Які проблеми існують в українській версії Європейської хартії мов?

У Києві хочуть ухвалити новий варіант перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ECRML). Українська сторона стверджує: некоректний переклад хартії, яку Верховна Рада ратифікувала понад 20 років тому, дав можливість проросійським силам у тодішньому парламенті безпідставно внести російську мову до переліку мов, які потребують особливого захисту в Україні.

Законопроєкт 14120 "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з оновленням офіційного перекладу хартії регіональних або міноритарних мов" мав бути представлений для голосування у Верховній Раді минулого тижня. Однак, як зазначив голова парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, його було знято з порядку денного під тиском представників Європейської комісії та експертів Ради Європи.

Які проблеми виникають з українським варіантом Європейської мовної хартії і чому це стало причиною широкого обговорення, досліджувала DW.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин була створена під егідою Ради Європи (РЄ) у 1992 році для того, щоб захищати мовне розмаїття Європи. Для цього в ній визначено низку заходів, які влада країни, що ратифікує хартією, зобов'язана вжити для того, аби сприяти розвиткові регіональних мов у всіх сферах громадського життя.

У пояснювальній записці до хартії підкреслюється, що її основна мета - захист мов, які "перебувають під загрозою зникнення", а не представників "лінгвістичних меншин". Таким чином, акцент робиться на "культурному аспекті" використання регіональних мов, без встановлення "будь-яких індивідуальних або колективних прав" для носіїв цих мов. Хартія не надає чіткого визначення, які саме мови підлягають захисту; це питання вирішується окремо кожною країною, що підписала документ, шляхом прийняття спеціального ратифікаційного закону на рівні національних парламентів.

На сьогоднішній день 25 з 46 країн-членів Ради Європи ратифікували Європейську мовну хартію. Україна приєдналася до цієї угоди у 2003 році. Однак, як зазначив співкоординатор ініціативи "Простір свободи" Тарас Шамайда, переклад тексту хартії, на основі якого був прийнятий закон про ратифікацію, виявився помилковим. "Назва Хартії та її ключове визначення були переведені неправильно", - підкреслив Шамайда в інтерв'ю для DW.

Обговорюється термін "minority languages", який було неправильно переведено як "мови меншин", тоді як у хартії вживається поняття "міноритарні мови", зазначає експерт. Він підкреслює, що ця помилка в перекладі дозволила проросійським силам у Верховній Раді за часів президентства Леоніда Кучми внести до закону про ратифікацію список із 13 мов "національних меншин", серед яких опинилася і російська. "Таким чином, формулювання ратифікаційного закону захищає в Україні мови національних меншин, а не самі міноритарні мови", - коментує Шамайда.

Читайте також: Мовна омбудсманка: Потенціал самоукраїнізації вичерпався

Декілька українських політиків та аналітиків висловлюють думку, що помилка в перекладі термінів хартії є не випадковістю, а свідомим "обманом". "Переклад українською виявився навмисно спотвореним, оскільки він був виконаний з російського варіанту, який навіть не є оригіналом, адже офіційними мовами хартії є англійська та французька," - зазначив у своїй публікації на Facebook народний депутат України Микита Потураєв.

Тарас Шамайда впевнений, що це була "абсолютно свідома маніпуляція", в якій "російські вуха" явно проглядаються. Він зауважує, що під час ратифікації ECRML, президентом України був Віктор Медведчук, особа з неоднозначною репутацією, яка в той час вже виступала як центр російського впливу в країні. "Основною метою тих, хто лобіював цей закон, було підтримати московську політику русифікації України. Серед інших інструментів, спрямованих на просування російської мови та витіснення української, була використана і ця хартія", - зазначає експерт.

DW не змогла знайти підтвердження, що український переклад хартії є точним перекладом російської версії. Варто зазначити, що Росія не підписала і не ратифікувала цю мовну хартію. Крім того, на веб-сайті Ради Європи доступна копія оригінального українського перекладу з печаткою Міністерства закордонних справ України, де зазначено: "Переклад з англійської мови".

Професійний перекладач, який понад 20 років працює в європейських інституціях і знає кілька слов'янських мов, на умовах анонімності на прохання DW підтвердив, що, ймовірно, головну термінологію хартії перекладено українською неправильно. Проте він припустив, що причиною цього могла бути недосвідченість перекладача саме в юридичних перекладах. "Ти можеш бути, наприклад, висококваліфікованим синхроністом, але для перекладу юридичних документів потрібна спеціальна підготовка, знання контексту і, ймовірно, навіть експертна дискусія з приводу того, якими мають бути відповідники до тих чи тих термінів французькою або англійською мовами", - сказав він.

Читайте також: РФ виключила українську мову зі шкільної програми

Некоректний український переклад хартії став підставою не лише для внесення в ратифікаційний закон 2003 року терміна "національні меншини", а й для згадки в переліку мов, які Україна зобов'язується особливо захищати. Окрім російської, до цього списку увійшли мови національних меншин, таких як грецька та єврейська. Шамайда ставить питання: "Яка саме мова грецької меншини в Україні підлягає захисту? Чи це новогрецька, румейська (яка б'є корінням в середньовічну грецьку), чи, можливо, урумська (тюркська мова греків Надазов'я)? А щодо єврейської меншини? Яка мова захищається: іврит, ідіш, чи обидві?" Народний депутат Микита Потураєв також звертає увагу на неправомірність включення до цього переліку "фіктивної" молдавської мови.

Крім того, ратифікація хартії в такій інтерпретації стала б потужним фактором, оскільки в 2012 році текст цього документа став основою для суперечливого закону "Про основи державної мовної політики", відомого як "закон Колесніченка-Ківалова" на честь його авторів — скандально відомих депутатів-регіоналів та прихильників колишнього президента Віктора Януковича. Цей закон істотно сприяв розширенню використання російської мови в усіх аспектах життя в Україні. "Цей закон фактично використав концепції хартії як інструмент для подальшої русифікації українського суспільства", — вважає Микита Потураєв.

Потреба привести український переклад Європейської мовної хартії у відповідність з оригіналом підкреслювалася не лише експертами і громадськими діячами, але й представниками державних установ, такими як Міністерство юстиції України. Як зазначив активіст Тарас Шамайда, у 2021 році Конституційний суд зобов'язав уряд і парламент України "вирішити це питання, використати коректний переклад і здійснити відповідні зміни в законодавстві".

Читайте також: Процес української ідентифікації неможливо зупинити, однак компроміси все ж будуть необхідні.

Згідно з підготовленим законопроєктом, назва ратифікаційного закону має звучати так: "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов". Оновлено й перелік мов, до яких застосовуватиметься хартія. З нього зникли молдовська та російська мови, бо, як зазначив Потураєв, остання не зазнає в Україні "жодних утисків чи загроз" і захищати треба "не російську мову, а від неї". Натомість до переліку додалися новогрецька, румейська, урумська, чеська, ідиш та іврит.

Проте, як стверджує Микита Потураєв, противники нової редакції перекладу Європейської хартії з'явилися у Раді Європи та Європейські Комісії. Народний депутат у своєму дописі на Facebook розповів, що вже вдруге "невідомі експерти РЄ", які нібито консультують Єврокомісію у переговорному процесі про вступ України до ЄС за першим кластером "Основи", "змусила віцепрем'єр-міністра з питань євроінтеграції Тараса Качку" застосувати свій вплив для того, аби законопроєкт №14120 було знято з розгляду Верховної Ради. Бо нібито у разі його ухвалення "скорочення" переліку захищених мов, тобто вилучення з нього російської мови, заблокує переговори щодо членства України в ЄС", написав Потураєв.

DW звернулася до пресслужби Ради Європи з проханням прокоментувати цю інформацію. Однак у відповіді зазначили, що коментувати висловлювання українського народного депутата не будуть і порадили детально ознайомитися з текстом хартії та її пояснювальною запискою.

Запит, в якому йдеться про те, чи обговорював віцепрем'єр Тарас Качка у Брюсселі законопроєкт, що стосується внесення змін до законодавства в контексті оновленого перекладу Європейської мовної хартії, був надісланий до пресслужби Єврокомісії. Вони пообіцяли надати відповідь, проте на момент публікації матеріалу інформація так і не надійшла. Офіс віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України також поки що не відповів на запит DW щодо залучення експертів РЄ до переговорного процесу про вступ України до ЄС.