Потра відвідав Москву, нині він переховується від арешту в Дубаї.

Зображення: EPA/UPG Прихильники Джорджеску демонструють біля ЦВК у Бухаресті, 9 березня 2025 року.

Увечері 9 березня, після оголошення рішення Центральної виборчої комісії, в Бухаресті спалахнули зіткнення між прихильниками Джеорджеску та жандармами. Хоча наразі протести залишаються локальними, загроза ескалації залишаються досить високою. Вже наступного дня Потра виступив із закликом до прихильників Джеорджеску, особливо до військових, вжити більш рішучих заходів у відповідь на рішення ЦВК: "Я звертаюся до всіх румунських військових, справжніх захисників Батьківщини, які присягнули на вірність народу: виходьте зараз, виходьте зі зброєю та заарештовуйте всіх, хто здійснив державний переворот, без винятку. Заарештовуйте всіх, і якщо ваші генерали спробують вас зупинити - не вагайтеся, арештуйте й їх. Ганьба тим генералам, які досі не вжили жодних заходів і прийняли цей державний переворот. Виходьте, румунські військові, виконайте свою присягу. Ви не самі - народ підтримує вас. Нехай Бог вам допоможе!".

У результаті, відмова зареєструвати Джеорджеску поглибила кризу, що загострилася після скасування президентських виборів 2024 року. Це також активізувало виборців ультраправих партій, таких як POT, AUR і SOS Romania, які тепер виступають на підтримку Джеорджеску. На минулих виборах ці політичні сили отримали майже третину депутатських мандатів у парламенті, що надає їм реальні можливості для впливу, принаймні для гальмування політичного процесу в країні.

У новому етапі виборів лідер AUR Джордже Сіміон набирає популярність. Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною агенцією SOCIOPOL, 28% опитаних готові підтримати його. Тим часом колишній прем'єр-міністр Віктор Понта, який виступає в ролі незалежного кандидата, отримує підтримку від 22% респондентів.

Зображення: EPA/UPG Лідер ультранаціоналістичної політичної сили "Альянс за Союз румунів" Джордж Сіміон під час прес-конференції, що відбулася 10 березня 2025 року в центральному офісі партії в Бухаресті.

Але з лідером AUR не все так просто. По-перше, Сіміон навряд чи встигне зібрати достатню кількість голосів для реєстрації. По-друге, якщо і встигне, то як соратник Джеорджеску опиняється у складній ситуації: електорат останнього може звинуватити його у змові з чинною владою.

Віктор Понту, колишній прем'єр-міністр від Соціал-демократичної партії, подав у відставку у 2015 році на фоні масових протестів, які спалахнули після трагічної пожежі в нічному клубі Бухареста, що призвела до загибелі щонайменше п'ятдесяти осіб. Його критикують за близькі зв'язки з такими політичними діячами, як президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, сербський президент Александар Вучич та молдовський олігарх Володимир Плахотнюк, який, як вважається, має намір відновити свій вплив у Молдові. У 2014 році Понту закликав до активізації китайських інвестицій в Румунію. З того часу він також публічно виступав за зменшення економічних зв'язків з Росією і критикував політику Кремля, проте низка журналістських розслідувань свідчить про те, що політик продовжує підтримувати контакти з російськими партнерами.

Третім можливим фаворитом на президентських виборах є Крін Антонеску, колишній голова Сенату Румунії та виконуючий обов'язки президента в 2012 році. Він успішно зареєстрував свою кандидатуру від урядової коаліції "Румуніє, вперед", утвореної двома провідними партіями – PSD і PNL. Антонеску отримав підтримку у вигляді 1,7 мільйона підписів, значну частину з яких надала угорська громада. Офіційна підтримка його кандидатури надійшла від "Демократичного союзу угорців Румунії" (UDMR). Ця підтримка може забезпечити коаліції значну перевагу в Трансильванії, де угорська громада традиційно голосує консолідовано.

Зображення: EPA/UPG Кандидат, якого підтримує коаліція правлячих партій, Крін Антонеску, дає прес-конференцію після своєї реєстрації для участі у президентських виборах у Бухаресті, 9 березня 2025 року.

Треба сказати, що сценарій, який розгортається в Румунії, досі не обʼєднав суспільство перед загрозою -- політична сцена залишається роздробленою: поки Джеорджеску й партія AUR мобілізують радикалів, їхні опоненти з традиційних партій грають у власні ігри. Віктор Понта зацікавлений у посиленні своїх позицій, мер Бухареста Нікушор Дан, який зареєструвався як незалежний кандидат, пропонує технократичну альтернативу, а Крін Антонеску спирається на угорську громаду. Домовитися про спільну протидію наступу популістів румунським центристам досі не вдалося.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Цей матеріал був створений за підтримки CFI та Agence française de développement médias в рамках проекту Hub Bucharest, що реалізується за сприяння Міністерства закордонних справ Франції.