Щастя в умовах війни: дивина чи неминучість?

Чи можливо знайти щастя в умовах війни? Яке значення має щастя для нації, що вже кілька років перебуває в центрі геополітичних конфліктів? Показник щастя не є лише особистим відчуттям; він відображає, як суспільство реагує на виклики, переживає кризу та планує своє майбутнє. У державі, де війна стала звичною реальністю, рівень щастя може слугувати індикатором того, як громадяни справляються з психологічним тиском, які в них є потреби й на що повинна звертати увагу влада.

Протягом дванадцяти років існування дослідження World Happiness Report рівень щастя в Україні оцінюється в межах 4-5 балів із 10 можливих. Щоб розібратися в злетах і падіннях цього показника, важливо врахувати один нюанс: рейтинг World Happiness Report складається на основі опитувань респондентів за три попередні роки. Наприклад, звіт за 2022 рік, де Україна піднялася зі 110 на 98 місце з показником 5,08 (див. рис. 1), фактично відображає період 2019-2021 років - час, коли війна ще не вийшла за межі Донбасу й Криму. Оцінки зі звіту за 2023 рік (опитування 2020-2022 років) уже частково охоплюють вплив повномасштабного вторгнення. І тут - несподіванка: самооцінка щастя українців майже не знизилася. На перший погляд, парадоксально, але можна припустити, що це пояснюється феноменальною згуртованістю, зумовленою спільною боротьбою.

У звіті World Happiness Report 2024 зафіксовано зниження індексу щастя до 4,87. Це число є середнім показником самооцінки щастя респондентів, отриманим під час опитувань у період з 2021 по 2023 рік. Падіння цього показника, ймовірно, свідчить про виснаження, спричинене тривалою війною, економічними труднощами та психологічним тиском. Проте, порівнюючи ці результати з даними звіту 2021 року, що охоплює час пандемії (рейтинг щастя України - 4,88), або навіть з показниками мирного 2012 року (5,09), видно, що українці проявляють неймовірну стійкість, незважаючи на світову нестабільність.

Зображення 1. Тенденції показників України в Світовому рейтингу щастя (WHR)

Зображення 2. Динаміка позицій України в Світовому рейтингу щастя (WHR) у порівнянні з іншими державами, які пережили військові конфлікти.

Світовий рейтинг щастя, відомий як World Happiness Report, виходить у світ з 2012 року. Цей рейтинг створюється в співпраці між Інститутом Ґеллапа, Оксфордським центром досліджень добробуту, Мережею рішень для сталого розвитку ООН та редакційною колегією звіту.

Review of Articles: Coupe, T., & Obrizan, M. (2016). The effects of conflict on well-being: Insights from Ukraine. Journal of Economic Behavior & Organization, 132, 228-242.

Coupe, T., & Obrizan, M. (2024). The relationship between war and happiness. In H. Brockmann & R. Fernandez-Urbano (Eds.), Encyclopedia of Happiness, Quality of Life, and Subjective Wellbeing (pp. 444-448). Edward Elgar Publishing.

ВІЙНА ТА ЩАСТЯ В УКРАЇНІ: РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ

Дослідження Тома Купе (Tom Coupe) та Максима Обрізана (Maksym Obrizan), опубліковане у 2016 році, розглядало, як війна впливає на щастя українців.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідники скористалися результатами всеукраїнського соціологічного опитування, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у 2013, 2014 та 2015 роках, щоб проаналізувати самооцінку відчуття щастя. Це дозволило їм порівняти емоційний стан населення до та під час війни. Особливу цінність цьому дослідженню надало те, що дані про рівень щастя збиралися безпосередньо під час військових дій через особисті інтерв'ю, а не згодом, через кілька років.

Дослідження спиралося на методологію різниці в різницях (DiD), яка дозволила провести порівняння рівнів щастя в регіонах, що зазнали безпосереднього впливу війни, з тими, які відчули її наслідки в менших масштабах, переважно через медіа. Крім того, було проаналізовано рівень щастя в двох різних часових рамках: до початку війни та під час її активних етапів.

Щоб проаналізувати регіональні відмінності у сприйнятті щастя населенням різних територій, дослідники об'єднали області у чотири основні регіони:

● "Донбас" містив дані респондентів з Донецької та Луганської областей (регіони, де відбувалися бойові дії);

"Прикордонні райони Донбасу": області Харків, Дніпропетровськ і Запоріжжя.

● "Центр та Південь": м.Київ та Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Черкаська та Чернігівська області;

● "Захід": обласні території Вінниччини, Волині, Житомирщини, Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини, Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини та Чернівців.

ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

● Чіткий контраст у географії щастя під час війни в Україні

Результати досліджень свідчать, що у 2015 році, коли конфлікт тривав вже більше року, загальний рівень щастя в Україні залишався на стабільному рівні - приблизно 56% опитаних визнали себе щасливими або, принаймні, скоріше щасливими. Проте цей середній показник маскує суттєві відмінності між різними регіонами.

У Донецькій та Луганській областях, які стали центром конфлікту, рівень щастя населення знизився майже вдвічі: у 2015 році лише 29,7% респондентів визнали, що почуваються щасливими або переважно щасливими, в порівнянні з 58% у 2014 році. У сусідніх регіонах, що межують із зоною бойових дій, також спостерігалося зниження рівня щастя, хоча й меншою мірою. У 2015 році 61,7% опитаних вказали на почуття щастя, тоді як у 2014 році цей показник складав 67%.

У решті України картина зовсім інша. У західних регіонах рівень щастя під час війни навіть виріс (+6,2 п.п. у 2015 році порівняно з 2014). "Центр та Південь" країни показали збільшення частки щасливих та швидше щасливих опитаних на 3,3 п.п у 2015 порівняно з попереднім роком. Цей феномен можна пояснити відсутністю безпосереднього контакту з війною, що спонукало людей цінувати своє життя навіть більше.

● Економічне благополуччя дійсно сприяє щастю людей.

Одним із визначальних чинників щастя виявилася фінансова стабільність. Люди, які мали достатньо коштів на задоволення базових потреб, зазвичай були значно щасливішими за тих, хто відчував гостру нестачу коштів. Наприклад, рівень щастя був вищим серед тих, хто міг дозволити собі купувати одяг, порівняно з тими, кому не вистачало на їжу.

Ми вже згадували про цей зв'язок раніше.

Особи з вищою освітою, підприємці та студенти демонстрували більш високий рівень щастя в порівнянні з робітниками та аграрними працівниками. У той же час, респонденти, які не мали роботи, відчували значно менше щастя.

● Політичний складник також впливає на щастя

У тих регіонах, де громадяни відчували підтримку з боку уряду або поділяли його політичні переконання, спостерігався вищий рівень задоволеності життям. Респонденти, які мали схожі політичні погляди з програмами владної партії, показували вищі показники щастя. Це свідчить про те, що зміни в політичному режимі можуть по-різному впливати на рівень щастя в різних регіонах, залежно від політичних вподобань місцевого населення.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА РІВЕНЬ ЩАСТЯ В ІНШИХ КРАЇНАХ

У ще одній статті Тома Купе (Tom Coupe) та Максима Обрізана (Maksym Obrizan) аналізуються результати численних досліджень інших науковців, які вивчали зв'язок між війною та рівнем щастя і задоволеності життям (у роботі ці показники є синонімами). Дослідники розглядають приклади з різних країн, і висновки аж ніяк не однозначні.

Наприклад, 34-денна війна між Ізраїлем і Ліваном у 2006 році, згідно з проведеним дослідженням, не відобразилася істотно на рівні задоволеності життям ані в єврейській, ані в арабській спільноті. У той же час, в Південному Таїланді, де триває громадянський конфлікт з 2004 року, що супроводжується насильством і зростанням міграційних потоків в постраждалих районах, спостерігається зниження середнього рівня щастя серед мусульман на 0,15 бала за шкалою від 0 до 10. Дослідження також показало, що рівень щастя знижується внаслідок травм. Наприклад, аналіз студентських даних у Південному Таїланді виявив невелику, але все ж негативну кореляцію (близько -0,1) між рівнем щастя та різними формами воєнних травм, такими як пряма травма (особистий досвід насильства), непряма травма (коли постраждав член родини чи близький друг), травма свідомості (свідчення травматичних подій) та приниження (досвід дискримінації, неповаги чи зневаги).

Цікаво, що навіть після важких переживань війна не завжди має довготривалий негативний вплив. У дослідженнях, які аналізували рівень щастя тих, хто пережив Голокост, і тих, хто емігрував до Ізраїлю до початку Другої світової війни, через 50 років після подій не було виявлено суттєвих відмінностей у рівні задоволеності життям. Подібний ефект спостерігався у Боснії та Герцеговині: за 5-10 років після закінчення конфлікту рівень щастя в регіонах, що постраждали від війни, не відрізнявся від рівня у більш безпечних зонах. Ця закономірність проявляється і в інших випадках. Наприклад, серед ветеранів США чи мешканців Косово війна, попри травматичний досвід, не вплинула на рівень щастя у довгостроковій перспективі.

ЧОМУ НЕОБХІДНО АНАЛІЗУВАТИ САМОЦІНКУ РІВНЯ ЩАСТЯ В УКРАЇНІ

Результати обох досліджень Тома Купе та Максима Обрізана продемонстрували, що навіть за умов війни рівень щастя може залишатися стабільним хоча б у частині країни. Це означає, що суспільство має суттєвий потенціал до адаптації, але такі дані підсвічують важливі виклики для України, яка сьогодні переживає повномасштабне вторгнення:

● Якими способами можна надати ефективну підтримку людям, які стали жертвами війни?

● Як зберегти суспільну згуртованість, запобігаючи ізоляції окремих регіонів та груп населення?

Автори підкреслюють, що однією з найактуальніших проблем є підтримка ветеранів та переселенців, які, потрапивши в нове оточення, часто стикаються зі стресом. Ця ситуація не тільки погіршує їхній психологічний стан, а й може викликати депресію, ізоляцію та навіть призводити до зростання випадків самогубств.