Село Озерце – одне з найвіддаленіших населених пунктів Дубовецької громади. Тут розташоване неповторне озеро, відоме як "Бірюзове око Опілля", а також старовинна церква і дзвіниця, які пам'ятають більше ста років. У селі можна знайти чимало добротних хат. Проте, сьогодні в Озерці проживає лише троє мешканців, а зв'язок із зовнішнім світом залишає бажати кращого. Завдяки цій віддаленості та спокою, планується revitalization села, щоб повернути його до життя.
Іван Гергелюк разом із дружиною мешкає в одному з будинків на в'їзді до Озерця, а неподалік живе його кум. Це, власне, й усі місцеві жителі. Пан Іван працює у комунальному підприємстві сільської ради, простими словами, він відповідає за підтримання порядку в селі. Він займається обкошуванням території та її доглядом.
Чоловік розповідає, що в 1990-ті роки Озерце було досить жвавим населеним пунктом.
Як наші місцеві виходили з автобуса, то виходило пів "Ікаруса", - каже він. - Тут всьо було, люди тримали багато худоби, був магазин, село процвітало, діти ходили до школи в сусідніх Кінчаках.
Проте в середині двохтисячних років село почало втрачати своїх мешканців: молоді люди масово переїжджали до більших міст або навіть за кордон. І сам чоловік зазначає, що тривалий час вони з дружиною жили у Франківську, але врешті-решт вирішили повернутися до Озерця. А з початком великої війни до рідного села повернувся і їхній друг, кум.
Як із жартом зазначає голова Дубовецької ОТГ Павло Андрусяк, Озерце — це єдине село в громаді, де кількість мешканців під час війни зросла на 50%.
Озерце має захоплюючу історію, - ділиться Андрусяк. - Раніше тут мешкала велика громада, що складалася не лише з українців, а й поляків та євреїв. Це місце було сповнене життя, але зараз тут проживає всього троє людей. Ми спостерігаємо, що проблеми з вимираючими селами торкнулися і нас. Тому нам потрібно розглядати шляхи, як відновити життя в цих селах.
Оскільки в Озерці проживає дуже небагато мешканців і мобільний зв'язок тут майже не працює, це стало поштовхом для створення унікальної переваги, здатної залучити відвідувачів.
"Ми стверджуємо, що в цьому селі панує тиша," - зауважує керівник. - "Проте наша мета - відновити тут людські розмови."
Один із способів це зробити - унікальний фестиваль усної оповіді.
Це ще довоєнна ініціатива, ми запрошуємо людей сюди, аби вони ділилися спогадами, розповідали свої історії, - каже Андрусяк.
У рамках розвитку культурної ініціативи, у старому будинку культури намір створити художню резиденцію.
Це не є новим явищем, а скоріше давньою європейською традицією. "Митець приїжджає сюди, щоб створити свій творчий витвір," - зазначає Павло Андрусяк. - "Громада надає йому можливість оселитися, поміркувати і втілити свої ідеї в життя. Той продукт, який він створить, буде тісно пов'язаний з Озерцем, і таким чином він сприятиме розвитку туризму в цій місцевості."
Роботи в старому будинку культури вже розпочалися, проте в умовах війни важко визначити, коли вони можуть бути завершені. Як зазначає голова, головним пріоритетом є перекриття даху, встановлення вікон і дверей, а також заливка підлоги, щоб приміщення, принаймні, не зазнавало подальших руйнувань.
Також ми усвідомлюємо, що в певний момент виникне потреба в ментальному відновленні наших захисників, і такі місця стануть важливими саме завдяки своїй простоті, - зазначає Павло Андрусяк. - Тут можна прийти і подумати над питаннями, що хвилюють, не кваплячись, без телефону і без термінових дзвінків.
#Євреї #Європа #Роздрібний магазин #Церква #Громада #Польська мова #Туризм #Худоба #Українська мова #Телефон #Автобус. #Сільська рада (Україна) #Озеро #Опілля #Дзвіниця #Мобільна телефонія
