Протягом 2022-2025 років релігійна самоідентифікація українців залишалася стабільною, з приблизно 50% респондентів, які відносять себе до Православної церкви України, за даними КМІС.

Відповідно до результатів всеукраїнського опитування, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) восени 2025 року і опубліковане у вівторок, релігійна самоідентифікація населення України залишилася практично незмінною з липня 2022 року: 63% респондентів вважають себе православними.

50% респондентів зараховують себе до Православної церкви України (ПЦУ), ще 9% зараховують себе до православної церкви без конкретизації юрисдикції і ще 3% - до Української православної церкви (Московського патріархату).

16% назвали себе атеїстами, 6% зараховують себе до Української грекокатолицької церкви (УГКЦ), 2% до протестантів, 1% до римокатоликів, 2% до інших християнських церков, 1% сповідують юдаїзм, 4% вибрали інші варіанти, 4% було важко відповісти.

У період з 2020 по 2024 роки, 70-72% людей ідентифікували себе як православні, але в 2025 році цей показник зменшився до 63%. Спостерігається аналогічна тенденція і в контексті Православної Церкви України (ПЦУ), де частка зросла з 34% у 2020 до 56% у 2024, а потім знову зменшилась. Щодо Української Православної Церкви (Московського Патріархату), її частка зросла до 18% у 2021 році, після чого спостерігалось стабільне зниження. Водночас, кількість тих, хто вважає себе представниками Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) зросла до 9% у 2021 році, але пізніше також зменшилась. Найзначніше скорочення зафіксовано серед тих, хто ідентифікує себе як "просто православний" без уточнення юрисдикції — їхня частка впала з 22% до 7%, а потім знову зросла до 9%.

Натомість з 12% у 2024 році до 16% у 2025 році стало більше тих, хто вважаєте себе атеїстами (а порівняно з періодом до 2022 року їх частка подвоїлася - з 7-8% у 2020-2021 роках до 16% у 2025 році). В інших випадках статистично значущих змін не було.

У макрорегіональному контексті найбільша частина опитаних ідентифікує себе як православні. Серед православних переважають ті, хто належить до Православної церкви України (ПЦУ), але від заходу до сходу спостерігається зростання числа людей, які вважають себе частиною Української православної церкви (Московського патріархату) та атеїстів – на сході ці показники досягають 10% та 21% відповідно. На заході ж 19% опитаних відносять себе до Української греко-католицької церкви (УГКЦ), 3% – до Римсько-католицької церкви (РКЦ), а в інших макрорегіонах цей показник не перевищує 1%.

Серед молодіжної групи віком від 18 до 29 років частка атеїстів і агностиків становить 34%. Цей показник поступово знижується до 19% у віковій категорії 30-44 роки, до 16% серед тих, хто має 45-59 років, і до 12% у групі 60 років і старше.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що додаткові дослідження вказують на не дуже високий рівень релігійної обізнаності українців, і що багато людей погано розбираються у різниці між "ПЦУ" і "УПЦ", тому коли немає додаткової інформації вони схиляються до варіанту "просто православні", що фактично є еквівалентом "важко сказати" в ситуації невисокої поінформованості та невисокої важливості для респондентів. Також він вказав знищення довіри до церкви серед українців, а також що лише поодинокі респонденти говорили про нібито утиски УПЦ (МП).

Ми постійно досліджуємо питання довіри до різних інституцій. Наприклад, у 2012 році 62% населення висловлювали довіру церкві, яка займала перше місце серед усіх інститутів. Проте у 2025 році цей показник знизився до 44%, тоді як 28% не довіряли церкві, а ще 28% мали неоднозначне ставлення. Варто зазначити, що третина молоді ідентифікує себе як атеїсти чи агностики, і дві третини православних не можуть відрізнити УПЦ від ПЦУ. Це свідчить про те, що релігія в житті багатьох українців не займає таке важливе місце, як може здаватися на перший погляд, і, ймовірно, має інші, більш секуляризовані аспекти, зокрема в контексті формування української національної ідентичності, - зазначив Грушецький.

Опитування було здійснене в період з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року за допомогою телефонних інтерв'ю (CATI) у всіх регіонах України, що підконтрольні урядові. У дослідженні взяли участь 2015 респондентів віком від 18 років. У звичайних умовах статистична похибка вибірки при ймовірності 0,95, враховуючи дизайн-ефект 1,3, не перевищує 2,9%. Однак в умовах війни, окрім цієї формальної похибки, виникає певне систематичне відхилення. Незважаючи на це, отримані дані залишаються високо репрезентативними.