Що відомо про переслідування людей під час війни в Боснії та чому Вучича звинувачують у цьому?

Під керівництвом прокурора з розслідувань тероризму Алессандро Гоббіса прокуратура Мілана ініціювала кримінальне провадження, яке має всі шанси стати одним із найбільш резонансних судових процесів, пов'язаних з конфліктами на території колишньої Югославії.

І, можливо, до цього має відношення чинний президент Сербії Александар Вучич, який є кандидатом на вступ країни до ЄС.

Йдеться про цілу індустрію організованих "турів" для "вбивств задля розваги", коли (як підозрює слідство) заможні іноземці платили величезні кошти за можливість приїхати на вихідні в зону бойових дій і вести вогонь по цивільних.

Щоб дізнатися про деталі справи та причини, чому лише через тридцять років після закінчення облоги Сараєва європейське правосуддя вирішило розпочати офіційне розслідування "Сараєвського сафарі", зверніться до статті журналістки та редакторки порталу "Балканський оглядач" Наталі Іщенко, озаглавленої "Квиток на вбивство". У ній розглядається питання, чи має президент Сербії стосунок до "полювання на людей" під час війни в Боснії. Нижче наведено короткий виклад її дослідження.

Тривалий час відомості про "мисливців на людей" існували лише в формі чуток, поки у 2022 році словенський кінематографіст Міран Жупанич не представив свій документальний фільм "Сараєвське сафарі".

Цей фільм став першим візуальним свідченням, яке чітко систематизувало механізм цього злочину, перевівши дискусію з категорії "міських легенд" у сферу фактичного аналізу.

Жупанич витратив кілька років на створення цього фільму, ретельно збираючи інформацію, яку учасники подій намагалися замовчувати. Головною постаттю стрічки є анонімний свідок — колишній офіцер боснійської розвідки, який дав згоду на співпрацю лише за умови збереження своєї особистості в таємниці.

Після того, як фільм Жупанич вийшов на екрани, важливу роль у переведенні ситуації в юридичну сферу зіграла на той час мер Сараєва Беньяміна Карич. Вже невдовзі після прем'єри стрічки вона особисто звернулася до прокуратури Боснії і Герцеговини з кримінальною скаргою, вимагаючи термінового розслідування наведених у фільмі фактів.

Основою для ініціювання слідчих дій італійської прокуратури на листопад 2025 року стало звернення та детально оформлене 17-сторінкове досьє, підготовлене італійським журналістом і автором Еціо Гаваццені.

Оперуючи на основі архівних матеріалів і свідчень, він відтворив шлях, яким "мандрівники" досягали вогневих точок боснійських сербів, розташованих на схилах поблизу Сараєва.

Згідно з інформацією, наданою журналістом, місто Трієст на півночі Італії відігравало роль центрального логістичного вузла в цій схемі. Саме з цього місця групи, до складу яких входили громадяни Італії, США, Канади, Росії та інших країн, нібито відправлялися на Балкани.

Журналіст характеризує цих "туристів" як заможних, соціально поважних підприємців.

Розслідування, яке стартувало в Італії, сьогодні отримало новий політичний контекст після того, як суперечливий хорватський журналіст-розслідувач Домагой Маргетич передав міланській прокуратурі документи, що стосуються діючого президента Сербії Александара Вучича.

Журналіст повідомляє, що у 1992-1993 роках Олександр Вучич знаходився на сербських позиціях на єврейському кладовищі в Сараєві — важливій висоті, яка активно застосовувалася снайперами.

Архівні відеоматеріали служать підтвердженням, на яких видно Вучича з об'єктом, що нагадує зброю, приховану в чохлі.

А також інтерв'ю Вучича 1994 року, де той згадує про своє перебування на цій локації.

Президент Сербії рішуче спростував інформацію про те, що він тримав гвинтівку, стверджуючи, що на відеозаписі видно лише штатив для камери. У той час він працював журналістом і перекладачем у місті Пале, яке знаходилося під контролем сербських сил і розташоване неподалік від Сараєва.

Публікації у західних медіа Вучич назвав частиною спланованої стратегії повалення сербської держави та атакою на його політичний авторитет.